Кредит для фінансування інвестиційних проектів
комерційних контрактів
Кредит у сферу виробництва
Кредит у сферу обігу
§ забезпечений і незабезпечений;
§ гарантований;
§ прямий і опосередкований;
§ строковий і прострочений;
§ пролонгований;
§ реальний;
§ сумнівний;
§платний;
За методом надання За схемою надання
§ безплатний
|
|
|
|
|
Рис. 8.6. Класифікація та характеристика банківського кредиту
Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку
Лізинг— це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоо- держувачеві. Суб’єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі креди- тора — лізингодавець, позичальник — лізингоодержувач.
Лізинговий кредит — це відносини між незалежними особами з приводу передачі в оренду майна, а також фінансування набуття рухомого і нерухомого майна на пев- ний строк. Лізинг належить до однієї з форм товарного кредиту, що стала в країнах з ринковою економікою провідною формою оновлення основного капіталу.
Основні причини необхідності лізингу в сучасних економічних умовах:
— швидке моральне старіння техніки;
— зростання конкуренції;
— збільшення кількості капіталомістких проектів;
— економія грошових коштів фірм-споживачів;
Особливості різновиду лізингу розкриває схема(рис. 8.7).
Лізингові угоди є своєрідною формую фінансування капітальних вкладень, які можуть поділятись на два види (див. рис. 8.7):
Ø оперативний лізинг, що передбачає використання машин, обладнання тощо з неповною його окупністю. Оперативний лізинг охоплює такі різновиди:
— рейтинг — короткострокові угоди оренди строком від одного дня до одного року без права наступного придбання орендованого майна;
— хайринг — середньострокова оренда, що передбачає здачу майна в найом від одного року до трьох.
Цим передбачається багаторазова передача майна, машин і обладнання від одно- го орендаря до іншого аж до завершення повної амортизації.
Ø фінансовий лізинг —оренда з виплатою протягом точно визначеного періоду сум повної амортизації капітальних вкладень і отримання належного прибут- ку орендодавцем. Фактично, ця форма лізингу означає кредитування купівлі без обмеження можливості товаровиробників використати власні кошти на додаткові закупівлі матеріалів і сировини з метою розширення виробництва.
Споживчий кредит —це кредит, який надається населенню підприємствами торгівлі, банками та іншими фінансовими установами на придбання спожив- чих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку (рис. 8.8).
Споживчий кредит характеризує відносини між кредитором і позичальником з приводу фінансування кінцевого споживання. Призначення споживчого кредиту — задовольняти споживчі потреби широких верств населення. Видача споживчого кре- диту населенню, з одного боку, збільшує його поточний платоспроможний попит, підвищує життєвий рівень, а з іншого — прискорює реалізацію товарних запасів та надання послуг.
У країнах з ринковою економікою споживчий кредит як зручна і вигідна фор- ма обслуговування населення надається для закупівлі предметів особистого спожи- вання, головним чином, досить дорогих — будинків, автомобілів, меблів, побутової техніки тощо. За економічної кризи споживчий кредит різко скорочується, а якщо й видається, то під високі відсотки, що не дає змоги широким верствам населення ним користуватися.
Тема 8. Кредит у ринковій економіці