Вступне слово вчителя.

Вч . Ми вже знаємо, що за допомогою головної інтонації музичний твір запам’ятовується, його можна упізнати.

Відомості про зерно-інтонацію

Ми вже знаємо, що в музичній мові може існувати головна інтонація, а сьогодні спробуємо знайти відповідь на питання: з чого починається музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір. Музика дуже схожа на рослину: колосок, квіточку або деревце.

Що потрібно, щоб зародилася рослина? Насінина чи зернятко? Так само музична фраза, мелодія чи цілий твір виростає з одного, двох або декількох звуків - «зерен». Їх називають зерном-інтонацією музичного твору.

 

ІІ. Слухання. Л. Бетховен. V симфонія. Уривки

У зерні-інтонації міститься зародок мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки та характеру музики.

Звернемося до творів видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Основним образом його творчості є мужній, сильний і хоробрий герой.

Скажемо з виразною інтонацією: «Мужній герой, славний герой, сильний герой, добрий герой».

Промовивши це, ми відчули саме такий ритм, як у бетховенській „темі долі” з першої частини V симфонії. Прослухаймо її.

 

Звучить «тема долі» з III частини V симфонії Л.Бетховена

 

А тепер послухайте уривок з III частини V симфонії Л. Бетховена в оркестровому виконанні.

Із відомої нам теми, з інтонаційного зерна утворився великий твір для симфонічного оркестру.

Відома нам героїчна інтонація звучить не на початку, а в кінці кожної з трьох побудов.

 

Розповідь про щедрівки, обряд щедрування

Щоб краще зрозуміти, що ж таке інтонаційне зерно, пропоную розучити українську щедрівку «Щедрик».

 

Щедрівка - це старовинна українська обрядова новорічна пісня, яку виконують увечері 13 січня, напередодні свята Нового року. Сам вечір називають щедрим.

 

Щедрою є також кутя, яку подають до столу. Звечора і до півночі щедрувальниці обходили оселі. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або з речитативом.

Хлопці в цей час «водили Маланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. До речі, з цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.

Щедрівка за нотним записом. Зверніть увагу, що основу всієї мелодії складає одне „зерно” - інтонація з чотирьох звуків (фа – мі – фа – ре), що повторюється в пісні 36 разів.

 

Слухання. Українська народна пісня „Щедрик” в обробці М. Леонтовича

Вч. Прослухаймо цей твір в іншому виконанні. Чи зміниться він?

Уч. Відповіді.

У виконанні хору чоловічих та жіночих голосів музика стала багатшою, різнобарвною. Зі скромної інтонації української народної пісні „Щедрик” видатний композитор Микола Леонтович створив відому в усьому світі обробку, яка, наслідуючи народний звичай, передає традиційні новорічні привітання й побажання родинного щастя, добробуту та успішного господарювання.

 

III . Виконання музичної розспівки.

 

Ця розспівка розвиває почуття ритму, музичний слух, образне мислення, усі види пам’яті, уваги, голосу.

 

- Виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки з рухами.

 

 

Вч. Самостійно проспівати вправу.

 

 

Вч. Поділіть вправу на такти та проспівайте її:

 

 

Вч. А тепер відгадайте ребуси.

 

IV. Демонстрація української народної пісні „Ой хто, хто Миколая любить”

Вч. Прослухайте українську народну пісню і поміркуйте, про що в ній розповідається.

 

Демонстрація української народної пісні „Ой хто, хто Миколая любить”

 

Розповідь про святого Миколая

Кожного року 19 грудня всі християни відзначають свято Миколая. Цього святого вважають захисником усіх бідних і знедолених, а найбільше його шанують діти, для яких він є почесним охоронцем. Існує навіть легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.

У цей день „святий Миколай” кожній дитині приносить подарунок, однак не забуває присоромити за нечемні вчинки (може навіть покласти різочку під подушку). А діти, у свою чергу, намагаються не гнівити «діда Миколая, який знає про все».

 

Розучування пісні „Ой хто, хто Миколая любить”

Розучування пісні „Щедрик” за нотним записом