Відомості про пісню «Щедрик»
Леонтович почав працювати над піснею «Щедрик» приблизно у 1910 році. У 1916 він надіслав готовий твір до Києва, де на Різдво студентський хор, під керівництво Кошиця, вперше виконав киянам «Щедрик».
Це одним із найяскравіших творів М. Леонтовича , який ми слухатимемо у виконанні чотириголосого мішаного хору.
Мішаний чотириголосий хор -хор, який складається із жіночих (сопрано, альт), та чоловічих (тенор, бас) голосів.
На основі невеличкого одно тактового мотиву, що складається всього з трьох звуків, композитор побудував цілу картину народного життя . У пісні передані радісні настрої селянина у зв’язку з початком весни, його світлі мрії про краще життя у новому році. Старовинні новорічні щедрівки та колядки відобразили ставлення наших предків до сил природи; намагання людей через слово, музику та символічну дію вплинути на них. У багатьох новорічних щедрівках звістку про успіх у новому році приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька.
У цьому творі композитор поєднує прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії.
Пісня «Щедрик» в обробці Леонтовича майже 100 років мандрує світом і звучить різними мовами, але душа у неї залишається українською. (відео фрагмент).
Обробка – це видозмінення музичного твору, наприклад, створення багатоголосся на основі одноголосної пісні.
Послухайте її і дайте відповідь на запитання:
· Як відбувається розвиток основної мелодії?
Слухання «Щедрик» в обробці М. Леонтовича
Відомості про пісню «Праля»
Хочу ознайомити вас ще з одним відомим твором М.Леонтовича – піснею «Праля». У ній розповідається про гірку долю молодої жінки, яка потрапила в чужу непривітну сім'ю. ... сидить над прядкою молода жінка, страшенно втомлена важкою працею в непривітній родині свого чоловіка. Лише одна дорога істота серед чужих людей – милий, який відізветься теплим словом, пожаліє молоду дружину.
Тихо гуде прядка, а молода пряля веде тужливу наспівну пісню про свою важку долю.
Пісня починається з вокалізу, який, на перший погляд, не має зв’язку з основним музичним матеріалом, але роль цього вступу є дуже важливою. Своїм похмурим звучанням він відтворює важкий душевний стан героїні та передає одноманітне монотонне хурчання прядки
· Послухайте уважно пісню і спробуйте скласти схему образів пісні, визначити емоційні відтінки розвитку музики.
Слухання. «Пряля» в обробці М. Леонтовича
· Яку роль у створенні пісенних образів відіграють слова?
· Опишіть характер музики кожного куплету.
Починається пісня невеличким вступом, що передає загальний сумний настрій твору. Основну мелодію ведуть сопрано, а решту голосів створює фон. У другому куплеті картина раптово змінюється. Відчувається збентеження і тривога молодої жінки. Третій і п’ятий куплети – повторюються початкові слова пісні, четвертий змальовує образ сварливого свекра. Музика повторює другий куплет. У шостому куплеті змінюється настрій і музичні образи. Загальний характер музики м’який, теплий і щирий.
Отже, у пісні застосовуються різні засоби музичної виразності, композитор створює правдиву картину життя української жінки тих часів, яскраво описує кожний музичний образ.
Подивіться на репродукцію картини В.Тропініна «Праля»
· Як ви вважаєте, чи відповідає настрій картини настроєві пісні?
· Який куплет пісні ілюструвала б ця картина?
Виконання музичної розспівки .
Розучування пісні Ю. Рожавської „Лелека”
Звістку про успіх у новому році зазвичай приносить весняна пташка, найчастіше ластівочка або зозуленька. Також цю звістку може принести інший птах, лелека.
Прослухаймо і розучімо пісню „Лелека”.
Слухання Ю. Рожавської „Лелека”
· Про що розповідається у пісні?
· Який характер пісні?
· Які почуття вона у вас викликала?
Подивіться на нотний текст і скажіть
· який розмір пісні?
· Чи змінюється він на протязі твору?
· Що означає крапка поставлена біля ноти?
· Що таке ліга?
Молодці. Давайте ми вистукаємо ритмічний малюнок пісні.
Караоке. Пісня „Лелека”
Тестові завдання
1. Познач, для якого хору написані обробки українських народних пісень «Щедрик» і «Праля»
а.) Жіночий;
б.) Чоловічий;
в.) Мішаний.
2. Запишіть назви жіночих та чоловічих голосів у такій послідовності: від високого до низького. (сопрано, тенор, бас, альт, мецо-сопрано, баритон)
Чоловічі голоси Жіночі голоси