Крім аналізу загальноекономічної кон'юнктури конкретного товарного ринку, предметом маркетингових досліджень є прогнозування майбутнього розвитку ринку.
Прогноз товарного ринку — це об'єктивне імовірнісне судження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпотез.
Вимоги до прогнозу товарного ринку:
—надійність, наукова обгрунтованість, системність з врахуванням факторів, які можуть здійснити вплив у майбутньому;
—аргументованість, об'єктивність;
—наявність альтернативних варіантів, чітке формування всіх гіпотез та передумов, покладених в їх основу;
—верифікованість, тобто наявність надійної методики оцінки достовірності і точності прогнозу для його можливого коректування;
—чітка і зрозуміла мова формувань;
—плановий характер, своєчасність.
Розглянемо прогнозні дослідження збуту. Тут перш за все необхідно зрозуміти, що прогноз збуту (продаж) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон'юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:
—контрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;
—неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі.
Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можливості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і прилаштовування під дію неконтрольованих змінних.
Основними економічними показниками, які використовуються у прогнозуванні збуту, є:
а) випереджаючі індикатори (передумови):
—середня тривалість робочого часу промислових робітників;
—обсяги замовлень товаровиробникам;
—контракти на виробництво комерційних та виробничих споруд;
—контракти і замовлення на обладнання;
—обсяги затверджених капіталовкладень;
—зміни у вартості торгово-промислових підприємств;
—прибутки підприємств;
—індекс курсу акцій;
—зміни у вартості товарно-матеріальних запасів;
б) збіжні індикатори (цінові):
—процент безробітних;
—показник потреб у робочій силі;
—індекс обсягу промислового виробництва;
—валовий національний продукт;
—особисті доходи громадян;
—обсяги продажу роздрібної торгівлі;
—індекс оптових цін;
в) індикатори наслідків:
—витрати підприємств на нове обладнання;
—балансова вартість запасів;
—заборгованість споживачів;
—індекс затрат на робочу силу з розрахунку на одиницю продукції.
Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.