Постанова, ухвала як правові акти. Особливості їх укладання

Серед різних форм розпорядчо-виконавчої діяльності організацій, установ і підприємств провідне місце займає видання правових актів розпорядчого характеру, що підлягають обов’язковому виконанню. За допомогою цих документів розв’язують найбільш важливі завдання управління.

Розпорядчі документи – це документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, а також оперативне керівництво в навчальному закладі, установі, організації тощо.

До розпорядчих належать такі документи: постанова, ухвала, розпорядження, наказ, вказівка.

Постанова – це правовий акт, що приймається вищими та деякими центральними органами колегіального управління з метою розв’язання найбільш важливих і принципових завдань, що стоять перед цими органами, та встановлення стабільних норм і правил поведінки.

Цим терміном називають також заключну частину протоколу засідання, зборів, правління. Ця постанова входить у протокол чи додається до нього, або ж може бути оформлена як витяг із протоколу.

Постанови приймаються Президією Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України та іншими органами управління.

Реквізити:

· Державний Герб України;

· назва установи, що підготувала постанову;

· назва виду документа (ПОСТАНОВА);

· дата;

· індекс;

· місце видання;

· заголовок (стислий виклад змісту постанови);

· текст;

· підписи.

Текст постанови складається з двох частин: констатаційної і розпорядчої. У першій викладають мотиви дій, оцінку становища чи посилання на правовий акт вищої установи. У другій частині наводять перелік запропонованих постановою заходів, визначають виконавців та термін виконання.

Найчастіше постанову оформляють на бланку.

Датою постанови є дата засідання, на якому вона прийнята. Підписують постанову відповідальні службові особи: голова колегіального органу і керуючий справами (секретар).

Зразок: