ВАРТОСТІ

 

T

ПОВНА

АБО РОЗГОРНУТА

T1

TA = T2

T

3

T

3

 

 

Рис. 1.1. Походженнягрошей

 

Третя форма вартості — загальна, коли товар стає головною метою виробницт- ва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загаль- ний товар, який потрібний усім. У зв’язку з такою об’єктивною необхідністю з товарної маси почали виділятися товари, що виконують роль загального екві- валента. Загальними еквівалентами ставали худоба, хутро, слонова кістка. Од- нак у цій ролі товари затримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарного обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалент- ності.

 

Внаслідок розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар, здебільшого метал. Цей процес становлення товару як загального еквівалента дуже складний і тривалий. Він визначив появу четвертої форми вартос- ті — грошової,для якої характерні такі риси:

Ø загальне визнання цього факту як покупцем, так і продавцем, тобто обидва суб’єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на товар-гроші;

Ø наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатності для постійного обміну;

Ø тривале виконання грошима ролі загального еквівалента.

 

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

 

!

Цілком очевидним є висновок, що гроші виникли з обміну стихійно, а не за згодою сторін. У ролі грошей виступали різні товари, але більш придатними виявилися дорогоцінні метали — золото і срібло.

 

Отже, грошіза своїм походженням — це товар. Виділившись із загальної товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті самі дві властивості, що й будь- який інший товар:

Ø володіють споживчою вартістю (наприклад, золото у формі грошей може ви- користовуватися як прикраса і задовольняти естетичні потреби людини);

Ø володіють вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) витра- чена певна кількість суспільної праці.

У той же час гроші, на відміну від звичайних товарів, є особливим товаром:

Ø споживча вартість товару, що виконує роль загального еквівалента, ніби под- воюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну спожив- чу вартість, оскільки за їхньою допомогою людина може задовольнити будь- яку потребу);

Ø вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього обміну на ринку.

Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власникові грошей. В той же час вартість звичайного товару прихована і ви- являється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.

Таким чином, гроші— історична категорія, яка розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що ускладнюється зі зміною умов виробництва.

Гроші розв’язали протиріччя товарного виробництва між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей товарний світ розділився на дві частини: перша — товар- гроші, друга — всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована з боку всіх това- рів, а їхня вартість — з боку грошей. Товари, які беруть участь в обміні, виступають як споживчі вартості. Гроші стають виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою вартість.

 

!

З аналізу еволюційної концепції випливають важливі висновки:

Ø гроші — це товар, що виділився стихійно;

Ø гроші — це особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента;

Ø гроші розв’язали протиріччя між вартістю і споживчою вартістю, яке влас- тиве всім товарам, у тому числі й грошам.