Втрати пального при перекачуваннях, транспортуванні, зберіганні і заправці техніки можуть відбуватися в результаті підтікань, проливів, випаровування, змішування, обводнення, забруднень.
А). Зниження втрат пального при перекачуванні і транспортуванні.
Втрати пального при перекачуванні і перевезеннях різними видами транспорту відбуваються головним чином від випаровування, протікань через негерметичність, проливів і переливів.
Найбільші втрати від випаровування виникають в авіаційних і автомобільних бензинах, найменші - у мазуті і маслах.
Видачу (налив) палива в засоби транспортування в теплий час року краще проводити в ранкові або вечірні години.
Експлуатація залізничних і автомобільних цистерн без ущільнюючих прокладок не допускається, оскільки це викличе не тільки втрати пального від випаровування, але й його виплескуванні при русі транспортних засобів, що також збільшує пожежну небезпеку.
Втрати пального від протікань і проливів, при перекачуваннях і транспортуванні у випадку недостатньо уважного проведення операції по відпуску і прийому пального або несвоєчасного огляду, технічного обслуговування можуть досягнути значних розмірів.
Проливи пального при зберіганні і транспортуванні можуть відбуватися також за рахунок його розширення при нагріванні.
Тому при заповненні резервуарів, засобів транспортування необхідно залишати вільний простір. Висота недоливу у вертикальних резервуарах складає 5 % загальної висоти наливу, в горизонтальному резервуарі - 15-20 см, в бочках - 5-7 см, а в каністрах - 3-4 см.
Б). Зниження втрат пального при зберіганні.
Втрати пального від випаровування при зберіганні на складах пов’язані з так званим "диханням" резервуарів.
Із збільшенням місткості резервуарів втрати від випаровування зменшуються:
Табл.
Поверхня випаровування в горизонтальному циліндричному резервуарі залежить від ступеня його заповнення. Найменша поверхня випаровування - у повністю залитого резервуару. Щоб зменшити випаровування пального, необхідно зменшити коливання температури пального в резервуарах. Засобом різкого зменшення і навіть повного припинення коливань температури в резервуарах е їх часткове чи повне заглиблення в ґрунт або встановлення в підземних казематах.
В). Втрати пального при заправці техніки.
Втрати пального при заправці техніки залежить від технологічного стану заправного обладнання і правильної його експлуатації. Вони можуть відбуватися в результаті випаровування, проливів або протікання пального.
Заправка машин проводиться пальним і маслом тільки тих марок, які вказані в керівництві або інструкціях по експлуатації даної матеріальної частини.
Застосування на машинах ПММ, не передбачених технічною рекомендацією, може призвести як до значної перевитрати пального, а так і до пошкоджень двигуна, агрегатів трансмісії або їх передчасному зношенню.
Заправка машин пальним повинна проводитись тільки закритим струменем, що забезпечує зменшення випаровування пального, а також запобігає попаданню в нього вологи і пилу з навколишнього повітря.
Заправка машин в парках проводиться на стаціонарних заправних пунктах, обладнаних по типовим проектам. Це дозволяє з мінімальними втратами заправляти пальним баки машин і одночасно здійснювати суворий облік пального, що видається.
Встановлено, що втрати пального при заправці із застосуванням відер і лійок складають 1 % від виданого на заправку пального. Застосування для заправки ручних насосів скорочує втрати в 10 разів (до 0,1 %), а при механізованій заправці з використанням заправних колонок і рукавів з роздавальними кранами втрати пального скорочуються до 0,05 %.
Перед заправкою пальним і маслом необхідно впевнитися в справності відповідних систем, відсутності підтікання нафтопродуктів у штуцерах трубопроводів, зливних трубах та ін.
Не можна заповнювати баки машин пальним повністю, слід залишати незаповнений об’єм на випадок розширення пального при підвищенні температури.
Література:
1. Справочник офицера службы горючего, ВИ, М., 1980.
2. Серегин Е. П. "Экономия горючего", М, ВИ, 1980 .
3. Киреев Д.А. ”Организация обеспечения войск горючим в военное время”.
ч .ІІ.,М.,ВИ.,1981.
4. ”Организация заправки машин горючим в полевих условиях” Навчальний посібник. - УВВТУ., 1982.
5. Информационно-технический бюллетень. № 12 - М, ВИ, 1984.
6. ”Руководство по оформлению воинских перевозок Министерства обороны и расчёт за них. Введено в дію наказом МО от 1984 г № 200.
7. Навчальний посібник ”Обеспечение горючим частей и соединений Сухопутних войск в военое время” УВВТУ., 1985.
8. "Номенклатура горючего, смазочных материалов, специальных жидкостей и технических средств обеспечения горючим", М, 1987.
9. Блохин В.А. ”Обеспечение ракетным топливом и горючим” М.,ВИ.,1989.
10. Клейменов Н. П. и др., ”Обеспечение горючим частей и обьединений Сухопутных войск в военное время”. Навчальний посібник. - УВВТУ., 1989.
11. ”Керівництво по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України”. Введено в дію наказом МО України від 1994р. № 165.
12. "Інструкція щодо поводження з отруйними технічними рідинами у Збройних Силах України". Введена в дію наказом Заступника Міністра оборони України - начальника Тилу Збройних Сил України від 1994р. № 7.
13. ”Керівництво зі встановлення строків корисної експлуатації до ремонту та списання технічних засобів служби пально-мастильних матеріалів”. Введено в дію наказом МО України від 2011р. №82815. ”Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України”. Введено в дію наказом МО України від 1997р. № 300.
14. "Інструкція про організацію масової видачі пального в автомобільний транспорт". Введена в дію наказом Заступника Міністра оборони України - начальника Тилу Збройних Сил України від 1997р. №46.
15. "Керівництво по роботі військових складів пально-мастильних матеріалів Збройних Сил України". Введено в дію наказом Заступника Міністра оборони з тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 1998р. № 112.
16. ”Норми витрати пального, масел, мастил і спеціальних рідин при експлуатації, ремонті і консервації військової техніки й озброєння Збройних Сил України”. Додаток № 2 . Введено в дію наказом МО України від 1999р. №01
17. ”Інструкція на проведення документальної ревізії (перевірки) СП в/частин (з’єднання), складу, баз і ЦЗП”. Введена в дію наказом Заступника МОУ з тилу - НТ ЗС від 2000р. № 60.
18. ”Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України” частина І, затверджені наказом Міністра транспорту України від 2002 №873.
19. ”Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України” частина ІІ, затверджені наказом Міністра транспорту України від 2003 №299.
20. ”Положення про забезпечення Збройних Сил України пальним і технічними засобами служби пального на мирний час”. Введено в дію наказом МО України від 2006 р. №469.
21. ”Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України ”. Введено в дію наказом МО України від 2007 №363.
22. ”Тимчасове керівництво з облику військового майна у ЗС України ”. Введено в дію наказом МО України від 2010р. № 690.
23. ”Табель термінових донесень з питань оперативного та матеріального забезпечення військ (сил) на мирний час”. Введено в дію наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 2010р. №55.
24. ”Керівництво зі встановлення строків корисної експлуатації до ремонту та списання технічних засобів служби пально-мастильних матеріалів”. Введено в дію наказом МО України від 2011р. №828.