Основні показники ефективності та прибутковості діяльності банку
Сучасний банк виконує більш як 180 різноманітних операцій, а стан справ банку відображається в балансовому звіті банку.
Баланс складається з двох частин:
Ø права сторона — пасиви (містить джерела залучення коштів та власний капі- тал);
Ø ліва сторона — активи (напрями використання залучених коштів);
Баланси комерційного банку складаються щоденно, щомісячно, щоквартально. На його підставі контролюються: а) формування та розміщення залучених та влас- них коштів; б) стан кредитних, розрахункових, касових та інших банківських опера- цій; в) ефективність діяльності банку.
|
Показники ліквідності. Ліквідність характеризує спроможність банку відпо- відати за своїми зобов’язаннями в терміни і без втрат, тобто відображає спро- можність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань перед клієнтами банку. Комерційні банки повинні дотримуватися певних рів- нів ліквідності.
Норми ліквідності встановлюються як відношення різних статей активів балансу банку до всієї суми або до певних статей пасивів, або, навпаки, пасивів до активів. Норму ліквідності ще називають коефіцієнтом ліквідності. Це показник, що харак- теризує спроможність банку перетворювати свої активи на наявні гроші для задово- лення вимог вкладників щодо одержання своїх внесків, і потреб клієнтів в позичках.
Наприклад, норматив миттєвої ліквідності (К
) розраховують за формулою
©ª=
©Í×ÑÇ Á É¿Ð’ À¿ÌÉÒ
Л1
+©Í×ÑÇÌ¿ ÉÍÏÄÐÎÍÌÃÄÌÑÐÛÉÇÔÏ¿ÔÒÌÉ¿Ô
®ÍÑÍÖÌ’Ï¿ÔÒÌÉÇ
´ .
|
)характеризує частку високоліквідних активів у ро-
бочих активах. Його визначають за формулою:
¡ÇÐÍÉÍÊ’ÉÁ’ÃÌ’¿ÉÑÇÁÇ
|
¯ÍÀÍÖ’¿ÉÑÇÁÇ
´ .
|
та К
мають бути не менше ніж 20%.
|
позик:
Норматив К
відображає ступінь використання основних депозитів для надання
© = ®ÍÆÇÉÇ ´ .
ª £ÄÎÍÆÇÑÇ
визначає частку кредитів у загальному обсязі активів банку:
Л 4
Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку
© =®ÍÆÇÉÇ´ .
ª ŸÉÑÇÁÇ
Показники прибутковості активів та прибуткового капіталу вимірюють спроможність банку генерувати власний капітал для забезпечення зростання та подолання економічних труднощів. Коефіцієнт прибутковості власного ка-
піталу (К
, або ROE) та коефіцієнт прибутковості активів (К
, або ROA)
П.К.
розраховують за такими формулами:
П.А.
30& =
¶ÇÐÑÇÈ ÎÏÇÀÒÑÍÉ
°ÄÏÄÃÌÞÁÄÊÇÖÇÌ¿ÁÊ¿ÐÌÍÂÍÉ¿Î’Ñ¿ÊÒ
´ ;
30& =
¶ÇÐÑÇÈÎÏÇÀÒÑÍÉ
°ÄÏÄÃÌÞÁÄÊÇÖÇÌ¿¿ÉÑÇÁ’Á
´ .
Більшість банків мають показник ROA: 0,5–1,5%, показник ROE — 10–20%.
Якщо показник ROE набагато перевищує показник ROA, то це свідчить про не- значний розмір власного капіталу в загальному обсязі капіталу.
Основними показниками ефективності діяльності банку є показники при- бутковості, чистий спред та чиста маржа.
Чистий СПРЕД (SPRED) відображає, наскільки ефективно банк виконує свою основну функція посередника між вкладниками та позичальниками і враховує тільки активи, за якими нараховуються відсотки, та пасиви, за якими сплачується відсоток:
¶ÇÐÑÇÈ°®¯¤£=¡’ÃÐÍÑÉÍÁ’ÃÍÔÍÃÇ-
£ÍÔ’ÃÌ’ ¿ÉÑÇÁÇ ®¿ÐÇÁÇ
¡’ÃÐÍÑÉÍÁ’ÁÇÑÏ¿ÑÇ .
Æ¿ ÞÉÇËÇ ÐÎÊ¿ÖÒÝÑÛÐÞ Á’ÃÐÍÑÉÇ
Чиста маржа визначає спроможність банку отримувати прибуток за рахунок залучення на вигідних умовах ресурсів та наступного ефективного використання їх. Для оцінювання ефективності різних видів діяльності банку використовують чисту відсоткову маржу, невідсоткову та операційну:
(Відсоткові доходи -Відсоткові витрати )
Чиста відсоткова маржа =
Середня величина активів
100% ,
Чиста відсоткова маржа
(Невідсоткові доходи -Невідсоткові витрати )
=
Середня величина активів
(Операційнідоходи -Операційні витрати )
100% ,
Чиста операційна маржа =
Середня величина активів
100% .
Чиста відсоткова маржа більшості банків становить 1–5%.
Прибутковість відіграє важливу роль у діяльності банку, оскільки досягнення за- довільного рівня прибутку дає змогу поповнювати капітал, формує основу життєді- яльності банку, а також забезпечує прийнятний рівень дивідендних виплат акціоне- рам. Рівень прибутковості безпосередньо пов’язаний з рівнем ризику. Вищий рівень
Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції
ризику дає можливість отримати підвищений прибуток, проте не виключає можли- вість втрат. Мінімізація рівня ризику дає змогу отримати невисокий, але стабільний прибуток.
За ступенем ліквідності активи банку можна об’єднати в три групи: активи в без- посередньо ліквідній формі, легко- і важколіквідні активи.
Активи в безпосередньо ліквідній формі — це касовий резерв готівки і засобу на поточному рахунку в центральному банку, оскільки комерційні банки можуть у будь- який час вилучити ці засоби готівкою. Касовий резерв готівки і засобу на поточному рахунку в центральному банку є незайнятими активами комерційних банків, що не приносять їм прибутку. Тому комерційні банки намагаються тримати мінімум своїх ресурсів у вигляді активів у безпосередньо ліквідній формі. Цей мінімум необхідний для забезпечення своєчасного повернення внесків і безперебійного виконання розра- хунків з іншими комерційними банками через центральний банк в умовах нормаль- ного зворотного припливу позичок і нових внесків.
Зазвичай касовий резерв готівки і коштів на поточному рахунку в центральному банку (без обов’язкових резервів) не перевищує 10% усіх пасивів комерційних бан- ків.
Оскільки активи в безпосередньо ліквідній формі становлять порівняно незначну частину позикових засобів і не завжди можуть поповнюватися за рахунок нових вне- сків, визначену частину позикових засобів комерційні банки повинні розміщувати таким чином, щоб у разі необхідності їх можна було легко і без втрат перетворити на готівку, тобто визначена частина банківських активів повинна бути легколіквідною.
З усіх зайнятих активів найбільш ліквідними є позички до запитання, облік вексе- лів і короткострокові позички. Повернення позичок до запитання банк може зажада- ти в будь-який час. Облік векселів здійснюється банками щодня, і оскільки векселі є короткостроковими зобов’язаннями (в основному з термінами платежу до трьох мі- сяців), то щодня настають терміни платежу за раніше врахованими векселями.
Найменш ліквідними статтями активів комерційних банків виступають середньо- і довгострокові позички, а також інвестиції в цінні папери. Останні теоретично можуть бути завжди перетворені на готівку, але практично таке перетворення не завжди здій- снюється без втрат. Реалізація ж цінних паперів за цінами, нижчими від цін придбан- ня, може призвести до банкрутства банку.
Ліквідність банківських активів і їхня прибутковість взаємно протилежні. Акти- ви в безпосередньо ліквідній формі (готівка в касі і засоби на поточному кошторисі в центральному банку) зовсім не приносять прибутків, а найбільш ліквідні зайняті ак- тиви (позички до запитання) приносять найменший дохід. Найбільш дохідні довго- строкові позички й інвестиції в цінні папери є найменш ліквідними статтями активів.
Для ефективного виконання банківською системою своєї основної місії кожна банківська установа повинна дотримувати збалансованого співвідношення між влас- ними й залученими коштами, постійно поліпшувати якість активів. Недостатня ува- га до якісного стану портфеля банківських активів є основною причиною збиткової діяльності банків і як наслідок — банківських банкрутств.
Прагнення банків помістити максимум засобів у найбільш дохідні статті активів веде до погіршення їхньої ліквідності, що може призвести до банкрутства. Банкрут- ство банків підриває довіру до них вкладників і тим самим ще більше ускладнює функціонування банківської системи, що є свого роду нервовою тканиною всього
Модуль 2. Кредит у ринковій економіці та посередники грошового ринку
народного господарства. Тому в розвитих країнах спостерігається все активніше втручання держави в банківську сферу щодо підтримки ліквідності банківських ак- тивів. Це втручання здійснюється у формах різного роду заходів:
— введення системи державного страхування депозитів;
— заборона інвестицій в акції й облігації промислових і торгових корпорацій;
— законодавче встановлення мінімальної норми легколіквідних статей активів стосовно пасивів банків.
Таку саму мету переслідує і встановлення норм обов’язкових резервів комерцій- них банків у центральному банку.
|
Тема 11. Комерційні банки та їхні основні операції
ПРАКТИКУМ