ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Відмінності між грошовою масою і грошовою базою полягають у тому, що якщо

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

Величина грошової маси і грошової бази залежить від стану і розвитку економіч- ного потенціалу, швидкості обігу грошей та інших факторів, передбачених і не перед- бачених грошово-кредитною політикою. Суттєвим механізмом впливу на створення грошової маси є використання комерційними банками грошово-кредитної мульти- плікації (див. 3.2).

становить:

а) 10 000 тис. грн; б) 15 000 тис. грн; в) 5 000 тис. грн.

13. Норма обов’язкових резервів:

а) установлюється з метою обмеження грошової маси;

б) запроваджується як захід, що збільшує рентабельність банків;

в) визначається з метою підтримування ліквідності банків.

14. Якщо норма обов’язкових резервів становить 11%, то чому дорівнює де- позитний мультиплікатор:

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

а) 5;

6) 9,09;

в) 9;

г) 11?

15. Зміна норми банківських резервів найбільше впливає на:

а) споживчі видатки;

б) інвестиції;

в) обсяг експорту;

г) державні видатки.

16. Грошовий мультиплікатор — це:

a) коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць збільшується грошова маса за зміни грошової бази на одиницю;

б) коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса внаслідок зміни політики НБУ в системі норм обов’язкового резервування;

в) коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюється ВВП за зміни дер- жавного бюджету на одиницю.

17. Залучені ресурси комерційного банку становлять 2 млн грн, а норма обо- в’язкового резерву — 13%. Якими будуть у цьому випадку кредитні ресурси ко- мерційного банку:

a) 2 млн грн;

б) 300 тис. грн;

в) 1 740 тис. грн?

Велика частка

оренду майна береться у

особи

О

Класифікація споживчого кредиту

Позичковий відсоток, його сутність та основні види

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІРИ СТАВОК ЗА КРЕДИТ

МАКРОЕКОНОМІЧНІ

МІКРОЕКОНОМІЧНІ

Облікова ставка

ВИДИ СТАВОК ПП

Базова ставка

Відсоток, який стягує ЦБ за позиками, що надаються комерційним та іншими банками

Першокласна (найнижча) ставка — ставка «Прайм-рейт». Пільгова ставка.

Встановлюється КБ для надання позик найбільш солідним та фінансово стійким

позичальникам

Ставка, яку банки використовують для встановлення відсоткових ставок за позиками. Орієнтиром може бути:

ü облікова ставка;

ü відсоткова ставка

ЛІБОР

Постійні

Фіксовані).

Вони не змінюються протягом усього пе- ріоду кредитування

Змінні

Плаваючі).

Вони змінюються в процесі кредитування

Номінальні

Рівень відсоткової ставки, що фактично склався на ринку

Реальні

Поняття про кредитну систему

Кредитна система

Банківська система (банки) Небанківськіфінансові посередники

Комерційні (неемісійні) банки

II РІВЕНЬ

Запитання для самоконтролю

1. Які фактори зумовлюють необхідність кредиту?

2. Що таке кредит?

3. Охарактеризуйте суб’єктів кредитних відносин.

4. Назвіть функції кредиту та їх особливості.

5. Дайте характеристику формам кредиту та критеріям їх виділення.

6. У чому полягає різниця між забезпеченими і незабезпеченими кредитами?

7. Назвіть види забезпечення кредитів.

8. Що таке вид кредиту? Які виділяють види кредиту?

9. У чому полягає різниця між банківським і комерційним кредитом?

10. Сутність меж кредиту та їхні види.

11. Що таке кредитоспроможність клієнта? Від яких факторів вона залежить?

12. У чому полягає особливість кількісних меж кредиту на макро- та мікрорівні?

13. Назвіть способи відтворення меж кредиту. У чому полягає їхній зміст?

14. У чому проявляється роль кредиту? Яка роль кредиту у сфері грошового обо- роту?

Питання для обговорення на семінарських заняттях

1. Необхідність кредиту. Загальні передумови формування кредитних відносин.

2. Сутність кредиту як форми руху вартості на зворотній основі. Позиковий ка- пітал і кредит.

3. Стадії та закономірності руху кредиту. Об’єкти, суб’єкти та типи кредитних відносин.

4. Форми та види кредиту.

5. Поняття економічних меж кредиту, їхні види, причини і наслідки порушення. Кредитні відносини та інфляція.

6. Відсоток за кредит: види, економічні межі руху та фактори зміни ставки від- сотка.

7. Функції кредиту та їхня класифікація. Роль кредиту в розвитку економіки.

8. Розвиток кредитних відносин в Україні.

Теми рефератів

1. Розвиток кредиту в економіці України (на прикладі однієї з галузей).

2. Роль кредиту у становленні ринкової економіки України.

3. Форми та види кредиту в Україні.

4. Позиковий відсоток та фактори його диференціації.

5. Споживчий кредит в Україні.

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

Тестові завдання

Задача 1

Яку грошову суму необхідно покласти на депозит терміном 6 місяців, щоб отри- мати дохід у розмірі 5500 грн при річній відсотковій ставці 15,5%?

Задача 2

Комерційний банк надає кредит 5 млн грн під 20% річних за плаваючою відсо- тковою ставкою. Після трьох місяців ставка становила 22%, а через 8 місяців після надання кредиту вона збільшилась до 24%. Обчисліть, яку суму повинен повернути позичальник через рік після надання йому кредиту.

Задача 3

Вкладник вніс 100 000 грн у комерційний банк під 12% річних на 2 роки. Розра- хуйте суму вкладу через 2 роки та дохід вкладника, якщо за вкладом нараховуються:

а) прості відсотки;

б) складні відсотки.

Задача 4

Банк нараховує щоквартально відсотки за вкладами за номінальною ставкою 17% річних (виплата відсотків та суми депозиту передбачається наприкінці терміну депо- зиту). Визначте суму відсотків, нарахованих за два роки на суму 40 000 грн.

Задача 5

Банк сплачує своїм вкладникам 15% річних і надає позики під 29% річних. Чому дорівнює плановий банківський прибуток станом на кінець року, якщо відомо, що на початок року банк залучив 6,5 млн грн, нарахування відсотків за вкладами відбува- ється один раз на півріччя, за кредитами — наприкінці року, а банку вдається залучи- ти до кредитного портфеля 65% залучених коштів протягом року (умовно вважати, що вклади та позики строком 1 рік з 01.07).

Задача 6

Виробничий концерн для поповнення своїх обігових коштів 23 червня отримав у банку позику 345 000 грн, терміном до 27 листопада під 31% річних. Через 39 днів

Тема 8. Кредит у ринковій економіці

банк підвищив відсоткову ставку за позикою до 35%. На цей час було погашено 17% основної суми позики. Розрахуйте суму відсотків за користування позикою, яку ви- нен сплатити виробник.

Задача № 7

Звичайне домашнє господарство 15.06.2003 p. отримало позику на купівлю житла в сумі 1 000 000 грн, термін дії кредитної угоди 4 роки. Відсоткова ставка — плаваюча, на початку кожного наступного року коригується на розмір інфляції попереднього року; базова ставка — 6%. Річний темп інфляції становив 4, 5, 3, 7% відповідно. Яку суму відсотків сплатить домашнє господарство?

Ïðèêëàäè ðîçâ’ÿçàííÿ òèïîâèõ çàäà÷

Приклад 1

Приклад 2

ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ

9.1. Фінансові посередники та їхнє місце в структурі фінансового ринку.

9.2. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи.

Фінансові посередники та їхнє місце в структурі фінансового ринку

Пряме фінансування

Капітальне фінансування

Гроші Акції

Шляхом отримання позик

Гроші Облігації

Фірми- позичальники(покупці)

Кредити

Власники заощаджень(продавці, населення)

Гроші

(Депозити)

Непряме (опосередковане)

Фінансування

Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність фінансових посередників.

2. Місце фінансових посередників у структурі фінансового ринку.

3. Спеціалізовані небанківські установи.

Питання для обговорення на семінарських заняттях

1. Спеціалізовані фінансово-кредитні інститути: сутність, основні види та об’єк- тивні умови становлення і розвитку.

2. Страхові компанії та основні напрями їхньої спеціалізації.

3. Кредитні спілки та ломбарди: перспективи їх розвитку в Україні.

4. Лізингові компанії.

5. Інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, їхнє місце в грошово-кредитній системі України.

6. Міжбанківські об’єднання та їхня роль у діяльності кредитної системи.

7. Недержавні пенсійні фонди: механізм їхнього функціонування та характерис- тика.

8. Правове забезпечення фінансово-кредитних інститутів.

9. Причини становлення та розвитку спеціалізованих фінансово-кредитних ін- ститутів.

10. У чому проявляються відмінності СФКІ від банків?

11. Кредитні спілки та їхні відмінності від інших ФКУ.

12. У чому специфіка ломбардних позичкових операцій.

Теми рефератів

1. Класифікація і характеристика фінансових посередників.

2. Функції фінансових посередників.

3. Аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів України.

4. Аналіз діяльності страхових компаній, основні операції та функції.

5. Кредитні спілки як різновид кооперативів.

6. Інвестиційні компанії та інвестиційні фонди, кредитування малих та середніх фірм.

7. Розвиток кредитно-фінансових інститутів в Україні.

8. Проаналізуйте позитивні й негативні риси державних і приватних пенсійних фондів.

Тестові завдання

Задача 1

Менеджер фірми Х має намір продати продукцію в кредит, надавши змогу по- купцям розплачуватися через два місяці. Але для того щоб розплатитися за рахунка- ми, фірмі Х доведеться взяти кредит у кредитній спілці. Кредитна спілка надає фірмі Х кредити з 12%-ою номінальною складною ставкою із щомісячним компаудингом. Менеджер фірми Х має намір покласти виплати за номінальною ставкою на своїх по- купців, що в результаті повинно повністю покрити фінансові витрати фірми Х. Яким повинно бути значення цієї номінальної ставки?

Задача 2

Визначте номінальну теперішню вартість грошових коштів за такими даними: початкова сума розміщення становить 5000 грн; реальна річна відсоткова ставка дис- контування вартості грошових коштів — 40%; річний темп інфляції прогнозується на рівні 16%; періодом розміщення грошових коштів передбачаються 3 роки, інтервалом дисконтування вартості — 1 рік.

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

Задача 3

Клієнт банку бажає отримати 1000 грн 1 січня 2012 р. Банк проводить 17%-ий компаундинг щорічно за простою ставкою. Яку суму слід покласти на рахунок 1 січня

2009 р., з тим щоб 1 січня 1999 р. отримати 1000 грн?

Задача 4

Визначте поточне значення суми в 9000 грн, яка буде сплачена через три роки при використанні складної облікової ставки 13% річних.

Задача 5

Внесок у сумі 200 000 грн покладено в кредитну спілку на 5 місяців за простою відсотковою ставкою 14% річних. Визначте реальний дохід вкладника за умови очі- куваного щомісячного темпу інфляції в 7,3%.

Задача 6

Потреба підприємства ЗАО «Укренергосоюз» у фінансуванні обсягом 100 тис. грн має бути покрита 1 серпня поточного року. Оберіть найкращий з двох варіантів по- криття потреби підприємства ЗАО «Укренергосоюз» у коштах, забезпечивши міні- мізацію витрат на обслуговування позичкового капіталу та виходячи з таких даних:

1) на балансі підприємства перебуває вексель підприємства ТОВ «Укрспецтех- нологія» номіналом 150 тис. грн, виданий 1 травня поточного року зі строком пла- тежу 30 листопада. Складна облікова ставка комерційного банку «Аваль», який по- годжується інкасувати цей вексель, становить 38 % річних;

2) комерційний банк «УКР-СІБ» пропонує кредит у необхідній сумі строком на

4 місяці під складну ставку 32% річних.

Задача 7

Кредитне товариство «Капітал» нараховує щоквартально відсотки по депозиту, розміром 75 564 тис. грн за ставкою 12,4%, причому виплата відсотків та суми де- позиту передбачається наприкінці терміну дії депозитної угоди. Розрахуйте вартість депозиту при його закритті через 3,5 роки.

Ïðèêëàäè ðîçâ’ÿçàííÿ òèïîâèõ çàäà÷

Приклад 1

Приклад 2

Визначте поточне значення суми в 8000 грн, яка буде сплачена через три роки при використанні складної облікової ставки 23% річних.

Розв’язок.

Застосовуємо формулу

Відповідь: поточне значення суми, яка буде сплачена через три роки, становитиме

3 652,26 грн.

Приклад 3

Банк нараховує щоквартально відсотки за депозитом, розміром 100 тис. грн, за ставкою 5%, причому виплата відсотків та суми депозиту передбачається наприкінці терміну дії депозитної угоди. Розрахуйте вартість депозиту при його закритті через

2 роки.

Розв’язок.

Оскільки виплата відсотків та суми депозиту буде здійснюватись наприкінці тер- міну дії депозитної угоди, то для розрахунку вартості цього депозиту при його зак- ритті використовуємо метод нарахування складних відсотків. Враховуємо також те, що нарахування відсотків здійснюється щоквартально, отже, кількість періодів на- рахування становить:

2 роки 4 квартали = 8.

S = P ´ (1 + i) n = 100 ´ (1 + 0,05)8 = 148 (тис. грн).

Відповідь: вартість депозиту при його закритті становитиме 148 тис. грн.

Приклад 4

Приклад 5

Приклад 6

ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ

10.1. Загальна характеристика центральних банків.

10.2. Функції центральних банків.

10.3. Національний банк України та його функції.

10.4. Грошово-кредитна політика НБУ.

10.5. Валютна політика та роль НБУ в її реалізації.

Загальна характеристика центральних банків

Функції центральних банків

Національний банк України та його функції

Основні функції

СИСТЕМА НБУ

Грошово-кредитна політика НБУ

Зміст грошово-кредитної політики НБУ структурно можна відобразити на схемі (рис. 10.3).

Залежно від обраних цілей визначаються інструменти грошово-кредитної полі- тики, вибір яких є прерогативою НБУ.

Усі їх можна поділити на дві групи (рис. 10.4):

— інструменти опосередкованого впливу на грошовий ринок та економічні про- цеси;

— інструменти прямого впливу.

Методами реалізації грошово-кредитної політики в обох її напрямах можуть бути:

— дисконтна політика;

— операції на відкритому ринку;

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

ПРОМІЖНІ ЗАВДАННЯ

ГНУЧКАГКП

ТИПИ

грошово-кредитної політики

ЖОРСТКА ГКП

РИСТРИКЦІЙНАПОЛІТИКА–

політика «дорогих» грошей (стримуюча)

Це політика, яка здійснюється

ЕКСПАНСІЙНА ПОЛІТИКА–

політика «дешевих» грошей (стимулююча)

Це політика уряду та

ЗАХОДИ

урядом та центральним банком з метою скорочення грошової маси в обігу

центрального банку, яка

спрямована на стимулювання кредитної емісії (розширення бази банківського кредитування)

ЗАХОДИ

· згладжування різних коли- вань економічного циклу;

·боротьба з інфляцією

· подолання спаду виробництва;

· пожвавлення ділової актив- ності інвестицій

Обмеження обсягу кредитних операцій

Підвищення рівня відсоткових ставок

Гальмування темпів зростання грошової маси в обігу

Розширення обсягу кредитних операцій

Зниження рівня відсоткових ставок

Загальне підвищення грошової маси в обігу

ГКП рестрикційного і експансійного типів може мати тотальний (всеохоп- люючий) і селективний (вибірковий) характер. Тотальна ГКП охоплює всі заклади банківської системи ІІ рівня. Селективна ГКП охоплює окремі кредитні інститути, їхні відділення або окремі види банківських операцій.

Рис. 10.3. Зміст грошово-кредитної політики НБУ

— зміна норм обов’язкових резервів комерційних банків у центральному банку;

— державне регулювання окремих видів кредитів та кредитування окремих еко- номічних суб’єктів тощо.

Будучи посередником між державою та банківською системою, центральний банк покликаний регулювати грошові та кредитні потоки за допомогою певних інструмен- тів. Вибір цих інструментів досить широкий. Їхнє використання може змінюватися залежно від спрямованості економічної політики країни, ступеня відкритості її еко- номіки, традицій та інших конкретних обставин. Існуючі в розпорядженні централь- ного банку інструменти грошово-кредитного регулювання поділяються за:

Тема 10. Центральні банки

— безпосередніми об’єктами впливу (пропозиція грошей, ставка відсотка, валют- ний курс, швидкість обігу грошей та ін.);

— за характером параметрів, що встановлюються під час регулювання (кількіс- ні — кредитні можливості банків, якісні — вартість банківських кредитів);

— за строками впливу (короткострокові — тактичні; довгострокові — страте- гічні);

— за формою впливу (прямі, опосередковані).

Вибір інструментів грошово-кредитної політики залежить від завдань, які вирі- шуються на конкретному етапі економічного розвитку. На початкових етапах пере- ходу до ринкових відносин найбільш результативними є наприклад, прямі механізми втручання центрального банку в грошово-кредитну сферу. З розвитком ринкових відносин спостерігається перехід до опосередкованих (економічних) методів держав- ного управління грошовим оборотом.

Грошово-кредитна політика охоплює чотири класичні за змістом механізми моне- тарної політики:

1) здійснення операцій на відкритому ринку;

2) регулювання облікової ставки на позики, що надаються центральному банку;

3) регулювання норми банківських резервів.

Кожний із зазначених механізмів має набір власних інструментів формування та вдосконалення, яких здійснюється десятиріччями і дає можливість вирішити комп- лекс проблем грошової політики.

4) визначення засобами ринкового механізму реальної вартості державного бор- гу, а значить, і цінних паперів, що його обслуговують.

Інструменти монетарної політики представлені на рис. 10.4.

Розглянемо деякі з них докладніше:

Операції на відкритому ринку— це найбільш застосований інструмент гро- шово-кредитної політики в країнах з високо розвинутими економіками. Сут- ність операцій на відкритому ринку полягає в тому, що, купуючи цінні папери на ринку, НБУ додатково спрямовує в оборот відповідну суму грошей і цим збільшує банківські резерви, внаслідок чого потім збільшується і загальна маса грошей в обороті. Продаючи цінні папери зі свого портфеля, він вилучає на відповідну суму банківські резерви, а згодом зменшується і загальна маса грошей в обороті. У результаті цих операцій відповідно збільшується чи змен- шується пропозиція грошей, що впливає в кінцевому підсумку на кон’юнктуру товарних ринків.

При здійсненні операцій на відкритому ринку купівлі-продажу казначейських векселів та облігацій (взаємодія НБУ з Урядом) НБУ забезпечує:

— бездефіцитне фінансування державних витрат, а звідси — управління на цій основі державним боргом;

— надання об’єктам ринкової економіки надійних і високоліквідних інструмен- тів для тимчасового розміщення власних фінансових ресурсів;

— надання можливості центральному банку економічними засобами впливати не лише на попит і пропозицію грошей, а й на співвідношення їхніх структур- них агрегатів.

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

ІНСТРУМЕНТИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

О П Е Р А Ц І Ї Н А В І Д К Р И Т О М У Р И Н К У

При рестрикційній політиці При експансійній політиці

ВИДИ ОПЕРАЦІЙ НА ВТОРИННОМУ РИНКУ

Валютна політика та роль НБУ в її реалізації

Запитання для самоконтролю

1. Який банк є головною ланкою дворівневої банківської системи?

2. Як виникли центральні банки?

3. Які завдання виконують центральні банки?

4. Назвіть функції центральних банків.

5. Які функції виконує НБУ?

6. Що таке грошово-кредитна політика?

7. Цілі грошово-кредитної політики.

8. Дайте характеристику інструментам грошово-кредитної політики.

9. Який із інструментів грошово-кредитної політики, на ваш погляд, є найбільш дієвим при переході до ринкової економіки?

10. Назвіть особливості грошово-кредитної політики України.

Питання для обговорення на семінарських заняттях

1. Центральний банк. Його походження і призначення.

2. Поняття грошово-кредитної політики центрального банку, її завдання та типи.

3. Інструменти грошово-кредитної політики.

4. Державне регулювання грошової сфери. Центральний банк як орган державно- го регулювання грошової сфери.

Теми рефератів

1. Національний банк України. Його структура і функції.

2. Грошово-кредитна політика НБУ.

3. Незалежність центрального банку

1. Кредитна система — це:

Тестові завдання

КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ТА ЇХНІ ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ

11.1 Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні.

11.2 Класифікація і характеристика комерційних банків.

11.3 Операції та ресурси комерційних банків.

11.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку.

Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні

Динаміка розвитку банківської системи України 2003–2008 рр.

Найбільші та великі банки України станом на 01.01.2008 р.

Класифікація та характеристика комерційних банків

Залежно від форм власності та їхньої організації

Залежно від форм власності

КОМЕРЦІЙНІ

БАНКИ

Залежно від операцій

Державні Універсальні

Акціонерні

Кооперативні

Товариства з обмеженою відповідальністю

Спеціалізовані:

ü інвестиційні;

ü інноваційні;

ü іпотечні;

ü ощадні

Банківські об’єднання:

Ø банківська корпорація;

Ø банківська холдингова група;

Ø фінансова холдингова група;

Ø банківський консорціум;

Ø банківський концерн;

Ø банківський трест;

Ø банківський картель

Банківські асоціації та спілки

Залежно від операцій

Міжбанківські об’єднання

Операції комерційних банків

Інвестиційні операції

Організація купівліbпродажу

ЦП за дорученням клієнтів

Гарантійні й поручництво

Формування капіталу за рахунок емітованих засобів:

9 облігаційні займи;

9 банківські векселі

Лізингові операції

Касові операції

Операції з валютними цінностями

Рис. 11.2. Банківські операції та їхня характеристика

Пасивні операції банків

Структура ресурсів комерційного банку показана на рис. 11.3.

Акумулюючи грошові накопичення доходи і заощадження юридичних і фізичних осіб, банки перетворюють їх на позиковий капітал, тобто грошовий капітал, який на- дається в позику власниками на умовах повернення за плату у вигляді відсотка. Тому банківські ресурси називаються банківським капіталом.

Ресурси комерційного банку, як і ресурси будь-якого суб’єкта господарюван- ня, складаються з власних коштів (власного капіталу)та коштів, наданих у тим- часове користування за певну плату. Останні називають залученими коштами, або зобов’язаннями банку.

Власний капіталбанку включає основний капітал і додатковий капітал.

До основного капіталу належать:

— сплачений і зареєстрований статутний капітал;

— розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок перерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал;

— загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.

Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції

РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Комерційний акредитив — це форма розрахунків між покупцем і постачаль- ником, застосовувана тоді, коли постачальник недостатньо впевнений у плато- спроможності покупця. Застосовується вона, головним чином, у розрахунках по зовнішній торгівлі. Сутність її зводиться до того, що банк покупця гарантує постачальнику оплату товарів покупцем. Техніка розрахунків полягає в такому.

Банк імпортера на прохання останнього видає гарантійний лист-акредитив, яким підтверджує, що виставлені експортером відповідно до акредитива векселі бу- дуть оплачені чи акцептовані за пред’явленням. Такі векселі експортер легко може

Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції

врахувати у своєму банку, одержавши платіж одразу ж після відправлення товарів. Комерційний акредитив може також бути у вигляді форму письмового доручення банку-імпортера банку-кореспонденту в країні експортера, де буде зазначено, опла- тити чи акцептувати в межах зазначеної суми протягом визначеного терміну векселі, виставлені експортером.

Переказні операції — це операції по переказу банком грошей, внесених наявни- ми грошима чи списаних з поточного рахунка клієнта у своє відділення чи у від- ділення банка-кореспондента (усередині країни чи за кордоном), де їх може одержати сам клієнт чи особа, якій адресовано переказ. У разі переказу грошей клієнту видається чек чи грошовий акредитив. При телеграфному переказі банк видає клієнту квитанцію на суму прийнятих до переказу грошей і спові- щає телеграфом своє відділення чи банку-кореспондента, яка сума повинна бути виплачена.

Факторингові операції. Факторинг — це різновид розрахункових операцій, що сполучається з кредитуванням оборотного капіталу клієнта шляхом переу- ступки клієнтом-постачальником банку неоплачених платіжних вимог, рахун- ків-фактур (від лат. factura — обробка) за поставлені товари, виконані роботи і зроблені послуги і відповідно — права одержання платежу за ними, тобто шляхом інкасування дебіторської заборгованості клієнта (одержання засобів за платіжними документами).

У цьому випадку банк стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їхньої несплати, хоча кредитоспроможність боржників попередньо пере- віряється. Відповідно до договору, він зобов’язується оплатити суму переуступлених йому платіжних вимог незалежно від того, чи оплатили свої борги контрагенти по- стачальника. Внаслідок цього постачальник знає точну дату оплати своїх платіжних вимог і може планувати здійснення своїх платежів. Завдяки факторингу досягається прискорення оборотності засобів у розрахунках.

Довірчі (трастові) операції — це операції, при виконанні яких банк є довіре- ною особою. Довірителями виступають окремі фізичні особи і корпорації, а та- кож навчальні, релігійні, благодійні й інші заклади. Для окремих осіб банки керують на довірчих засадах нерухомим майном, цінними паперами і грошо- вим капіталом. Прийняті для керування цінні папери банк може продати, щоб придбати більш прибуткові папери.

При передачі банку грошових капіталів довіритель може наказати сферу їхнього використання. Якщо таких вказівок немає, банк за своїм розсудом пускає їх в оборот. Часто банки на основі заповіту померлого чи, якщо немає заповіту, то за рішенням суду здійснюють операції по розділу майна між його спадкоємцями відповідно до іс- нуючого закону. Якщо при цьому в числі спадкоємців є неповнолітні, він може зали- шитися опікуном таких спадкоємців.

Банки виконують різні трастові операції і для корпорацій. Нерідко корпорації пе- редають банкам для керування пенсійні фонди, що створені за рахунок засобів робіт- ників і частково за рахунок самих корпорацій. Банки виступають як довірені особи при випуску корпораціями облігаційних позик.

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

Якщо облігації випускаються під забезпечення акцій дочірніх підприємств, то вони передаються банку як довіреній особі на весь період до погашення облігацій. При випуску облігацій під забезпечення нерухомим майном банк є «власником» власності на таке майно. У даному випадку він захищає інтереси власників облігацій. Тому в разі необхідності йому надається право за своїм розсудом вирішувати питан- ня із закладеним майном.

Банки виступають агентами по реєстрації випущених корпораціями акцій з ме- тою недопущення їхнього випуску понад дозволену кількість, а також агентами по переказу акцій від однієї особи до іншої при їхньому продажі.

Торгово-комісійні операції — це операції, пов’язані з купівлею і продажем цін- них паперів і дорогоцінних металів для клієнтів. Банки беруть активну участь у розміщенні облігацій державних позик. Здобуваючи облігації в держави, вони потім розміщують їх на фондовому ринку між фінансово-кредитними устано- вами і приватними особами. Крім того, вони здійснюють великі обороти з ак- ціями й облігаціями акціонерних підприємств, продаючи їх за дорученням од- них клієнтів і купуючи для інших.

Акцептні операції.У тісному зв’язку з кредитними операціями комерційних банків знаходяться акцептні, пов’язані з акцептом комерційних векселів. Ак- цепт означає згоду боржника платити по виставленому на нього кредитором векселю. Ця згода оформляється у виді напису на лицьовій стороні векселя слова «акцептована», дати і підпису акцепту.

Виконання банками акцептних операцій викликане тим, що постачальники то- варів не завжди упевнені в платоспроможності свого покупця, який бере товари в кредит. Якщо постачальник не впевнений у платоспроможності свого покупця, він вимагає, щоб виставлений ним вексель був акцептований не самим покупцем, а бан- ком покупця чи яким-небудь іншим банком, у якого висока репутація. У цьому ви- падку покупець домовляється з відповідним банком про акцепт. Свою згоду на ак- цепт банк підтверджує в письмовій формі видачею покупцю акредитивного (від лат. аccreditivus — довірчий) листа, що висилається постачальникові.

Акцептом векселя банк гарантує його плату і тим самим додає йому велику мо- більність як засобу звертання і платежу. Крім того, такі векселі більш охоче прийма- ються до обліку іншими банками. Банк оплачує вексель за рахунок боржника, який до настання терміну платежу вносить у банк необхідну суму грошей. У випадку бан- крутства боржника банк оплачує вексель за свій рахунок.

Акцептні операції носять характер пасивно-активних: з наданням акцепту в бан- ку одночасно виникає зобов’язання стосовно кредитора (власника векселя) і вимога стосовно боржника, за якого він поручився. Вони, не будучи зв’язані з вкладенням у них капіталу, за винятком випадків банкрутства боржників, є важливим джерелом прибутку банку у вигляді комісійних.

Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції

Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку

Запитання для самоконтролю

1. Загальна характеристика комерційних банків.

2. Як класифікуються комерційні банки?

3. Операції комерційних банків та їхня характеристика.

4. Небанківські фінансово-кредитні установи, їхнє призначення та види. Пробле- ми небанківських фінансово-кредитних установ.

5. Стійкість банківської системи як вирішальна передумова її успішного функці- онування. Механізм забезпечення стабільності банківської системи.

Питання для обговорення на семінарах

1. Що таке комерційний банк?

2. Класифікація комерційних банків.

3. Охарактеризуйте категорію «банківські ресурси».

4. Чому банківські ресурси називають банківським капіталом?

5. Статутний фонд комерційного банку і порядок його формування.

6. Охарактеризуйте всі види банківських операцій.

7. У чому сутність пасивних та активних операцій банку?

8. Назвіть статі пасивів і активів банку. Дайте їм характеристику.

9. Етапи системи банківського кредитування.

10. Які документи необхідні для оцінювання фінансового стану позичальника?

11. Які економічні перспективи встановлює НБУ для діяльності кооперативних та акціонерних банків?

12. Ліквідність банківських активів та його групи.

13. Прибутковість банку та показники її вимірювання.

Теми для рефератів

1. Банківська система України (стан та перспективи розвитку).

2. Комерційні банки України (аналіз діяльності найбільших банків України).

3. Індикатори фінансової безпеки банківської системи (на прикладі кооператив- них банків).

Тестові завдання

Задача 1

1 січня 2007 року клієнт поклав 2000 грн на банківський рахунок під 6 річних від- сотків та за умовою, що відсоток на відсоток не нараховується. Яка сума буде на цьо- му рахунку 1 січня 2011 року, якщо банк проводить компаундинг відсотка щорічно?

Задача 2

Яку суму грошей необхідно покласти на 6-місячний депозит, щоб отримати на- прикінці терміну розміщення 2000 грн при ставці 14% річних та за умовою, що відсо- ток на відсоток не нараховується?

Задача 3

Банк «Капітал» платить за внесками 10 відсотків за рахунками його грошового ринку при щоквартальному компаундингу. Менеджери банку «СИБ» вимагають, щоб рахунки грошового ринку цього банку дорівнювали ефективній ставці банку

«Капітал», але щоб при цьому компаундинг проводився щомісячно. Яка для цього повинна бути номінальна ставка, встановлена банком «СИБ»?

Задача 4

Менеджер фірми «Ресурс» має намір продати продукцію в кредит, надавши змогу покупцям розплачуватися через два місяці. Але для того щоб розплатитися за рахун- ками, фірмі «Ресурс» доведеться взяти кредит у банку. Банк надає фірмі «Ресурс» кредити з 18%-ною номінальною складною ставкою із щомісячним компаудингом. Менеджер фірми «Ресурс» має намір покласти виплати за номінальною ставкою на своїх покупців, що в результаті повинно повністю покрити фінансові витрати фірми

«Ресурс». Яким має бути значення цієї номінальної ставки?

Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції

Ïðèêëàäè ðîçâ’ÿçàííÿ òèïîâèõ çàäà÷

Приклад 1

Приклад 2

Приклад 3

Приклад 4

ТА ФОРМИ СПІВРОБІТНИЦТВА ЇХ З УКРАЇНОЮ

12.1. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ.

12.2. Фінанси міжнародних установ.

12.3. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання.

Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ

Фінанси міжнародних установ

Міжнародні розрахунки та валютне регулювання

Заитання для самоконтролю

1. Які напрями охоплюють міжнародні фінансові відносини?

2. Що являють собою міжнародні фінанси?

3. Що таке міжнародні фінансові інститути?

4. Які існують форми міжнародних розрахунків?

5. Що таке валютний курс і як він установлюється?

6. Що являють собою SDR і як вони використовуються?

7. Що являє собою ЕСU і яка сфера його використання?

8. Які передумови і порядок введення єдиної валюти Європейського Союзу —

євро?

9. Які існують методи визначення валютного курсу?

10. Що таке валютне регулювання?

11. Формування і використання бюджету ООН?

12. Формування і використання бюджету ЄС.

13. Які функції виконує МВФ?

14. Як сформовано капітал МВФ?

15. У яких формах здійснюється кредитування МВФ?

16. Методи валютного регулювання МВФ.

17. Які фінансові інститути входять до групи Всесвітнього банку?

18. Які функції і напрями діяльності Міжнародного банку реконструкції і розвитку?

19. Як формується капітал і ресурси МБРР?

20. Які функції і сфери діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку?

Питання для обговорення на семінарах

1. Характеристика міжнародних валютно-кредитних установ.

2. Фінанси міжнародних організацій.

3. Міжнародні фінансові інститути.

4. Міжнародні розрахунки.

5. Платіжний баланс.

6. Валютний курс.

7. Золотий стандарт.

8. Валютний кошик.

9. Міжнародна грошова одиниця.

10. Валютний ринок.

11. Валютне регулювання.

12. Бюджет ООН.

13. Бюджет ЄС.

14. Міжнародний валютний фонд.

15. Форми співробітництва міжнародних фінансових установ з Україною.

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми співробітництва їх з україною

Теми рефератів

1. Роль іноземних кредитів у розвитку економічного потенціалу України.

2. Транснаціоналізація банківської системи України.

3. Значення іноземних інвестицій для розвитку національної економіки України.

4. Україна та МВФ в XXI ст.: перспектива та напрями діяльності.

5. Україна та ЄБРР: форми співробітництва та перспективи співпраці.

Тестові завдання

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Обов’язковий мінімум знань науково-теоретичних термінів і понять з курсу «Гроші та кредит»

Абсолютна ліквідність— здатність активу негайно обмінюватись на будь-які блага.

Актив банку— частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), яка характеризує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активи високоліквідні— кошти та активи, які можуть бути швидко трансформовані в на- явні кошти.

Активи робочі банку— кошти на коррахунках, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити; інші кошти та інші активи, що дають прибуток банку.

Активні операції банку— фінансові операції з розміщення вільних коштів з метою отри- мання прибутку. До активних операцій належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, опе- рації з векселями та інші банківські операції.

Акціонерний капітал банку— сплачена частка основного капіталу, вкладеного в банк в обмін на вимогу щодо частки в будь-яких майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів. Основними формами акціонерного капіталу в порядку черговості ставлення вимог на прибуток, що розподіляється, є привілейовані та прості акції. Використовується також для позначення статті в пасиві балансу, що вказує суму, яку внесли акціонери і яка разом із нероз- поділеним прибутком та іншими фондами становить власний капітал.

Балансовий прибуток банку— загальна сума прибутку від усіх видів діяльності банку, яка відображається в балансі. Складається з прибутку від операційної діяльності та надходжень і збитків від позареалізаційних операцій.

Банк— кредитна установа, яка мобілізує кошти, надає їх у позичку, здійснює підрахунки між економічними суб’єктами.

Банківська операція— діяльність банку, пов’язана з виконанням його специфічно бан- ківських функцій. Коло банківських операцій в Україні винятково визначене законодавством.

Банківська ліквідність— здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошо- вих зобов’язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами.

Банківський відсоток— плата за надані в торг гроші.

Банківський кредит— вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім гос- подарствам і державам.

Банківські ресурси— сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні банку і вико- ристовуються ним для здійснення кредитних та інших активних операцій.

Банкнота— банківський білет, грошовий знак, що випускається в обіг центральним емі- сійним банком. Забезпечений усіма активами банку та масою товарів, що належать державі.

Бартер— обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

Білонна монета— розмінна монета меншого номіналу, ніж основна грошова різниця.

Бланковий кредит— кредит, який надається без забезпечення — лише під зобов’язання повернути кредит і, як правило, надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів

Валюта— грошова одиниця, що використовується у функціях світових грошей.

Валютний курс— ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Валютний ринок— сукупність обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або за відсотковою ставкою.

Гроші та кредит: теорія і практика

Валютні відносини— відносини, що виникають під час функціонування грошей у між- народному обігу.

Валютні обмеження— законодавчо визначені обмеження на здійснення валютних опера- цій у країні (для певних груп економічних суб’єктів, для певних видів операцій, валют тощо).

Вексель— цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Великий кредит— сукупний розмір позик комерційного банку стосовно одного позичаль- ника, який перевищує 10% власних коштів (капіталу) банку.

Відсотковий ризик— ризик змін процентних ставок, що негативно позначається на при- бутку банку.

Власні кошти банку— сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують еко- номічну самостійність і стабільність банку.

Готівкові гроші— знаки вартості, виготовлені з паперу або малоцінного металу.

Гривня— грошова одиниця незалежної держави Україна. «Гривня» як грошова й вагова одиниця Київської Русі походить від найменування обруча — прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї («загривку»). Частина цього обруча (рублена гривна), що оберталася в ролі грошей, стала основою найменування грошової одиниці «рубль».

Гроші— специфічний товар, що обмінюється на будь-який інший товар і є загальним екві- валентом. Гроші є засобом вираження вартості товарів.

Грошова база— це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей.

Грошова система— форма організації грошового обігу, що встановлюється державними законами або рішеннями міжнародних органів.

Грошовий мультиплікатор— це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

Грошовий оборот— сукупність переміщень грошових коштів між економічними суб’єктами в процесі обміну щодо погашення грошових зобов’язань.

Грошовий потік— сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частку)

процесу розширеного відтворення.

Грошовий ринок— сукупність грошових інститутів, що спрямовують потоки грошових ко- штів від власників до позичальників.

Грошові агрегати— показники грошової маси в обігу. Це визначена законодавством відпо-

відно до ступеня ліквідності специфічна група ліквідних активів (від М до М ).

0 5

Дворівнева банківська система— система, в якій емісійно-організаційні банківські функ- ції відокремлені від інших і реалізуються в так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.

Девальвація— офіційне зниження державного металевого вмісту та валютного курсу (чи тільки курсу) національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Депозит банківський— грошові кошти фізичних і юридичних осіб або цінні папери, які передані на зберігання до банку за відповідну плату.

Депозитний відсоток— ставка відсотка, який виплачується за вкладами населення та юридичних осіб.

Депозитні гроші— неповноцінні знаки вартості, які не мають речового вираження й існу- ють лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.

Державний кредит— вид кредиту, за якого одним із суб’єктів кредитних відносин (як пра- вило, позичальником) виступає держава.

Дефіцитне фінансування— спосіб розширення сукупного попиту шляхом застосування державного регулювання. Зазвичай це здійснюється перевищенням державних видатків над доходами, наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.

Термінологічний словник

«Дешеві» гроші— грошово-фінансова політика утримання відсоткових ставок на низь- кому рівні, що проводиться з метою стимулювання економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів та інвестицій.

Довгостроковий кредит— кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад п’ять років і призначені для формування основних фондів.

«Дорогі» гроші— кредитно-фінансова політика, що припускає стримування обсягу кре- дитів за рахунок високих відсоткових ставок центрального банку.

Економічні межі кредиту— межа відносин з приводу передачі вартості в тимчасове ви- користання.

Електронні гроші— умовна назва фінансових коштів, які використовує їх власник на основі електронної системи банківських послуг.

Емісійна функція кредиту— в сучасній економіці гроші виникають внаслідок банківсько- го кредитування. Нестача платіжних засобів у економіці також може покриватися за рахунок розширення комерційного кредиту.

Ефект витіснення— зниження обсягів інвестицій внаслідок зростання відсоткової ставки.

Ефект доходу— зміна співвідношення між поточним та майбутнім споживанням як реак- ція на зміну сукупного доходу, що спричинений зміною відсоткової ставки.

Забезпечення кредиту— матеріальні й нематеріальні активи, які в разі неповернення кре- диту кредитор може використати для компенсації своїх збитків.

Залучені кошти банку— сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів або придбані на грошовому ринку міжбанківські кредити чи цен- тралізовані ресурси.

Інвестиції— грошові, майнові цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяль- ності з метою отримання прибутку чи збільшення капіталу.

Інвестиційні можливості фірм— доходність інвестицій, що визначає попит.

Інновації— нові досягнення в галузі технології чи управління, призначені для викорис- тання в операційній та іншій діяльності підприємства.

Інфляція— знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок надмірного їх випуску і переповнення ними каналів обігу.

Індивідуальна пропозиція заощаджень— залежність між відсотковою ставкою та обсягом заощаджень.

Іпотечний кредит— економічні відносини, що виникають з приводу надання кредиту під заставу нерухомого майна.

Капіталовкладення— витрати на придбання об’єктів основного капіталу.

Комерційний банк— банківська система, що належить до другого рівня банківської сис- теми України.

Комерційний кредит— вид кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстро- чення платежу за реалізовані товари і послуги.

Конвертованість— здатність вільного обміну національної грошової одиниці на інші ва- люти.

Конкурентний ринок— ринок, на якому жоден з учасників не має змоги впливати на ціну.

Контрольно-стимулююча функція кредиту— контроль з боку кредитора над використан- ням коштів позичальником. З іншого боку, необхідність віддати в кредит стимулює позичаль- ника ефективніше використовувати кошти.

Короткостроковий кредит— кредит, що надається для задоволення короткострокових (до 1 року) потреб позичальника, які виникають у зв’язку з витратами виробництва й обігу та не забезпечуються надходженням коштів у відповідному періоді.

Гроші та кредит: теорія і практика

Котирування— визначення офіційними державними органами (чи іншою фінансовою установою) курсу (ціни) іноземної валюти.

Кредит(лат. credo — вірити) — економічні відносини між юридичними та фізичними осо- бами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на за- садах повернення, строковості, платності.

Кредитна експансія— комплекс заходів, спрямованих на розширення банківського кре- дитування (збільшення грошової пропозиції). Спрямована на прискорення економічного зростання і застосовується при антициклічному регулюванні економіки.

Кредитна картка— іменний грошовий документ, що видається банком власникові поточ- ного рахунку і дає йому можливість сплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги, пере- казуючи гроші за рахунком без використання готівки.

Кредитна операція— угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними за- писами в балансах кредитора і позичальника.

Кредитна рестрикція— комплекс заходів, спрямованих на скорочення банківського кре- дитування (зниження пропозиції грошей). Використовується для обмеження платоспромож- ного попиту і скорочення інфляції.

Кредитна система— сукупність установ, які реалізують кредитні відносини у конкретній державі.

Кредитна спілка— громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціаль- ний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Кредитний портфель— сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання при- бутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину її, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником.

Надання кредиту може відбуватись у формі позик, простих векселів, підтверджених аван- сів, векселів, строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткостроко- вих комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов’язань.

Кредитний портфель містить агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі і прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів. Кредитний портфель не містить: відсотків нарахованих, але ще не сплачених, не профінансованих; зобов’язань видати кредит; кредитних ліній, які ще не списані; гарантій та акредитивів; депозитів в інших банках.

Кредитний ризик— ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за корис- тування кредитом.

Кредитні гроші— неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредитних відносин. Це узагальнена (збірна) назва різних видів грошей, що виникають як заміщення майнових боргових зобов’язань.

Кредитно-інвестиційний портфель— сукупність усіх позичок, наданих ринком, та при- дбаних цінних паперів.

Кредитоспроможність— наявність передумов для отримання кредиту і здатність повер- нути його. Визначається показниками, які характеризують позичальника: акуратністю при розрахунках за раніше отримані кредити, поточним фінансовим станом, здатністю в разі по- треби мобілізувати кошти з різних джерел.

Кредитор— суб’єкт кредитних відносин, який надає кредит іншому суб’єкту господар- ської діяльності в тимчасове користування.

Купівельна спроможність— «сила» валюти, що виражається як сума товарів та послуг, які можна придбати на дану грошову одиницю.

Ланка кредитної системи— група установ кредитної системи, яка функціонує за однако- вими принципами чи реалізує єдину групу кредитних відносин (банки, інвестиційні компанії, страхові компанії).

Лізинговий кредит— економічні відносини між юридичними особами, що виникають у випадку оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

Термінологічний словник

Ломбард— спеціалізована небанківська кредитна установа, яка видає позички під заклад рухомого майна.

Маржа— різниця між ставками позичкового та депозитного процента, яка і є прибутком банку.

Маржа банківська— різниця між курсами валют, цінних паперів, відсотковими ставками й іншими показниками.

Маса грошей— сукупність грошових коштів у будь-якій їхній формі, яка є в економічних суб’єктів у вказаний момент.

Масштаб цін— вагова кількість грошового металу, що законодавчо закріплена за грошо- вою одиницею. Так, ваговий зміст одного рубля Росії, що був установлений грошовою рефор- мою 1895–1897 pp. С. Ю. Вітте, дорівнював 0,774234 чистого золота, а ваговий вміст рубля СРСР з 1.01.1961 р. — 0,987412 г чистого золота. Ваговий вміст одного долара США у 1934 р. дорівнював 0,888671 г чистого золота. Валютною реформою 1976–1978 pp., проведеною згідно з рішенням країн Ямайської валютної системи, золотий вміст грошових одиниць країн учас- ниць МВФ скасовано.

Міжбанківський відсоток— відсоток за кредитами, що видаються одним комерційним банком іншому.

Міжнародний кредит— вид кредиту, що обслуговує рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

Мобільність капіталу— ступінь свободи, з якою капітали переміщуються з країни в країну під впливом зміни відсоткових ставок.

Монетаризм— школа в економічній науці, яка ставить гроші в центр макроекономічної політики; ґрунтується на кількісній теорії грошей, що пов’язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни.

Монетарна політика— те саме, що й грошово-кредитна політика.

Монетизація— продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.

Небанківські фінансово-кредитні інститути— фінансові посередники, діяльність яких не пов’язана з базовими операціями грошового ринку.

Нейтральність грошей— проявляється, коли кількість грошей в економіці впливає тільки на рівень цін, не впливаючи на зміну відсоткових ставок, рівень зайнятості та інші реальні по- казники.

Нецінова конкуренція— конкуренція за кредитні ресурси та кредитні вкладення між фі- нансовими інститутами, що виконують неоднорідні за характером операції, за якими не можна порівняти ціну (наприклад страхування та інвестування на ринку цінних паперів).

Норма відсотка— співвідношення доходу на позичковий капітал із сумою наданої позики

(вимірюється у відсотках).

Норма обов’язкового резервування— кошти, котрі комерційні банки зобов’язані зберіга- ти в центральному банку. Підвищення або зниження норми відповідно зменшує чи збільшує суму вільних грошових коштів комерційного банку для активних операцій.

Нуліфікація— оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними або об- мін знецінених паперових грошей на нові грошові знаки в надзвичайно низькій пропорції, так що плата за такі гроші має суто символічне значення.

Об’єкти кредиту— економічні процеси, відносно яких укладається кредитна угода.

Облікова ставка відсотка— плата, що оголошується й стягується центральним банком за кредитні ресурси, які надаються комерційним банкам.

Облікова ставка НБУ— плата (у відсотках), що стягується Національним банком Украї- ни за проведення операцій за кредитування комерційних банків шляхом рефінансування їхніх активних операцій (обліковий кредит).

Гроші та кредит: теорія і практика

Обліковий відсоток— відсоток, установлений як плата за кредити, що надається цен- тральним банком комерційним банкам.

Обов’язкові банківські резерви— сума грошових коштів, яку повинні постійно зберігати комерційні банки на своїх рахунках у центральному банку. Визначаються у вигляді норми у відсотках до банківських пасивів.

Овердрафт— дебетове сальдо за контокорентним рахунком, із яким погодився банк, різ- новид кредиту.

Операції на відкритому ринку— купівля і продаж центральним банком державних цінних паперів. Купівля цих паперів комерційними банками скорочує їхні кредитні ресурси, а викуп цінних паперів центральним банком розширює кредитні ресурси комерційних банків. Відпо- відно не впливає на грошову масу в обігу.

Опосередковане фінансування— переміщення грошей між суб’єктами ринку через фі- нансових посередників.

Паперові гроші— нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казна- чейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом.

Пасиви банку— одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату в грошовому вираженні відображені джерела утворення коштів банку.

Пасивні операції банків— операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Перерозподільна функція кредиту— розподіл через кредитний механізм позичкового ка- піталу між окремими економічними агентами, галузями народного господарства, регіонами і в глобальному масштабі.

Плаваюча відсоткова ставка— ставка, розмір якої може змінюватися під час дії кредитної угоди.

Платіжний баланс— відображення співвідношення всієї сукупності надходжень із-за кор- дону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Платіжний оборот— уся сукупність платежів грошима в готівковій та безготівковій фор- мах щодо погашення всіх грошових зобов’язань, які виникають між економічними суб’єктами.

Платоспроможність— здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю ви- конати свої платіжні зобов’язання.

Повноцінні монети— реальний ваговий вміст монети відповідає її номінальній вартості.

Позичальник— фізичні чи юридичні особи, які можуть отримати в тимчасове користуван- ня кошти на умовах повернення, платності, строковості.

Позичковий відсоток— ставка відсотка, що виплачується позичальником банку за корис- тування позичкою.

Позичковий капітал— грошовий капітал, який передається в позику і приносить його власникові дохід у вигляді позичкового відсотка.

Попит на гроші— потреба суб’єктів економіки в певній сумі грошових коштів.

Принцип кредитування— положення кредитного механізму, що визначає процес кредиту- вання. До принципів кредитування належать: строковість, забезпеченість, платність, цільовий характер використання.

Ревальвація (реставрація)— офіційне підвищення державного золотого вмісту та валют- ного курсу або тільки валютного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Регулювальна функція кредиту— в сучасних умовах засіб державного регулювання еко- номічних процесів.

Рейтинг банку— показник, за яким проводиться порівняння банків за допомогою обраних критеріїв.

Рефінансування— погашення старої заборгованості шляхом випуску нових позик, голо- вним чином заміною короткострокових зобов’язань довгостроковими цінними паперами.

Термінологічний словник

Ризик банківський— можливість понесення втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин.

Ризик відсотковий— небезпека втрат банку через перевищення відсоткових ставок, що виплачуються за залученими коштами, над ставками за наданими позичками.

Ризик ліквідності — ризик, при якому в банку виявиться недостатньо грошових коштів для виконання платіжних зобов’язань у встановлені строки.

Сеньйораж— прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їхню емісію.

Середньостроковий кредит— кредит, який охоплює позики строком від одного до трьох років, призначені для оплати обладнання, поточних витрат, фінансування капітальних вкла- день.

Споживчий кредит— вид кредиту, що надається в грошовій чи товарній формах населен- ню фінансово-кредитними інститутами та нефінансовими організаціями (фірмами) з метою придбання товарів тривалого користування. Реалізується у вигляді банківського і споживчого кредиту.

Статутний фонд— сукупність власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників

(учасників) у грошовій формі, які надаються ними в постійне розпорядження банку.

Страхова компанія (страховик) —установа, яка спеціалізовано займається реалізацією відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб під час окремих подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що акумулюються з отриманих ними стра- хових внесків (страхових премій).

Суб’єкти кредиту— учасники кредитної угоди (як мінімум кредитор і позичальник).

Трансакція— операція, угода, що супроводжується взаємними поступками, знижками ціни.

Трансформаційна функція банківської системи— можливість змінювати (трансформу- вати) строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики, мобілізуючи грошові кошти одних суб’єктів ринку і передаючи їх різними способами іншим суб’єктам.

Факторинг— придбання права на стягнення боргів (купівля дебіторів).

Фіксована відсоткова ставка— ставка, розмір якої не змінюється протягом дії кредитної угоди.

Фінансовий інструмент— засіб, який використовує уряд для досягнення своєї макроеко- номічної мети. Наприклад, державні видатки та оподаткування можуть розглядатися як ін- струменти, спрямовані на досягнення повної зайнятості.

Функція грошей— робота грошей щодо обслуговування руху вартості товарів.

Центральний банк— банк першого рівня в дворівневій банківській системі.

Чек— письмовий наказ власника поточного рахунка банку на виплату певній особі зазна- ченої в ньому суми грошей (доходність, ліквідність).

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ ПРОГРАМИ З КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ

ЛІТЕРАТУРА

ЗМІСТ

Передмова ......................................................................................................... 3

Програма курсу «Гроші та кредит» ...................................................................... 5

МОДУЛЬ 1. ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ ...................................................... 13

Тема 1. Сутність і функції грошей ...................................................................... 13

1.1. Походження, сутність та концепції виникнення грошей ...................................... 13

1.2. Форми грошей...................................................................................................................... 16

1.3. Функції грошей та їхня еволюція.................................................................................. 25

Практикум..................................................................................................................................... 31

Рекомендована література....................................................................................................... 36

Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса ............................................................ 37

2.1. Характеристика і структура грошового обороту ..................................................... 37

2.2. Форми грошового обороту .............................................................................................. 42

2.3. Грошова маса та її показники.......................................................................................... 46

2.4. Закон грошового обігу....................................................................................................... 51

Практикум..................................................................................................................................... 55

Рекомендована література....................................................................................................... 67

Тема 3. Грошовий ринок.................................................................................... 68

3.1. Суть і структура грошового ринку та механізм його функціонування ........... 68

3.2. Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор .................. 76

3.3. Характеристика облікового ринку та його особливості ........................................ 85

3.4. Характеристика та операції міжбанківського ринку .............................................. 88

Практикум..................................................................................................................................... 90

Рекомендована література....................................................................................................... 99

Тема 4. Грошовi системи ..................................................................................100

4.1. Поняття та елементи грошової системи.................................................................... 100

4.2. Еволюція грошових систем ........................................................................................... 102

4.3. Форми безготівкових розрахунків.............................................................................. 106

4.4. Створення грошової системи України ...................................................................... 111

Практикум................................................................................................................................... 113

Рекомендована література..................................................................................................... 118

Тема 5. Інфляція та грошові реформи................................................................119

5.1. Інфляція її сутність, причини, види й типи ............................................................. 119

5.2. Вимірювання інфляції..................................................................................................... 126

5.3. Розвиток та особливості інфляції в Україні............................................................ 128

5.4. Наслідки інфляції та антиінфляційна політика..................................................... 130

5.5. Грошові реформи та методи проведення їх.............................................................. 132

Практикум................................................................................................................................... 138

Рекомендована література..................................................................................................... 145

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи ........................................................146

6.1. Сутність валюти та її конвертованість ...................................................................... 146

Зміст

6.2. Валютний курс і способи його визначення.............................................................. 152

6.3. Валютний ринок: суть та основи його функціонування ..................................... 156

6.4. Валютна система та її розвиток.................................................................................... 163

6.5. Формування валютної системи України .................................................................. 169

Практикум................................................................................................................................... 173

Рекомендована література..................................................................................................... 181

Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм .....................................182

7.1. Металістична теорія грошей ......................................................................................... 182

7.2. Номіналістична теорія грошей..................................................................................... 184

7.3. Кількісна теорія грошей ................................................................................................. 186

7.4. Дж. Кейнс і його внесок у кількісну теорію грошей ............................................. 189

7.5. Сучасний монетаризм ..................................................................................................... 191

Практикум................................................................................................................................... 192

Рекомендована література..................................................................................................... 196

МОДУЛЬ 2. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ТА ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ ...................................................................................197

Тема 8. Кредит у ринковій економіці .................................................................197

8.1. Необхідність та сутність кредиту ................................................................................ 197

8.2. Роль кредиту в умовах ринкової економіки ............................................................ 202

8.3. Функції кредиту ................................................................................................................ 203

8.4. Форми та види кредиту .................................................................................................. 205

8.5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види ........................................... 214

8.6. Поняття про кредитну систему .................................................................................... 218

Практикум................................................................................................................................... 223

Рекомендована література..................................................................................................... 230

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку...............................................231

9.1. Фінансові посередники та їхнє місце в структурі фінансового ринку........... 231

9.2. Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові установи............................... 234

Практикум................................................................................................................................... 242

Рекомендована література..................................................................................................... 250

Тема 10. Центральні банки ...............................................................................251

10.1. Загальна характеристика центральних банків ..................................................... 251

10.2. Функції центральних банків....................................................................................... 254

10.3. Національний банк України та його функції ....................................................... 256

10.4. Грошово-кредитна політика НБУ ............................................................................ 259

10.5. Валютна політика та роль НБУ в її реалізації...................................................... 264

Практикум................................................................................................................................... 269

Рекомендована література..................................................................................................... 272

Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції ............................................273

11.1. Еволюція та розвиток комерційних банків в Україні ........................................ 278

11.2. Класифікація та характеристика комерційних банків ..................................... 278

11.3. Операції комерційних банків ..................................................................................... 284

11.4. Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку ........ 297

Практикум................................................................................................................................... 301

Рекомендована література.....................................................................................................307

Гроші та кредит: теорія і практика

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми співробітництва їх

З Україною............................................................................................................308

12.1. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ ......... 308

12.2. Фінанси міжнародних установ .................................................................................. 313

12.3. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання.............................................. 316

Практикум................................................................................................................................... 322

Рекомендована література..................................................................................................... 326

Термінологічний словник .................................................................................327

Орієнтовний перелік питань для контролю рівня засвоєння програми з курсу дисципліни «Гроші та кредит» ................................................................................334

Література......................................................................................................337

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

КОВАЛЕНКО Дмитро Іванович

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Теорія і практика

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Керівник видавничих проектів — Сладкевич Б. А.

Оригінал-макет підготовлено

ТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 02.03.2009. Формат 60x84 1/16.

Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC.

Умовн. друк. арк. 19,35. Наклад 1000 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури»

вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63

8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)

e-mail: office@uabook.com сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006