Прогноз товарного ринку.Методи прогнозування збуту

Крім аналізу загальноекономічної кон'юнктури конкретно­го товарного ринку, предметом маркетингових досліджень є про­гнозування майбутнього розвитку ринку.

Прогноз товарного ринку — це об'єктивне імовірнісне су­дження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпо­тез.

Вимоги до прогнозу товарного ринку:

—надійність, наукова обгрунтованість, системність з враху­ванням факторів, які можуть здійснити вплив у майбут­ньому;

—аргументованість, об'єктивність;

—наявність альтернативних варіантів, чітке формування всіх гіпотез та передумов, покладених в їх основу;

—верифікованість, тобто наявність надійної методики оцін­ки достовірності і точності прогнозу для його можливого коректування;

—чітка і зрозуміла мова формувань;

—плановий характер, своєчасність.

Розглянемо прогнозні дослідження збуту. Тут перш за все необхідно зрозуміти, що прогноз збуту (продаж) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Про­гнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:

—контрольованих: ціни, канали розподілу, система просу­вання, характеристики продукції, товарна політика підприємства;

—неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, про­центні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конку­ренція, стан галузі.

Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можли­вості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і прилаштовування під дію неконтрольованих змінних.

Основними економічними показниками, які використову­ються у прогнозуванні збуту, є:

а) випереджаючі індикатори (передумови):

—середня тривалість робочого часу промислових робітників;

—обсяги замовлень товаровиробникам;

—контракти на виробництво комерційних та виробничих споруд;

—контракти і замовлення на обладнання;

—обсяги затверджених капіталовкладень;

—зміни у вартості торгово-промислових підприємств;

—прибутки підприємств;

—індекс курсу акцій;

—зміни у вартості товарно-матеріальних запасів;

б) збіжні індикатори (цінові):

—процент безробітних;

—показник потреб у робочій силі;

—індекс обсягу промислового виробництва;

—валовий національний продукт;

—особисті доходи громадян;

—обсяги продажу роздрібної торгівлі;

—індекс оптових цін;

в) індикатори наслідків:

—витрати підприємств на нове обладнання;

—балансова вартість запасів;

—заборгованість споживачів;

—індекс затрат на робочу силу з розрахунку на одиницю продукції.

Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.