Основні функції

Грошово-кредитна політика та її регулювання

НБУ

 

 

Емісійний центр

Банк банків

 

 

Облікова (дисконтна) політика

Операції на відкритому ринку

Регулювання обов’язкових резервів

Селективне регулювання кредиту

 

Рис. 10.1. Основні функції Національного банку України

 

 

!

Основна функція Національного банку України — це організаційне забезпе- чення грошово-кредитної політики (ГКП). За її організацію відповідає та спе- ціальна структура — рада — НБУ на правах одного з двох керівних органів цього банку, перед якою поставленні завдання грошово-кредитної політики на кожний рік, засади якої розробляються та затверджуються до 15 вересня по- точного року. До реалізації завдань, визначених в основних засадах, залуча- ється й апарат НБУ.

 

Через грошово-кредитну політику можна досягти вирішення загальноекономіч- них цілей держави, зокрема: зростання виробництва, зростання зайнятості, стабі- лізація цін та відсоткових ставок, збалансування платіжного балансу, стабілізація валютного ринку та ін (див. 10.4).

Національному банку надане монопольне право на випуск грошей в обіг. Казначей- ство ж Міністерства фінансів України не має права емісії грошей і здійснює фінан- сування державних витрат у межах доходів, що надійшли в бюджет, а також отрима- них кредитів. Цим самим забезпечується кредитна основа сукупного грошового обігу України.

Національний банк України як емісійний центр країни здійснює випуск в обіг грошей на кредитній основі. Це відбувається шляхом кредитування комерційних банків, уряду, а іноді й великих підприємств. Для цього банк прогнозує необхідну для розвитку економіки грошову масу (як готівкову, так і безготівкову), стежить за співвідношенням грошей в обох сферах грошового обігу.

 

Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку

 

Процедура випуску грошей в обіг здійснюється шляхом продажу банкнот і монет комерційним банкам в обмін на їхні резерви, що містяться на окремому кореспон- дентському рахунку в НБУ. Він також здійснює емісію депозитних грошей шляхом кредитування комерційних банків, купівлі іноземної валюти, золота та цінних папе- рів уряду (казначейських білетів, облігацій тощо).

 

!

Отже, НБУ, використовуючи названі канали емісії грошей, збільшує свої акти- ви – переважно у формі боргових зобов’язань. Збільшення активів приводить до відповідного зростання його пасивів — створення грошей.

 

Національний банк України був створений у 1991 р. Він являє собою систему єдиного банку, що включає в себе центральний апарат, розташований у Києві, Крим- ське республіканське і 24 обласні управління. Управління НБУ діють від його імені в межах наданих їм повноважень і функцій. Вони підзвітні Правлінню банку.

До функціональних підрозділів НБУ належать обчислювальні, розрахунково- касові центри, регіональні і Центральна розрахункові палати. Структурним підрозді- лом НБУ виступає апарат інкасації. Керівним органом НБУ є Правління, яке очолює Голова Правління (рис. 10.2).

Як розрахунковий центр країни, НБУ встановлює правила проведення безготів- кових розрахунків господарськими суб’єктами, а також організовує розрахунки між комерційними банками в Україні. Він представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних фінансово-кредитних установах.

НБУ встановлює правила і проводить реєстрацію комерційних банків, видає лі- цензії на проведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків на території України.

Як банк банків, він веде рахунки комерційних банків, здійснює їхнє розрахунково- касове обслуговування, надає кредити комерційним банкам, установлює правила функціонування міжбанківського кредитного ринку в Україні.

 

 

Центральний апарат