Вступне слово вчителя.
Вч. Сьогодні ми дізнаємось, як колись виникали твори подібного змісту. Ми вже познайомилися з таким жанром української пісенної творчості, як історичні пісні. Вони так називаються, оскільки їх головними героями є історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам’яті.
За допомогою історичних пісень ми можемо відкрити різні сторінки історії нашого народу.
Розповідь про особливості історичних пісень
Наш народ із давніх-давен жив мирною працею, обробляв землю, вирощував жито-пшеницю. Однак його найбойовіша, найволелюбніша, найхоробріша частина постійно мусила відбиватися від кочівників, загарбників з півдня і заходу. Саме з неї сформувалася козацька звитяжна вольниця. Серед керівників козацтва були і Петро Сагайдачний та Михайло Дорошенко.
Про них розповідається в українській народній козацькій пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
ІІ .Слухання українській народній козацькій пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
Послухайте її, зверніть увагу на особливості, які характерні не тільки цій, а й іншим історичним пісням:
- хоровий спів без супроводу з розгорнутим підголосковим багатоголоссям,
- типовий для українського багатоголосся паралельний рух голосів,
- розспівування окремих складів,
- відносно вільний рух кожного голосу.
Відомості про особливості жанру дум
Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові та історичні пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові, - це думи.
Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри).
За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси.
У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки.
У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.
Розповідь про кобзарів – народних співців, виконавців дум
Виконавцями дум були народні співці України – кобзарі. Вони не тільки їх виконували, але і складали.
Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста.
Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.
Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні. Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах.
Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.
Відомості про події, що описуються в думі «Іван Богун»
Кобзарі були виконавцями славетних українських дум. Однією з них є дума „Іван Богун”. Вона зображає один із епізодів визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. Повстання очолив гетьман Богдан Хмельницький. На його заклик український народ одностайно піднявся на боротьбу і здобув блискучі перемоги над шляхтою. Одним із соратників Богдана Хмельницького був вінницький полковник Іван Богун.
Хоча за текстом думи дія відбувається у Вінниці, в її основі можуть лежати події, пов’язані з битвою під Уманню.
Взимку 1654-55 років на Україну вторглися татарські орди з метою грабунку і надання військової допомоги шляхетській Польщі.
10 січня 1655 року польсько-татарське військо облягло Умань. Захистом міста керував прославлений полковник Іван Богун. Умань була оточена високими валами і глибокими ровами. Щоб зробити вали недоступними, Богун наказав обливати їх водою і перетворити на слизькі льодяні гори.
Облога тривала 4 дні. Оточеним не вистачало провіанту, дошкуляв сильний мороз. У запеклих боях значних втрат зазнали обидві сторони. Сили оборонців танули. У вирішальний момент Богун зі своїми загонами непомітно вийшов із Умані, вдарив у тил польсько-татарському війську і після кровопролитного бою з’єднався з військом Хмельницького, яке поспішало на допомогу.
Унаслідок важких і тривалих боїв просування ворога углиб України було зупинено.
Речитативна декламація думи „Іван Богун”
Отже, Іван Богун став народним героєм. Недарма слава про його подвиги дійшла і до нашого часу. Спробуймо й ми розповісти про Івана Богуна в стилі народної думи - імпровізаційно-речитативно.
Імпровізаційно – це вигадуючи і одразу виконуючи мелодію до тексту, речитативом – співом, наближеним до мови. А ось вам і текст!
У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун.
«Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!»
Багато він ляхів та турків порубав, «в річку Буг утопляв».
Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати листа Хмельницькому, просив у гетьмана батьківської поради та підмоги:
«Просто Бога й тебе,
Дай помочі, порадь і повесели нас!..»
Зачувши це, Хмельницький через чотири доби прибув до Вінниці, знищив турецько—польське військо і визволив Богуна з козаками. Щиро дякував його за спасіння Іван Богун:
Слава Богу і хвала гетьману,
Що не дав нас у неволю, ляхам на поталу!
III. Виконання музичної розспівки .
Вч. У багатьох піснях можна зустріти біля скрипкового ключа цей знак. Це – бемоль.
Бемоль – це знак, що вказує на пониження висоти звука на півтону.
Знак бемоль записують біля ноти або біля скрипкового ключа.
Проспівайте уривки пісень та порівняйте їх звучання. Зверніть увагу як за допомогою знака бемоля можна змінити лад однієї і тієї ж мелодії.
IV. Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
Вч. Демонстрація української народної пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
Продовження розучування пісні „Ой на горі та й женці жнуть”
Караоке. Пісня „Ой на горі та й женці жнуть”