Переваги використання міжгосподарського кредиту
ü оперативність надання коштів у товарній формі;
ü технічна простота оформлення;
ü активізація механізмів мобі- лізації вільних товарних ресур- сів;
ü широкі можливості маневру- вання обіговими коштами;
ü взаємна фінансова підтримка;
ü економія обігових коштів;
ü розвиток позичкового ринку.
Рис. 8.5. Характеристика учасників міжгосподарського (комерційного)
кредиту та переваги його використання
Банківський кредит — це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.
Банківський кредит — найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки най- частіше надають позики суб’єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються за інших форм кредитування.
Перша особливість банківського кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ресурсами. Позичивши гроші в одних суб’єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позики іншим юридичним або фізичним особам.
Друга особливість полягає в тому, що банк позичає залучений капітал, тимчасово вільні грошові кошти, покладені в банк господарюючими суб’єктами на рахунки або депозити.
Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку
Третя особливість цього кредиту характеризується тим, що банк позичає не про- сто грошові кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник повинен так ви- користовувати отримані в банку кошти, щоб не тільки повернути їх кредитору, а й отримати прибуток, достатній, принаймні, для того, щоб сплатити позиковий відсо- ток. Невід’ємним атрибутом банківського кредиту є платність.
Об’єктом банківського кредиту є грошовий капітал банків як капітал, що відокре- мився від промислового. Основними джерелами формування банківського капіталу є власні кошти банків; кошти юридичних і фізичних осіб, розміщені на депозитних рахунках; міжбанківський кредит; кошти, отримані від випуску цінних паперів; за- лишки на розрахункових і поточних рахунках.
Суб’єктами банківського кредиту є кредитор-банк і позичальник-підприємство, домашні господарства, держава.
Метою банківського кредиту є задоволення тимчасової потреби в коштах. Банківський кредит класифікується за такими ознаками (рис. 8.6):
Ø за строками погашення: короткостроковий, середньостроковий, довгостроко- вий, онкольний (короткостроковий кредит, який погашається на першу ви- могу);
Ø за способами погашення: позики, які погашаються єдиним внеском позичаль- ника; позики, які погашаються із розстроченням упродовж усього строку дії кредитного договору; достроково; з регресією платежів; після закінчення обу- мовленого періоду;
Ø за методом кредитування: разові кредити; контокорентні кредити; кредитна лінія; овердрафт (вид контокоренту, який видається тільки на поточні потре- би); поновлювальні кредити та ін.;
Ø за характером і способом сплати відсоткових ставок: з фіксованою ставкою, з плаваючою ставкою, дисконтні;
Ø за умовами надання (характером забезпечення): забезпечені заставою; гаран- товані; ломбардні; незабезпечені (бланкові).
У практиці західних банків застосовується класифікація кредитів залежно від їх- ньої якісної характеристики:
а) найвищої якості;
б) задовільні;
в) маржинальний кредит;
г) критичний кредит;
ґ) збитковий кредит (що підлягає списанню).
У Положенні Національного банку України «Про порядок кредитування» залеж- но від щойно названого критерію класифікації кредити розподіляють на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.
Варто зазначити, що в економічній літературі немає єдиної думки щодо кількості і складу ознак класифікації видів кредиту.
|
|
|
|
| Паралельний (багатосторонній) | ||
| Консорціумний (синдикатний) | ||
| Двосторонній | ||
Залежно від кількості кредиторів