Гроші посідають значне місце в ринковій економіці. Вони забезпечують життєді- яльність кожної з ринкових структур, сприяють подальшому розвитку процесу сус- пільного відтворення матеріальних та нематеріальних благ, їх виробництву, обміну, розподілу та споживанню. Грошові відносини є найскладнішим елементом ринку. Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього розвитку та впливу грошей і грошової політики на стан економіки здійснює грошова (монетарна) теорія, яка є складовою загальної економічної теорії.
Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розу- міння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні кон- цепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична та еволюційна (рис. 1.1).
|
У міру ускладнення відносин обміну суб’єкти господарювання шукали і домов- лялися про найбільш зручний засіб, здатний обслуговувати ринкові відносини. На певному етапі цю роль стали виконувати дорогоцінні метали, а також їхні замінни- ки — паперові гроші (див. рис. 1.1).
Водночас підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції має місце в деяких працях і сучасних економістів. Зокрема, німецький еко- номіст Г. Кнапп(1842–1926) у «Нарисах державної теорії грошей» стверджує, що гроші — це продукт права, продукт держави. На його думку, створені державою гроші,
Модуль 1. Гроші та грошовий обіг
приймаються незалежно від їхнього металевого вмісту і є умовними знаками, наділе- ними державною владою певною платіжною силою. М. Фрідмені А. Шварц: «…гроші являють собою певну річ, якій ми даємо чисельну величину за допомогою відповідної процедури; вони не мають природної основи…» (див. М. Фрідмен, А. Шварц «Грошова статистика США», 1970. — С. 137). У підручнику П. Самуельсона«Економіка» (див.
«Економіка», 1964. — С. 69) стверджується, що гроші є штучною соціальною умов- ністю, яка визначається суспільством (див. рис. 1.1). Ідея про гроші як «витвір до- мовленості» переважала аж до кінця ХVІІІ ст., археологічні дослідження розвінчали її постулати.
Представники концепції еволюційного походженнявказують на товарну при- роду грошей:
|
Послідовниками еволюційної концепції походження грошей стали представники класичної школи політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс та ін.
А. Сміт (1723–1790) у праці «Дослідження про причину та природу багатства на- родів» (1776) аргументує положення про те, що розвиток грошей пов’язаний з істо- ричним процесом суспільного поділу праці: «…гроші зробилися загально прийнятим засобом торгівлі з тих пір, як закінчилась мінова торгівля, але подібних до всіх інших товарів, золото і срібло обмінюється у своїй вартості…» (див. у 5 розд. 1 кн. «Дослід- ження про причину та природу багатства народів»).
А. Сміт та Д. Рікардо розглядають гроші не інакше як технічне знаряддя для об- міну та торгівлі, ставлячи на перше місце їхню функцію обігу.
У працях К. Марксазроблено аналіз історичного процесу еволюційного розви- тку грошей за рахунок багаторівневої спеціалізації виробництва, суспільного поділу праці та розширення масштабів суспільного обміну і сформовано в таких формах (див. рис. 1.1):
Перша форма — проста, або випадкова, форма вартості — властива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натуральному господарстві надлишок продукції виникав лише періодично, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (наприклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вар- тість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак уже в цій простій формі вартості були закладені основи майбутніх грошей.
Друга форма — розгорнута форма вартості. З подальшим розподілом праці і зростанням виробництва все більше продуктів — товарів надходить на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів-екві- валентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:
— одній тварині;
— одній сокирі;
— одному аршину полотна тощо.
|