ТЕМА :Духовна музика .
МЕТА УРОКУ :
Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-
ри вміти характеризувати їх ;
-Визначення національної специфіки музики,
форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи ( емоційно – образного змісту музичних творів) ;
- характеристика та порівняння жанрів ( сюїта) сто –
совно відображення ними життєвих образів ;
- Штрихи : легато . Стакато ;
- закріплювати набуті знання і вміння учнів.
Виховна :- виховувати любов до класичної му –
зики, і музики рідного народу ;
- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів
Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів
їх творчі задатки ;
- розвивати вокально – хорові навички;
- розвивати слух, ритм.
Обладнання :Інструменти, магнітофон, диск із запи –
сом твору, папки із теорією , портрет компози-
тора, наочні матеріали.
Методи і прийоми: словесні ( розповідь, бесіда), наоч-
ні ( використання папок портрету композитора
демонстраційний матеріал малюнок ) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально .
ХІД УРОКУ :
I . Організація учнів до уроку.
Музичне вітання.
Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива
Чи надовго ? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?
Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті
Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,
Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт !
Вступне слово вчителя :
Вч . Минулого року ми розпочали розмову про духовну музика, слухаючи «Херувимську» Артемія Веделя.
„Духовна” музика – це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах, так і в побуті. Вона має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину.
Духовна музика завжди була пов'язана з історичними традиціями та особливостями музичної, зокрема народної культури різних країн, і зробила значний внесок у світову музичну культуру.
Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія (у католицькому обряді – меса, а в православному – обідня), яку складають характерні хороспіви. Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт.
Літургія – це християнське богослужіння, що супроводжується співом та інструментальною музикою.
Меса – це багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння
Враження Г. Берліоза від звучання хору Д. Бортнянського
Так у 1847 році французький композитор Гектор Берліоз описував свої враження від звучання хору великого майстра вокальної музики Дмитра Бортнянського:
«...Вісімдесят співаків у пишному вбранні розміщувались по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходилися тенори, а попереду тенорів діти — альти і сопрано.
Усі вони стояли нерухомо, з опущеними очима, у повній тиші. За знаком, зовсім непомітним присутнім, без вказівки тону і темпу, вони почали співати...
У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним; чулися зітхання і ніжні звуки; час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати дихання у грудях.
Потім усе завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні; здавалося, це хор ангелів, що підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах...»
Відомості про композитора Д. Бортнянського
Дмитро Степанович Бортнянський – знаменитий український і російський композитор, диригент, педагог. Родом із Глухова — столиці українського гетьманства. Він був сином козака Стефана Бортнянського, уродженця села Бортне, що в Польщі.
Стефан Бортнянський служив у війську останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
Зважаючи на виняткове музичне обдарування і прекрасний голос, хлопчика у 7 років відвезли до Придворного хору у Петербурзі. З того часу Бортнянський вже ніколи не повертався на батьківщину.
Він співав у хорі, з одинадцяти років виконував сольні партії в опері. Співу та вмінню триматися на сцені навчався у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого музиканта йшли на італійських сценах.
У 1796 році він став першим керівником Придворної співочої капели у Петербурзі. На цій посаді залишався до самої смерті. Духовна музика, хоровий спів стали провідними у творчості талановитого українця.
Д. Бортнянський – майстер хорового письма акапела. Він дуже добре знав людські голоси і вмів надати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси.
Його хорові концерти сповнені глибокою життєвою мудрістю, піднесеною простотою та щирістю. Літературний текст часто лише задавав «емоційну програму» твору, а далі вже безмежно панувало мистецтво звуків. Існують навіть припущення, що іноді композитор спочатку писав музику, а вже потім добирав до неї слова.
Відомості про хоровий концерт № 24 Д. Бортнянського
Хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який ми сьогодні прослухаємо, є яскравим прикладом типово пісенної розспівності. Його мелодична лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.
Хоровий концерт – це старовинний жанр духовної музики, поліфонічний вокальний або вокально-інструментальний твір.
За літературну основу хорового концерту, як правило, брали одне з найдавніших поетичних джерел — псалми царя Давида.