· позичальниками, як правило, виступають суб’єкти господарювання, а кредиторами – переважно банківсь- кі установи;
· тимчасово вільні грошові кошти
використовуються позичальником як позичковий капітал на потреби ви- робництва, на умовах повернення, строковості й платності;
· кредит використовується як ме-
ханізм перерозподілу капіталів у сус- пільному виробництві та вирівнюван- ня норми прибутку
Рис. 8.2. Ознаки кредитних відносин
|
Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку
Ø учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник — повинні виступати як юридично самостійні суб’єкти, що матеріально гарантують виконання зо- бов’язань, які випливають з економічних зв’язків;
Ø кредит стає необхідним у тому випадку, коли відбувається збіг інтересів кре- дитора і позичальника.
Для того щоб кредитна угода відбулася, потрібно, щоб її учасники проявили вза- ємний інтерес до кредиту. Ці інтереси не є чимось суб’єктивним, регульованим волею учасників виробничих відносин. Будь-який інтерес, який породжує дії, зумовлений насамперед об’єктивними процесами, конкретною ситуацією.