Вступне слово вчителя .

Людвіг ван Бетховен — великий німецький композитор, представник Віденської класичної школи. Усе життя видатного музиканта було сповнене тяжкими випробуваннями та мужньою боротьбою. Людвіг народився в дуже бідній, майже нужденній родині. Батько й дід його були придворними музикантами. Маленький Людвіг рано виявив музичні здібності, і батько розпочав заняття з ним, коли хлопчикові виповнилося 5 років, розраховуючи зробити з сина „другого Моцарта” і отримати з цього матеріальну вигоду. Заняття відбувалися безладно. Батько Бетховена часто ставився до нього грубо, жорстоко, надмірно вимогливо. Такими важкими були перші кроки Бетховена у світі мистецтва, яке невдовзі стало його найдорожчою цінністю і найбільшою любов'ю у житті.

У 8 років Бетховен почав виступати у концертах, грав на різних інструментах, пробував писати музику, добре імпровізував. Але систематична освіта, регулярні заняття почалися тільки з 11 років, коли Людвіг уже сам працював при дворі на посаді помічника придворного органіста. Органістом був талановитий композитор Неефе, який полюбив свого учня і був для нього не тільки педагогом , але й другом.

Саме Неефе допоміг Бетховену поїхати до Відня для занять із Моцартом. Почувши імпровізацію юнака, геніальний Моцарт сказав своїм знайомим: «Зверніть увагу на цього юнака-у майбутньому весь світ заговорить про нього!»

Після смерті батька Бетховен поїхав у Відень, де зажив слави блискучого

Коли Бетховену не виповнилося ще й 30 років, трапилося горе: він почав втрачати слух. Глухота посилювалася, а лікарі виявилися безпорадними перед хворобою. Виконавця та імпровізатора. Бетховен гостро і хворобливо відчував принизливе становище придворного музиканта, і тому часто бував різкий стосовно людей, які ображали його своїм чванством. Він часто підкреслював, що мати талант значно важливіше, ніж мати знатне походження: «Князів багато – Бетховен один!»

Коли Бетховену не виповнилося ще й 30 років, трапилося горе: він почав втрачати слух. Глухота посилювалася, а лікарі виявилися безпорадними перед хворобою. Композитор перебував у відчаї: він соромився хвороби, почав цуратися людей, його коханням знехтувала гордовита панянка, зрадили близькі люди.

Бетховен не хотів жити. «Один, зовсім один!..» – гірко вигукував він у листі-заповіті до своїх братів. Єдине, що врятувало тоді композитора, – музика. «Мистецтво! Тільки воно лише й утримало мене. Мені здавалося неможливим залишити цей світ раніше, ніж я виконаю те, до чого я вважав себе покликаним», – писав Бетховен.

Його біль і страждання виливалися в музику, а вона допомагала жити і боротися – з хворобою, самотністю, нерозумінням оточуючих.

Історія цієї мужньої боротьби за життя і перемоги над собою відчутна у багатьох творах великого Бетховена.

Дослідники творчості Л.Бетховена

Бетховен був одним із перших піаністів, який опанував фортепіано. Його волелюбність, ненависть до тиранії, почуття людської гідності й готовність боротися за свої права втілені в Третій симфонії.

Наполеон Бонапарт очолив революцію, гаслами якої були слова «Свобода! Рівність! Братерство!». Спочатку саме йому композитор хотів присвятити свою симфонію. Але після того як Бонапарт оголосив себе імператором, Бетховен вигукнув: «Тепер він топтатиме ногами всі людські права, служитиме своєму честолюбству, він ставитиме себе над усіма та стане тираном!» - і присвятив симфонію народові, назвавши її «Героїчною», адже героєм революції є народ.

Чи відомо вам, що саме «Героїчна симфонія» Бетховена звучала на палубі потопаючого «Титаніка», що 1912 р. здійснював свій перший і останній рейс із Англії до Америки?

У центрі Бетховенського мистецтва – героїчна боротьба. Крім симфоній Бетховен написав багато увертюр, оперу «Фіделіо», скрипкові сонати. Багато уваги композитор приділяв і вокальній творчості: він написав приблизно 70 романсі і пісень.

Життя видатного митця було сповненим важких випробувань. Утративши слух, позбавлений можливості чути й спілкуватися, самотній Бетховен пише свою знамениту 5 симфонію.

Розпочинається твір короткою могутньою і грізною темою. «Так доля стукає у двері», - зазначав про неї композитор. Вона пронизує всю музичну тканину симфонії.

Прослухайте першу частину симфонії та дайте відповідь на запитання:

· Якою, на вашу думку,є ідея симфонії?

Слухання першої частини 5 симфонії Л.Бетховена.

· Як ви вважаєте, у чому полягає сила цієї музики?

· Як може впливати музика на людину?

Дійсно, музика може зробити людину сильною, мужньою, здатною опиратися життєвим незгодам, долати життєві труднощі.

Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру .

«Віденські класики» Гайдн, Моцарт та Бетховен створили класичний тип симфонії з 4 частин:

1 частина – швидка, активна, іноді з повільним вступом, містить експозицію, розробку і репризу основних тем – головної і побічної;

2 частина – повільна, може бути спокійною, задумливою, пасторальною, зосередженою, скорботною тощо;

3 частина – рухлива, весела, енергійна, танцювальна;

4 частина – урочистий, святковий або переможний фінал.

III .Виконання музичної розспівки .

Альтерація –підвищення або пониження звуків на півтону.

Основних знаків альтерації є три : дієз , бемоль , бекар

.В пісні Ю Рожкова «Музика» біля скрипкового ключа є два дієзи. Це ключові знаки.

А в пісні «Хлоп’ята і дівчатка» дієзи стоять у середині нотного тексту – це зустрічні знаки, вони діють лише в даному такті.

Знак бекарскасовує дію попереднього знака альтерації.

( приклад наведений у папці)

Знак альтерації дієзвказує на те, що звук потрібно підвищити на півтону.( приклад наведений в папці).

IV . Розучуваня пісні Ю.Рожкова «Музика».

Вч. Події розгортаються дуже швидко (а разом із ними і суспільство швидко розвивається), а музика є відображенням життя. Музичні твори набувають нових інтонацій, створюються нові напрями, з’являються нові музичні інструменти. Музика, як і раніше, несе величезний потенціал і впливає на людину.

Так що ж таке музика? У кожного це щось своє. Можливо, ми знайдемо відповідь у новій пісні Юрія Рожкова „Музика”. Послухайте пісню і дайте відповідь на запитання:

· Як у пісні розкриваються роль і місце музики у житті?

Демонстрація пісні „Музика” Ю. Рожкова

Розучування пісні „Музика” Ю. Рожкова . (Зверніть увагу на інтонування повторюваних звуків, дотримання залікованих тривалостей наприкінці фраз та напівфраз)

Караоке. Пісня „Музика”