Реферат Курсовая Конспект
Діловодство в управлінській діяльності - раздел Философия, Вступ Ділова Сфера – Одна ...
|
ВСТУП
Ділова сфера – одна з основних життєво необхідних галузей діяльності людства. Саме за допомогою ділових паперів, документів, листів встановлюються офіційні, службові, ділові відносини між закладами, установами, підприємствами, державами, а також налагоджуються партнерські стосунки між людьми.
Дотримання стандартів із діловодства в практичній діяльності організації сприяє скороченню часу на складання, опрацювання й пошук документів, встановленню чіткого контролю за проходженням та виконанням документів. Зрештою, правильно підготовлений та належним чином оформлений документ – це свідчення певного рівня культури управлінця.
Дисципліна „Діловодство” введена в програму вищих навчальних закладів України. Її завдання полягає в тому, щоб допомогти майбутньому управлінцю опанувати прийомами роботи з організаційно-розпорядчими документами. Метою курсу є формування у студентів теоретичних знань про систему документообігу сучасної організації та практичних навичок роботи з документами різних видів та груп.
У запропонованому конспекті лекцій зроблено спробу узагальнити й систематизувати теоретичний матеріал із діловодства для кращого засвоєння студентами класифікації, призначення, правил укладання та оформлення основних видів службових документів на основі чинних державних і міжнародних стандартів.
У процесі вивчення курсу студент повинен знати:
- суть діловодства як невід’ємної частини процесу управління та його структуру;
- нормативно-методичну базу сучасного діловодства;
- класифікацію документів;
- правила складання та оформлення службових документів;
- технологію підготовки та роботи з документами різних груп;
- правила підготовки номенклатур справ;
- правила оформлення та зберігання справ;
- організацію документообігу на підприємстві.
Після вивчення дисципліни студент повинен вміти:
- складати документи різних груп, правильно оформлювати необхідні реквізити;
- виконувати операції з документами в процесі документообігу;
- оформлювати справи;
- складати номенклатуру справ організації.
Основними організаційними формами вивчення дисципліни є лекції (20 год.), практичні заняття (16 год.), самостійна робота (72 год.) та контролюючі заходи: тестові самоконтролі, поточні тестові контролі, ситуативні комплексні завдання, залік.
Тема 1. Діловодство в управлінській діяльності
МЕТА: розкрити сутність поняття „діловодство”, схарактеризувати його структуру, ознайомити з класифікацією ділових паперів; розвинути і вдосконалити в студентів навички з організації роботи з документами; виховати майбутніх спеціалістів ділової сфери.
ПЛАН
1. Поняття про діловодство, його структуру. Служба діловодства: види, склад, функції.
2. Документ – основний елемент у діловодстві. Види документів за ознаками класифікації та групами.
3. Загальні вимоги до вибору слова в ділових паперах.
4. Рівні стандартизації і структура тексту документа.
5. Правила підготовки і написання ділових паперів.
6. Основні реквізити документів згідно з держстандартом.
7. Правила оформлення реквізитів.
Правила підготовки і написання ділових паперів
Укладаючи документ, слід дотримуватися певних правил, які допоможуть виробити точний, стислий, ясний та послідовний стиль письма, а саме:
1. Використовувати мовні засоби, які були б зрозумілими широкому загалу та відповідали нормам літературної мови, конкретному стилю чи підстилю.
2. Від 1-ї особи однини викладати текст у таких документах, як:
– автобіографія (Я, ..., народилася, ... навчаюсь ...);
– заява (Прошу зарахувати ..., працюю на посаді ...);
– наказ (Наказую ...);
– скарга (Звертаюся до ..., я повідомляв...);
– службова записка (Доводжу до ..., уважаю, що ...).
3. Від 3-ї особи однини викладати текст у таких документах, як:
– акт (Комісія пропонує ..., дійшла висновку...);
– трудова угода, контракт, договір (ЗАМОВНИК отримує ..., а ВИКОНАВЕЦЬ зобов’язується ...);
– інструкція (АТ „Довіра” встановлює ..., кожен акціонер стає...);
– запрошення, оголошення (Банк надає ..., університет запрошує...).
4. Доцільно вживати прямий порядок слів у реченнях:
– коли підмет передує присудкові;
– коли означення стоїть перед означуваним словом;
– коли додаток розміщений після керуючого слова;
– коли вставні слова вживаються на початку речення.
5. Уникати використання багатозначних слів, а наявні пояснювати в певному контексті.
6. Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій та суб’єктивного ставлення до викладеного. Тон документа має бути нейтральним.
7. Не переобтяжувати текст іншомовними словами, якщо є їхні українські відповідники.
8. Використовувати лише загальноприйняті, стандартні скорочення та абревіатури.
9. Уникати вживання скорочень назв грошових та фізичних одиниць (крім формул); одиниць виміру; символів, знаків: %, §, №, якщо вони без цифрових позначень і не в табличних схемах.
10. Слідкувати за дотриманням логічної послідовності викладу матеріалу, фактів. Підкреслюючи наступність визначення причинно-наслідкових зв’язків між фактами, подіями чи явищами, треба викладати їх у зв’язаній черговості здійснення: у першу чергу, насамперед, спочатку; одночасно, водночас; потім, після, далі; у підсумку, завершуючи, насамкінець тощо.
11. Надавати перевагу простим реченням.
12. Пам’ятати, що лише актуальність і своєчасність інформації, викладу факту чи оперативного реагування робить документ дієвим, доцільним і потрібним.
ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ
Мета: схарактеризувати організаційну документацію як таку, що призначена для оформлення процесів організації управління, правового закріплення розпорядчо-виконавчих дій державних органів, підвідомчих організацій та установ; розвивати в студентів навички укладання цих документів; виховувати культуру писемного ділового спілкування.
ПЛАН
1. Поняття про бланк документа, його види; варіанти розташування реквізитів на бланках.
2. Положення: види, структура тексту, реквізити.
3. Статут як юридичний акт, що регулює основи організації і діяльності установ.
4. Інструкція: групи, особливості укладання.
5. Правила як службовий документ організаційного характеру.
ЛІТЕРАТУРА
1. Глущик С.В. та інші. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. для вищ. та серед. спец. навч. закладів. – 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: А.С.К., 2005.
2. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів та коледжів. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.
3. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2000.
4. Ділова українська мова: Навч. посіб. / За ред. О.Д. Горбула. – 5-те вид., стер. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 2006.
5. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2006.
6. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2004.
7. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
8. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002.
9. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Навч. посіб. – 5-те вид., стереотип. – К.: МАУП, 2002.
10. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П. Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УНВЦ „Рідне слово”, 1999.
11. Хоменко М.Ф., Грабарь О.В. Посібник з діловодства. Вид-ня друге, випр. і доп. – К.: Ґенеза, 2003.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Які документи відносяться до групи організаційних?
2. Що таке береги документа? Для чого вони призначені?
3. Які існують види бланків ділових паперів?
4. Які варіанти розташування постійних реквізитів використовуються для виготовлення бланків документів?
5. Які види положень розрізняють за змістом?
6. Які розділи можуть складати структуру тексту положення?
7. Які існують групи статутів?
8. Розкрийте реквізити статуту.
9. Назвіть групи інструкцій.
10. Які реквізити мають правила як вид організаційної документації?
ТЕМА 3. РОЗПОРЯДЧІ ДОКУМЕНТИ
МЕТА:розкрити особливості правових актів розпорядчого характеру; з’ясувати специфіку укладання й оформлення постанови, ухвали, розпорядження; схарактеризувати основні види наказів; розглянути структуру вказівки як розпорядчого документа.
ПЛАН
1. Постанова, ухвала як правові акти. Особливості їх укладання.
2. Загальні й часткові розпорядження.
3. Накази: види, структура тексту та реквізити.
4. Вказівки як розпорядчі документи, їх призначення.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Дайте характеристику розпорядчих документів.
2. З’ясуйте, з яких частин складається текст постанови.
3. З якою метою укладають постанову?
4. На які групи поділяються ухвали? Схарактеризуйте їх.
5. Що таке розпорядження? Назвіть реквізити розпорядження.
6. Із яких частин складається текст розпорядження?
7. Що таке наказ? Які бувають накази за призначенням?
8. Які основні вимоги висуваються до укладання наказів:
а) про прийняття на роботу;
б) про надання відпустки;
в) про звільнення?
9. З’ясуйте, що спільного та відмінного між наказом і розпорядженням.
10. Укажіть на особливості укладання вказівок.
ТЕМА 4. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ
ТА ВИМОГИ ДО ЇХ ДОКУМЕНТУВАННЯ
МетА: подати відомості про довідково-інформаційні документи; ознайомитися з порядком написання та оформлення актів, довідок, оголошень; визначити основні складові протоколів, витягу із протоколів, службових записок; схарактеризувати види службових листів та їх стиль; розкрити зміст планів роботи, звітів, доповідей; з’ясувати специфіку укладання службових телеграм, телефонограм, факсів.
ПЛАН
1. Акти, довідки (огляди), оголошення: особливості укладання.
2. Призначення й основні складові протоколу, витягу з протоколу, службових записок.
3. Види, особливості та структура тексту службових листів.
4. Зміст і реквізити планів роботи, звітів, доповідей.
5. Специфіка укладання службових телеграм, телефонограм, факсів.
Оголошення
25 грудня 2007 р. об 11.00 у приміщенні Будинку культури відбудуться звітно-виборні збори членів КСГП „Альтаїр”.
Порядок денний:
1. Звіт голови правління про роботу КСГП „Альтаїр” за 2007 р.
2. Звіт ревізійної комісії.
3. Затвердження основних напрямків діяльності на 2008 р.
4. Вибори правління КСГП.
5. Вибори голови правління КСГП.
6. Різне.
Правління
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
13 вересня 2007 р. у другій зміні в ремонтному цеху № 2 виникла пожежа, яку вдалося ліквідувати власними силами. Причиною пожежі було коротке замикання, що сталося унаслідок грубого порушення правил техніки безпеки електриком Борковським Ю.А.
Вважаю за необхідне вжити суворих заходів дисциплінарного впливу до Борковського Ю.А.
14.09.2007 (підпис)
Зміст і реквізити планів роботи, звітів, доповідей
План роботи– це документ, що встановлює точний і чіткий перелік запланованих до подальшого виконання робіт чи заходів. Він має такі складові: послідовність, обсяг, умови й забезпечення виконання, термін для кожного етапу й для всього обсягу, кошторис, керівників і конкретних виконавців (відповідальних за кожний пункт плану).
Плани можуть мати графіки, діаграми, таблиці, схеми.
За терміном виконання розрізняють такі плани:
1. Перспективні (розраховані на кілька років).
2. Річні (календарний, фінансовий, навчальний).
3. Піврічні (семестрові).
4. Квартальні.
5. Місячні.
6. Декадні.
7. Тижневі.
8. Добові.
За структурою розрізняють прості та складні плани.
Залежно від виконавців плани можна поділити на індивідуальні та колективні.
Основний зміст плану викладається у формі тексту або таблиці. Кожний пункт плану складається з трьох обов’язкових частин: зміст роботи; термін виконання; виконавці.
Наявність тих чи інших реквізитів обумовлюється видом, формою та призначенням плану.
Реквізити:
· гриф затвердження (у правому верхньому куті із зазначенням посади особи, її підпису та розшифрування);
· назва виду документа (ПЛАН РОБОТИ);
· назва установи чи структурного підрозділу;
· термін, на який укладено план;
· порядковий номер;
· термін виконання конкретного виду роботи (заходу);
· зміст роботи;
· посада, прізвище та ініціали виконавця;
· посада, прізвище та ініціали відповідального;
· відмітка про місце, дату, факт та якість виконання (проведення) роботи.
Службові плани робіт підписують посадові особи, які відповідають за їх виконання, а індивідуальні – ті, хто їх укладає, із наступним затвердженням керівником. Деякі види планів перед затвердженням узгоджуються з вищими установами.
Зразок:
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор товариства
(підпис) М.П. Холондович
15.01.2006
Звіт
про роботу опалювального цеху ВАТ «Консум»
за ІІІ квартал 2007 року
Згідно з наказом директора ВАТ «Консум» «Про перевірку опалювального обладнання» за № 18 від 30 травня 2007 року було виконано повний обсяг робіт із перевірки та підготовки опалювальної системи до осінньо-зимового сезону.
Роботи проводились за графіком, узгодженим з головним інженером Федосієнком В.А.
Під час виконання роботи було замінено 14 метрів труб теплосистеми дільниці та 8 опалювальних приладів.
Опалювальна система заводу повністю готова до безперебійної роботи в осінньо-зимовий період.
Майстер опалювального цеху (підпис) Ф.С. Нечаєв
24 вересня 2007 р.
Доповідь – документ, у якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції. Призначена для усного (публічного) прочитання та обговорення.
Виділяють такі групи доповідей:
1. Звітні (узагальнення стану справ, ходу роботи за певний час).
2. Поточні (інформація про хід роботи).
3. На політичні, наукові теми тощо.
Структура тексту:
1. Вступ, де зазначаються підстави, причини, що зумовили появу документа.
2. Описова (основна) частина, де аналізується справжній стан справ, наводяться аргументи, даються посилання.
3. Підсумкова частина містить висновки, пропозиції.
Доповідь є дуже важливим елементом системи зв’язків із громадськістю (наприклад, повідомлення своєї точки зору на певну проблему).
Виголошення доповіді потребує серйозної підготовки. Перший крок у підготовці – накреслити мету та завдання виступу, визначити коло охоплюваних питань. Заздалегідь слід сформулювати предмет та тему виступу. Другий крок – добір допоміжної інформації. Вона може бути отримана з двох джерел:
1) теоретичні джерела – це можуть бути статті в періодичних виданнях, книги та окремі публікації, що стосуються теми, енциклопедичні, термінологічні та галузеві словники;
2) усні розмови з обізнаними з проблемою людьми.
Завершивши підготовку, слід організувати інформацію в певні категорії, надати їй чіткості, визначити та сформулювати власне бачення проблеми. Доповідь слід будувати, дотримуючись певних вимог: теоретична обґрунтованість, наведення переконливих прикладів, власне бачення проблеми тощо.
Наступний крок – складання плану доповіді.
Початок доповіді є визначальним і повинен чітко й переконливо відбивати причину та мету виступу, розкривати суть конкретної справи, містити докази. Доповідач повинен привернути й утримати увагу аудиторії. Речення мають бути короткими й стосуватися виключно суті питання. Варто інтонаційно виділяти найважливіші місця і виражати своє ставлення до предмета мовлення.
В основній частині викладається суть проблеми, наводяться докази, пояснення, міркування. Слід пояснювати кожен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати (проте кількість подібних прикладів не має бути надто великою – нагромадження ілюстративного матеріалу не повинно поглинати зміст доповіді). Варто подбати про зв’язки між частинами, поєднавши їх в єдину струнку систему викладу. Постійно й уважно потрібно стежити за відповідністю між словом і тим, що воно позначає. Надзвичайно важливо продумати, в яких місцях тексту потрібні своєрідні „ліричні” відступи, адже суцільний текст погано сприймається.
Висновки певним чином мають узгоджуватися зі вступом і не випадати з загального стилю викладу.
Факс
Згідно з договором постачання № 4/24 від 2 березня 2008 р. просимо терміново відвантажити нам п’ять турбогенераторів (МФ – 165).
Наша адреса: вул. Грінченка, буд. 123
м. Київ-63, 04063
факс: (044) 212-44-38
Оплату гарантуємо.
Із повагою
Президент фірми (підпис) О.П. Корнієнко
При укладанні довідково-інформаційних документів уживають такі типові мовні звороти:
видано для подання до… висококваліфікований фахівець внести пропозицію доводжу до Вашого відома додаємо перелік нової продукції до уваги власників за домовленістю засідання лічильної комісії заява з клопотанням про… здобув навички роботи комісія вважає за доцільне лист надсилайте на адресу на вигідних умовах надати позачергову відпустку на заміщення вакансій нарада директорів | нестача складає обіймає посаду оголошуємо про конкурс оплату гарантуємо очолювати ревізійну комісію підтвердити одержання посадовий оклад становить прошу порушити клопотання річний звіт ретельно перевірити ставиться сумлінно створені належні умови текст доповіді додається у зв’язку з реорганізацією укладено комісією у порядку обміну досвідом |
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. З’ясуйте, в яких випадках укладається акт. У чому полягає характерна особливість тексту акта?
2. Що таке довідка? На які основні групи поділяються довідки?
3. Які існують правила оформлення оголошення?
4. На які групи поділяються протоколи за обсягом фіксованих у них даних?
5. Що таке службова записка? Які бувають службові записки за походженням?
6. Дайте характеристику службових листів. Укажіть на особливості їх укладання.
7. Яка структура службового листа? Які вимоги висуваються до тексту листа?
8. З’ясуйте, з якою метою укладається звіт. Які існують види звітів залежно від характеру виконаної роботи?
9. Розкрийте структуру тексту доповіді. Коротко схарактеризуйте її компоненти.
10. Що таке факс? Назвіть реквізити, з яких складається факс.
ТЕМА 5. ДОКУМЕНТАЦІЯ З КАДРОВО-КОНТРАКТОВИХ ПИТАНЬ
МЕТА: розглянути особливості документації з кадрово-контрактових питань; визначити основні вимоги до укладання контрактів, трудових угод; ознайомитися з порядком оформлення особових листків, трудової книжки; схарактеризувати види заяв за ознаками класифікації документів; з’ясувати специфіку укладання автобіографії та резюме; розкрити структуру тексту характеристики.
ПЛАН
1. Контракт, трудова угода. Особливості їх укладання й оформлення.
2. Особовий листок з обліку кадрів. Трудова книжка.
3. Заяви про прийняття на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення, надання відпустки.
4. Автобіографія та резюме: спільне й відмінне. Особливості укладання.
5. Характеристика: структура тексту, реквізити.
ОСОБОВИЙ ЛИСТОК
Витяг із трудової книжки
Якщо працівник попередньо вирішує питання про перехід на інше місце роботи чи оформляється на роботу за сумісництвом, то йому на вимогу видають завірений витяг із його трудової книжки у вигляді ксерокопії чи оформлений на трафаретному бланку формату А4 машинописним способом або від руки.
У витягу з трудової книжки обов’язково є позначка про завірення копії; слово «Копія» у правому верхньому куті аркуша не зазначають.
Заява
У зв’язку з переїздом моїх батьків до м. Полтави на постійне проживання прошу зарахувати мене студентом ІІІ курсу будівельного факультету зі спеціальності „Будівництво”.
Додатки:
1) витяг із залікової книжки на 3 арк. в 1 пр.;
2) довідка про місце проживання на 1 арк. в 1 пр.;
3) копія паспорта на 2 арк. в 1 пр.
02.08.2007 (підпис)
Генеральному директорові
ВАТ «Електромотор»
Іванову В.С.
Скляренко Олени Миколаївни,
що мешкає за адресою: вул. Миру,
буд. 17, кв. 214, м. Київ, 02921
Заява
Прошу зарахувати мене на посаду бухгалтера-касира з 20.02.2008.
Додатки:
1) трудова книжка;
2) копія диплома про вищу освіту;
3) особовий листок з обліку кадрів;
4) автобіографія;
5) чотири фотокартки.
17 лютого 2008 р. (підпис)
РЕЗЮМЕ
Іваненко Анатолій Петрович
Мета:заміщення вакантної посади старшого інженера-програміста.
Особисті дані: народився 25 жовтня 1968 р. в м. Артемівськ Донецької обл.
Одружений, маю доньку семи років.
Домашня адреса: вул. Маяковського, буд. 54, кв. 21, м. Луганськ.
Телефон – 343-62-71.
Освіта: 1983 – 1987 рр. – Луганський технічний коледж (молодший інженер).
1987 – 1992 рр. – факультет комп’ютерних інформаційних технологій Донецького національного технічного університету.
Досвід роботи: 1992 – 2001 рр. – інженер-математик Інституту підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів АПК.
З грудня 2004 р. дотепер інженер-програміст Донецького відділення КБ «Надра-банк».
Додаткові відомості: у 2002 р. розробив і підготував до друку методичні рекомендації «Інформаційні системи у менеджменті».
Вільно володію польською та англійською мовами. Маю посвідчення водія категорії «В».
У разі потреби можу подати рекомендації.
26.04.2007 (підпис)
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що таке контракт? Укажіть на особливості укладання контрактів.
2. З’ясуйте, на який термін укладаються контракти.
3. Між ким укладається трудова угода? Назвіть її реквізити.
4. Коли укладають особовий листок з обліку кадрів?
5. Які існують правила оформлення трудової книжки?
6. На підставі чого вноситься запис до трудової книжки?
7. На які групи поділяються заяви за походженням? Схарактеризуйте їх.
8. Що таке автобіографія? Які бувають автобіографії за змістом?
9. Які вимоги ставляться до укладання резюме?
10. Дайте визначення характеристиці. Які бувають характеристики за призначенням?
Заяви громадян, їх види, особливості оформлення
Особисті офіційні документи – це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, товарів тощо, закріплюють свої права перед державою, установами, іншими особами.
Заява – це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації надані їм права (на чергову відпустку, обмін житлової площі, отримання надбавок до заробітної плати тощо) чи захищають свої інтереси.
Доручення
Я, Безсонов Ігор Миколайович, студент економічного факультету групи ЕФ-42 ХНУ, доручаю Петренку Олегові Олексійовичу, за його паспортом серії БА № 447019, виданим 10.03.2005 ЦВМ Індустріального РВХМУУ МВС України в Херсонській обл., отримати в касі університету належні мені гроші для відрядження згідно з наказом №146 від 15.04.2008.
17.04.2008 (підпис)
Підпис студ. Безсонова І.М. засвідчую:
Декан економічного факультету (підпис) А.І. Смолич
19.04.2008 (печатка)
Міністерство харчової промисловості України
Харківська кондитерська фабрика № 3
просп. Перемоги,4, м. Харків-67
тел. 380 – 045
21 травня 2008 р. № 47 - 6
Розписка
Я, Філонов Юрій Анатолійович (паспорт серії МН № 522012, виданий ЦВМ Київського РВХМУУ МВС України в Харківській обл., прописаний за адресою: вул. Грушевського, 252, кв. 481, Харків-19), одержав від Сімейка Ярослава Артемовича 580 (п’ятсот вісімдесят) гривень. Зобов’язуюся повернути всю суму 16.07.2008.
16.01.2008 (підпис)
Підпис Філонова Ю.А. засвідчую:
Начальник ЖЕК – 10 (підпис) З.П. Кібець
12.01.2008 (печатка)
Питання для самоконтролю
1. Які документи відносяться до групи особистих офіційних?
2. Що таке доручення? Які бувають доручення за походженням?
3. Які складові містить заява про призначення пенсії?
4. Які факти можуть виступати змістом позовних заяв?
5. Які відомості подаються в позовній заяві про стягнення аліментів?
6. Які документи можуть бути додатками до позовних заяв?
7. Які дані зазначаються в заявах до ЖЕКу про обмін житла?
8. Які реквізити входять до складу розписки?
9. У чому полягають особливості укладання заповіту?
10. Які існують групи посвідчень?
ТЕМА 7. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ. ПРИЙМАННЯ, ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД І РЕЄСТРАЦІЯ СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТІВ
МЕТА:з’ясувати особливості приймання й реєстрації документів у державних установах; визначити основні ознаки спеціалізованих ділових паперів, розвивати навички укладати їх; виховувати в студентів володіння правописними, лексичними, граматичними й етичними нормами діловодства.
ПЛАН
1. Документація з питань оформлення трудової зайнятості:
а) реєстрація в службі зайнятості;
б) реєстрація підприємницької діяльності.
2. Документи з господарсько-договірної діяльності.
3. Загальне поняття про приймання документів, які надходять до
підприємства.
4. Мета попереднього розгляду ділових паперів.
5. ,,Інструкція з діловодства” про реєстрацію службових документів.
6. Автоматизована та журнальна форми для реєстрації ділових паперів та порядок їх заповнення.
А) реєстрація в службі зайнятості
Служба зайнятості – це установа, що здійснює реєстрацію громадян України з метою пошуку роботи, професійної перепідготовки, обліку безробітних.
Реєстрація громадян, які шукають роботу, проводиться при пред’явленні ними:
ü паспорта або документа, що його замінює;
ü трудової книжки або документа, що його замінює;
ü документа про освіту.
Загалом для реєстрації у службі зайнятості, оформлення допомоги по безробіттю, для вироблення напрямку в пошукові роботи можуть вимагати такі документи:
1. Паспорт.
2. Свідоцтво про народження (громадяни до 16 років).
3. Військовий квиток.
4. Трудова книжка.
5. Диплом чи посвідчення про закінчення навчального закладу.
6. Довідка з ЖЕКу (органів місцевого самоврядування) про склад сім’ї.
7. Довідка про середньомісячну заробітну плату за два останні місяці роботи.
8. Довідка про сукупний дохід сім’ї.
9. Пенсійне посвідчення.
10. Посвідчення про інвалідність.
11. Довідка про звільнення з місць позбавлення волі або з лікувально-трудового профілакторію.
12. Листок непрацездатності (довідка).
13. Довідка з ЖЕКу із зазначенням місця постійного проживання.
14. Довідка про самостійне працевлаштування.
15. Довідка про відселення або самостійне переселення з території радіоактивного забруднення.
16. Довідки, що підтверджують належність до категорії ,,діти-інваліди”, ,,діти, які залишилися без піклування батьків”.
Якщо особа зареєстрована в службі зайнятості, то вона повинна:
Ø відвідувати центр зайнятості в призначені строки;
Ø сприяти своєму працевлаштуванню – виконувати всі рекомендації працівників центру;
Ø у випадку самостійного працевлаштування негайно повідомити службу зайнятості;
Ø при відмові керівника підприємства, організації прийняти вас на роботу за направленням центру зайнятості повідомити про це службу зайнятості.
Якщо в семиденний строк після реєстрації громадянина він не буде працевлаштований, на восьмий день йому надається статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. Для цього додатково потрібно представити:
а) довідку про середній заробіток за останні два місяці роботи;
б) довідку з податкової інспекції про те , що громадянин не займається підприємницькою діяльністю;
в) довідку із районного відділу соціального забезпечення про те, що громадянин не отримує пенсії.
Б) реєстрація підприємницької діяльності
Підприємницька діяльність може бути пов’язана/не пов’язана зі створенням юридичної особи.
Юридична особа – організація, підприємство, установа, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді.
Підприємець — особа, наділена правом займатися індивідуальною трудовою діяльністю в матеріальних інтересах із дотриманням юридичних прав та обов’язків у трудовому праві.
Для того, щоб стати суб’єктом підприємницької діяльності зі створенням юридичної особи, треба підготувати такі документи:
1. Рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (окрім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференцій) у випадках, передбачених законом.
2. Статут, якщо відповідно до законодавства, це необхідно.
3. Реєстраційну картку встановленого зразка, що є одночасно заявою про державну реєстрацію.
4. Довідку банківської установи, що свідчить про внесення статутного фонду суб’єкта частки, передбаченої законодавством.
5. Документ, що засвідчує внесення сплати за державну реєстрацію.
6. Заяву на ім’я заступника голови держадміністрації міста (району) з проханням про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності.
7. Якщо засновником (одним із засновників) є іноземна юридична особа, то нею подається документ, що свідчить про її реєстрацію (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру). Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видання, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі Україні; зазначений документ може бути також засвідчений у посольстві відповідної держави в Україні та легалізований у Міністерстві закордонних справ.
8. Якщо власником (або одним із власників) суб’єкта підприємницької діяльності є юридична особа, додатково подається нотаріально посвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
9. Два швидкозшивачі.
Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають такі документи:
1. Реєстраційну картку (яка водночас є заявою про державну реєстрацію).
2. Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів.
3. Документ, що засвідчує внесення сплати за державну реєстрацію (квитанцію або платіжне доручення).
4. Дві фотокартки.
Реєстрація проводиться протягом п’яти робочих днів з дня надходження документів.
Після реєстрації підприємницької діяльності слід:
1. Стати на облік в міському управлінні статистики.
2. Нотаріально засвідчити статут та установчий договір із відміткою держадміністрації району (міста).
3. Стати на облік у пенсійному фонді.
4. Стати на облік у центрі зайнятості.
5. Стати на облік у податковій інспекції району (міста).
6. Відкрити розрахунковий рахунок у банківській установі.
7. Одержати дозвіл на виготовлення печатки в районному (міському) відділі внутрішніх справ.
8. Повідомити орган державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності про присвоєння міськстатом ідентифікаційного коду.
У разі скасування державної реєстрації до відділу реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності подають:
1. Заяву на ім’я заступника голови держадміністрації району (міста) з проханням скасування державної реєстрації шляхом виключення його суб’єкта з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.
2. Акт ліквідаційної комісії.
3. Довідку аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу.
4. Довідку з установи банку про закриття рахунку.
5.
|
6. Довідку з органу внутрішніх справ про здавання печаток і штампів.
7. Публікацію в пресі про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності.
8. Довідку з архіву про прийняття документів, що підлягають довгостроковому зберіганню.
9. Свідоцтво про державну реєстрацію (оригінал).
10. Свідоцтво міськстату про державну реєстрацію (оригінал).
11. Статут (оригінал).
12. Установчий договір (оригінал).
Загальне поняття про приймання документів, які надходять до
ТЕМА 8. ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ
МЕТА: розкрити особливості обліково-фінансової документації, її високий рівень стандартизації; подати відомості про відмову від акцепту, гарантійний лист, заяву-зобов’язання; виховувати в студентів уміння документального оформлення своєї професійної діяльності.
ПЛАН
1. Специфіка обліково-фінансової документації. Гарантійний лист.
2. Відмова від акцепту, його форми, реквізити.
3. Структура тексту та реквізити заяви-зобов’язання.
4. Особливості оформлення заявки.
5. Квитанція і накладна як обліково-фінансові документи.
6. Оформлення відкриття рахунка в банку.
7. Порядок заповнення чеків із розрахункових чекових книжок і їх
використання.
Відмова від акцепту, його форми, реквізити
Порядок заповнення чеків із розрахункових чекових книжок і їх
Питання для самоконтролю
1. У чому полягає специфіка обліково-фінансової документації?
2. Які реквізити має гарантійний лист?
3. Розкрийте особливості видів акцепту платіжних вимог.
4. Які реквізити містить лист-відмова як форма відмови від акцепту?
5. Назвіть реквізити заяви-зобов’язання.
6. Які особливості укладання має заявка?
7. Що вказують у тексті квитанції?
8. Схарактеризуйте процедуру оформлення відкриття рахунка в банку.
9. Перерахуйте обов’язкові реквізити накладної.
10. Укажіть на порядок заповнення чеків із розрахункових чекових книжок.
Тема 9. Ділове спілкування: протокол, етикет, організація прийому закордонних делегацій
МЕТА: розкрити особливості ділового спілкування під час прийому закордонних делегацій; з’ясувати, як будується програма перебування іноземної делегації; розглянути види неофіційних прийомів, основні протокольні вимоги до зустрічі закордонної делегації; ознайомитися з порядком проведення переговорів.
План
1.Програма перебування іноземної делегації (загальна, детальна). Неофіційні зустрічі, призначення, способи організації.
2. Зустріч закордонної делегації, протокольні вимоги. Привітання й представлення. Урочистий прийом керівником фірми, вимоги етикету до чоловіків, жінок.
3. Розміщення в автомобілях та проїзд делегацій. Візит увічливості.
4.Проведення переговорів, їх методи. Підготовка до бесіди під час ділової зустрічі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Афанасьєв І. Діловий етикет. – К., 1998.
2. Галушко В. Діловий протокол та ведення переговорів: Навч.посібник. – Вінниця, 2002.
3. Вуд Д., Сере Ж. Дипломатическая церемония и протокол: Пер. с англ. – 2-е изд. – М., 2003.
4. Деловая переписка с иностранными фирмами: Практическое пособие. – М.: Имидж,1991.
5. Никифоров Д., Борунков А. Дипломатический протокол в СССР: Принципы. Нормы. Практика. – М.: Междунар.отношения, 1988.
6. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів./С.П.Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. — 2-е вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УНВЦ "Рідна мова", 1999.
Програма перебування іноземної делегації (загальна, детальна). Неофіційні зустрічі, призначення, способи організації
Багатовіковий досвід розвитку міжнародних відносин дозволив виробити найважливіші правила спілкування між представниками різних країн. Ці правила охоплені в діловому протоколі та етикеті, в основі яких лежать принципи дипломатичного протоколу та етикету.
Дипломатичний протокол – це сукупність загальновизнаних правил, традицій та умовностей, яких дотримуються уряд, відомства закордонних справ, дипломатичні представництва, дипломатичні працівники та інші офіційні особи в міжнародному спілкуванні. Саме дипломатичний протокол передбачає способи демонстрації поваги однією державою іншій у ході ділового спілкування.
Проведення переговорів, їх методи. Підготовка до бесіди під час ділової зустрічі
Основними стадіями переговорів є:
1. Підготовка до переговорів (організаційна та змістовна).
2. Хід переговорів.
3. Аналіз результатів переговорів та виконання досягнутих домовленостей.
На першій стадії формують склад делегації, визначають місце і час проведення переговорів, готують приміщення тощо.
Формування делегації передбачає визначення її кількісного та персонального складу, призначення керівника делегації. Керівництво організації складає список співробітників установи, що допускаються до участі в переговорах. Із цих осіб формується делегація. При двосторонніх переговорах ураховують приблизно однакову кількість делегатів.
Кількісний і якісний склад делегації зумовлюється кількістю питань, що підлягають обговоренню, необхідністю залучення експертів, паралельним обговоренням деяких питань, рівнем представництва. При формуванні делегації визначаються основні функції кожного учасника переговорів.
Мову переговорів вибирають за домовленістю сторін.
Визначення місця й часу проведення переговорів. Місце й час проведення переговорів визначається за взаємною домовленістю. Ініціатор зустрічі не нав'язує своїх пропозицій.
У разі зміни часу переговорів про його перенесення треба довести до відома всіх учасників.
Місцем зустрічі може бути службове приміщення одного із учасників або нейтральна територія.
Предмет зустрічі обумовлюється заздалегідь.
Підготовка приміщення. На столах не повинно бути зайвих документів, а лише блокноти, олівці, сірники, сигарети, мають стояти попільнички (якщо вважається, що в цьому приміщенні дозволено курити), пляшки з мінеральною водою і фужери (перевернуті — ознака їх невикористання). Окрім того, на столах можуть стояти квіти у низьких вазах. Залежно від форми столу вони розташовуються або в центрі столу, або по його краях.
Той, хто зустрічає делегацію у вестибюлі, не повинен бути членом делегації, що приймає гостей. Це може бути працівник протокольного відділу, секретар закладу і т. ін. Він проводжає делегацію до приміщення, де відбудуться переговори.
Якщо переговори тривають довго, то в перерві можна подати чай, каву, бутерброди, фрукти тощо. Бажано пригощання організовувати в окремому приміщенні. У разі його відсутності — там, де ведуться переговори. Частування ставиться персонально лише перед главами делегацій. Інші члени делегації обслуговуються самі.
Розсаджування за столом переговорів. Розмістити членів делегації за столом треба згідно з правилами, з урахуванням рангів і службового становища.
При проведенні багатосторонніх зустрічей краще використовувати круглий стіл або стіл у вигляді бублика. Головують по черзі за алфавітом або на першому засіданні головує господар, а далі — за алфавітом.
Одним із інформаційних джерел переговорів є запис бесіди.
Для розв'язання ділових питань у ряді випадків офіційні особи відомств, організацій, фірм тощо можуть досягти домовленостей під час телефонної розмови. Потім з ділових питань складають запис бесіди, а співрозмовнику надсилають лист, у якому підтверджують досягнуту домовленість.
В організаціях, що мають справу з іноземними партнерами, як правило, ведуть журнали обліку телефонних розмов із представниками інофірм, представництвами. У них фіксується: із чиєї ініціативи відбулась телефонна розмова, її тривалість, зміст розмови.
Змістовна підготовка переговорів охоплює розв'язання таких питань:
· аналіз проблеми та оцінка ситуації;
· формування загального підходу, основних цілей та завдань;
· визначення переговорної позиції, можливість варіантів вирішення проблеми й узгодження інтересів;
· формування пропозицій та їх аргументація.
Одним із методів змістовної підготовки переговорів є нарада, спрямована на визначення завдань і мети майбутніх переговорів. Мета наради може бути змістовна та операційна.
Операційні цілі охоплюють:
– інформацію про майбутні переговори та її обговорення;
– аналіз проблем, які виносяться на переговори;
– формування позиції та загального підходу до майбутніх переговорів;
– складання прогнозу-сценарію майбутніх переговорів.
Використовуються ділові й імітаційні ігри, що дозволяють відтворити ситуації, котрі виникають на переговорах.
У процесі опрацювання варіантів взаємоприйнятних рішень використовують метод складання балансових листів. Для цього у дві колонки виписують відомості про позитивні й негативні наслідки прийняття тих чи інших рішень. Балансові листи дозволяють отримати комплексну оцінку.
На другій стадії ведення переговорів можуть виявитися три типи поведінки учасників переговорного процесу.
Перший підхід відповідає ідеї протистояння сторін. Стіл переговорів – поле битви, де утверджуються позиції під девізом «хто-кого» або «перетягування канату». Внаслідок такого підходу подальше співробітництво може опинитися під загрозою.
Другий підхід полягає в тому, що сторони займають дружні позиції. Слабша сторона очікує «дружнього» до себе ставлення і поводиться запопадливо. Такий підхід трапляється нечасто.
Третій підхід ґрунтується на розумінні сторонами необхідності пошуку взаємоприйнятного рішення. Учасники переговорів спільно аналізують ситуацію та зайняті пошуком таких рішень, які максимально відповідали б інтересам обох сторін. Такий підхід є партнерським. Довірливість має поєднуватися з необхідністю зберігання комерційної таємниці. Варто пам'ятати, що власні інтереси реалізуються повніше, якщо партнер задовольняє свої інтереси.
Підготовка до бесіди. Бесіда під час ділової зустрічі передбачає лише обмін поглядами, думками. Наприклад, у ході бесіди сторони можуть домовитися про співробітництво й намітити наступні кроки.
Бесіду можна планувати заздалегідь.
Основна мета бесіди полягає в обміні інформацією, що полегшує процес підготовки. Тема майбутніх бесід попередньо узгоджується. У процесі підготовки треба:
– визначити коло питань, які ви бажаєте обговорити;
– підготувати документи, які ви збираєтеся подати партнерові в ході бесід (наприклад, матеріали про роботу вашого підприємства), аргументи на користь співробітництва з вашою організацією. Частина інформації може бути повідомлена усно, інша – письмово (пам'ятні записки, рекламні проспекти тощо);
– сформулювати питання, які треба поставити партнеру.
Готуючись до бесіди, треба виділити час для підготовки питань партнерові та його повідомлень.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Назвіть можливу мету візиту закордонної делегації.
2. Які питання включає в себе загальна програма перебування іноземної делегації в країні?
3. Що передбачає детальна програма, призначена для гостей?
4. Коротко охарактеризуйте види неофіційних зустрічей делегацій.
5. Схарактеризуйте церемонію представлення.
6. Як звертаються:
а) до Надзвичайного і Повноважного посла;
б) до католицького кардинала чи папського нунція;
в) до президента та його дружини?
7. Яким є перше почесне місце при розміщенні в автомобілях та проїзді делегації?
8. Назвіть основні стадії переговорів.
9. Як треба розсаджувати членів делегації за столом переговорів?
10. Розкрийте особливості ведення телефонної розмови офіційних осіб з іноземними представниками.
Загальні вимоги до тексту та мови
МЕТА:розглянути особливості структури дипломатичних документів; ознайомитися з основними видами дипломатичного листування; охарактеризувати інші форми дипломатичної діяльності.
ПЛАН
1. Дипломатичні документи. Структура текстів: протокольна формула, смислове ядро, аргументаційна частина, викладення фактів.
2. Дипломатичне листування:
а) вербальна нота;
б) особиста нота;
в) меморандум;
г) особисте послання.
3. Інші форми дипломатичної діяльності:
а) заява;
б) виступ;
в) комюніке;
г) спільна заява;
д) декларація.
ЛІТЕРАТУРА
1. Галушко В. Діловий протокол та ведення переговорів: Навч.посібник. – Вінниця, 2002.
2. Вуд Д., Сере Ж. Дипломатическая церемония и протокол: Пер. с англ. – 2-е изд. – М., 2003.
3. Деловая переписка с иностранными фирмами: Практическое пособие. – М.: Имидж,1991.
4. Никифоров Д., Борунков А. Дипломатический протокол в СССР: Принципы. Нормы. Практика. – М.: Междунар.отношения, 1988.
5. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів./С.П.Бибик, І.Л. Михно, Л.О. Пустовіт, Г.М. Сюта. — 2-е вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УНВЦ "Рідна мова", 1999.
Міністерство закордонних справ України
№3/1 Пр
Міністерство закордонних справ України засвідчує свою повагу Посольству Республіки Польщі й у відповідь на його ноту № 0107 від 2 березня 1996 року має честь повідомити, що українські компетентні органи не мають заперечень проти призначення генерал-майора авіації... військовим та військово-повітряним аташе при Посольстві Республіки Польщі в Україні.
Міністерство користується нагодою, аби ще раз засвідчити Посольству свою високу повагу.
Київ, 2 березня 1996 року
Посольству
Республіки Польщі
м. Київ
ОСОБИСТА НОТА направляється з питань важливого та принципового значення або містить інформацію про будь-яку значну подію.
Особиста нота має форму листа, складеного від першої особи, та адресується певній особі (державному діячеві чи офіційній особі іншої держави), протокольні формули імітують особисте пряме спілкування між відправником та отримувачем дипломатичного документа. Спочатку йде звертання, тобто особа, що підписала документ, начебто вітається із своїм партнером, із своїм співбесідником. Далі йде виклад суті питання. Після завершення ділової частини відправник знову вживає протокольну формулу (заключний комплімент) з тим, щоб попрощатися зі своїм партнером.
Отже, особиста нота починається із звертання. Вживання звертання залежить від того, кому адресується нота, та від місцевої практики. Якщо особиста нота направляється міністрові, то звертання пишеться так: «Пане (пані, добродію, добродійко) Міністре» або «Шановний п. Міністре».
Форма звертання залежить також від конкретного випадку та місцевої практики. Зокрема міністрові – пане Міністре, Ваша Високість; послові – пане Посол, Ваша Високість; посланникові – пане Посланнику або пане Міністре; тимчасовому повіреному у справах – пане Повірений у справах (прикметник «тимчасовий» у звертанні звичайно не пишеться). Якщо тимчасовий повірений у справах – радник у ранзі посланника, то до нього звертаються: «Пане Міністре».
Залежно від місцевої практики слово «пан» можна писати повністю чи скорочено «п.».
Особиста нота закінчується звичайно компліментом, найбільш поширеною формулою якого є «з повагою» або «із щирою повагою».
Зрозуміло, що і звертання, і заключний комплімент повинні відповідати змістові особистої ноти, її тону.
Оформлення. Особиста нота друкується на нотному бланку, тобто на спеціальному папері з витисненим державним Гербом України та витисненим написом під гербом: «Міністерство закордонних справ України» або «Посольство України в... (назва країни)» і т. ін.
Адреса пишеться в лівому нижньому куті першої сторінки, незалежно від кількості сторінок тексту. Адреса складається з імені (як правило, ставляться лише ініціали), прізвища та повної офіційної посади особи, якій направляється особиста нота.
Таке особисте послання підписується відправником. Друкувати прізвище й посаду того, хто підписує документ, ставити печатку не обов'язково.
Зразок:
Міністерство закордонних справ України
Київ, 28 квітня 2006 р.
Шановний п....
Прошу Вас прийняти мою щиру подяку за Ваше дружнє привітання з нагоди 15-ї річниці незалежності України.
Повністю поділяю Вашу думку про те, що цей ювілей є незаперечним доказом правильності обраного українським народом шляху до самостійного утвердження у світі.
З глибокою повагою
(особистий підпис)
Панові...
Надзвичайному і Повноважному Послу
Китайської Народної Республіки.
ПАМ'ЯТНА ЗАПИСКА — документ, що, як правило, передається особисто. У дипломатичній практиці зустрічаються два види пам'ятних записок:
а) передані особисто;
б) надіслані із кур'єром.
Мета передавання пам'ятної записки — полегшити подальше просування справи та запобігти можливості неправильного тлумачення або розуміння бесіди чи усної заяви.
Пам'ятна записка друкується на папері без герба. Адреса та вихідний номер не вказуються, зазначаються лише місце (місто) і дата вручення. Над текстом записки великими літерами друкується заголовок «ПАМ'ЯТНА ЗАПИСКА». Документ складається в безособовій формі без формул ввічливості із вживанням виразів: «повідомляється», «доводиться констатувати», «порушується прохання (клопотання)».
Пам'ятна записка, передана з кур’єром, тобто як самостійний документ, майже не відрізняється за формою від вербальної ноти. Вона складається від третьої особи, що містить висловлення поваги та комплімент. Така пам'ятна записка друкується на нотному бланку, має номер, на ній зазначається дата та місце відправлення. Печатка не ставиться і адреса не вказується. Зверху друкується напис «ПАМ'ЯТНА ЗАПИСКА».
МЕМОРАНДУМможе бути самостійним документом або додатком до особистої чи вербальної ноти.
В останньому випадку меморандум розвиває та обґрунтовує зміст ноти.
Відмінна риса меморандуму — детальний виклад фактичного чи юридичного боку того чи іншого питання.
Цей вид дипломатичного документа відрізняється від ноти тим, що не починається й не закінчується формулою ввічливості і не повинен мати підпису. Іноді меморандум доцільно супроводжувати короткою пояснювальною нотою.
Оформлення. Меморандум друкується на папері без герба. Номер, печатка, місце (місто) і дата відправлення не проставляються, адреса не зазначається.
Меморандум, вручений особисто або переданий із кур'єром як самостійний документ, друкується на нотному бланку (тобто на папері з витисненим гербом). На ньому зазначаються місце і дата відправлення, а печатка та номер не ставляться.
ОСОБИСТЕ ПОСЛАННЯ — це дипломатичний документ із найбільш важливих, значних і невідкладних питань міжнародної обстановки. Завдяки особливому статусу відправника й отримувача, тій вищій відповідальності, яку несуть кожний із них у своїй країні, особисті послання як за своїм змістом, так і за формою відрізняються від інших форм дипломатичних документів, у тому числі й від особистої ноти в загальноприйнятому розумінні.
Особисте послання формально подібне до особистої ноти, оскільки складається від першої особи. Документ друкується на спеціальному папері з Гербом України, витисненим на першій сторінці послання. Справа вгорі друкується назва міста і дата відправлення (число, місяць і рік). Під текстом особистого послання ставиться особистий підпис особи (чорнилом), що направляє послання. Вказувати прізвище й посаду того, хто підписує послання, не обов'язково.
На практиці нерідко буває, що спочатку передається копія особистого послання, а оригінал (із підписом) вручається пізніше. Це зумовлене тим, що, як правило, в посланнях розглядаються не лише значні, а й термінові міжнародні питання, на доставку ж оригінала адресатові потрібен певний час.
Адреса в посланні вказується на першій сторінці зліва внизу, незалежно від кількості сторінок тексту. Адреса складається з імені (як правило, ставляться лише ініціали), прізвища і повної офіційної посади особи, якій направляється послання.
Протокольні формули імітують особисте пряме спілкування між відправником та отримувачем дипломатичного документа. Спочатку йде звертання, тобто особа, що підписала документ, начебто вітається зі своїм партнером, співбесідником. Далі викладається суть питання. Ділова частина закінчується протокольною формулою (заключний комплімент) – своєрідним прощанням зі своїм партнером.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Розкрийте зміст поняття “дипломатичні документи”. Дайте коротку характеристику цих документів.
2. У чому полягає одна з найважливіших особливостей дипломатичної документації?
3. Яку практичну мету переслідує кожний дипломатичний документ, адресований уряду іншої країни?
4. Яку структуру має більшість текстів дипломатичних документів?
5. Коротко охарактеризуйте особливості тексту дипломатичних документів.
6. Які основні вимоги до лексики та синтаксису ділової документації?
7. Що таке дипломатичне листування?
8. Від імені кого здійснюється спілкування між державами в письмовій формі?
9. Які ви знаєте види дипломатичного листування?
10. Назвіть інші форми дипломатичної діяльності, крім дипломатичного листування.
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………..3
ТЕМА 1. Діловодство в управлінській діяльності……………………....4
ТЕМА 2. Організаційні документи……………………………………….27
ТЕМА 3. Розпорядчі документи…………………………………………..36
ТЕМА 4. Довідково-інформаційні документи та вимоги
До їх документування……………………………………………50
ТЕМА 5. Документація з кадрово-контрактових питань……………..82
ТЕМА 6.Особисті офіційні документи…………………………………102
ТЕМА 7. Основні вимоги до оформлення спеціалізованої
Документації. Приймання, попередній розгляд
І реєстрація службових документів…………………………..112
ТЕМА 8. Обліково-фінансові документи……………………………….126
ТЕМА 9. Ділове спілкування: протокол, етикет, організація
Прийому закордонних делегацій……………………………...136
ТЕМА 10. Дипломатичні документи: загальні вимоги
До тексту та мови……………………………………………...147
– Конец работы –
Используемые теги: Діловодство, управлінській, діяльності0.062
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Діловодство в управлінській діяльності
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов