За видами фінан- сових інструментів

 

Ринок банківських кредитів

 

Фондовий ринок

 

Ринок послуг небанківських ФКУ

 

РИНОК КАПІТАЛІВ(ринок ЦП; ринок середньо- і довгострокових позик)

 

РИНОК ГРОШЕЙ

 

Ринок позичкових зобов’язань

 

Ринок ЦП

 

 

Валютний ринок

 

 

Ринок готівкової національної валюти

Ринок готівкової іноземної валюти

Ринок короткостроко- вих депозитно- позичкових інструментів

Ринок короткостро- кових пла- тіжних кош- тів (чеки

)

Ринок торгово- комісійних операцій

Ринок короткостро- кових міжбанківсь- ких кредитів

Ринок трансфертних операцій

Ринок грошових сурогатів

Ринок вкладів у селенг

 

СЕКТОРИ ГРОШОВОГО РИНКУ

 

І ІІ ІІІ

 

ОБЛІКОВИЙ РИНОК: Частина грошового ринку, де короткострокові грошові ресурси перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і ЦП з терміном погашення до 1 року

МІЖБАНКІВСЬКИЙРИНОК

Частина грошового ринку, де тимчасово вивільнені грошові ресурси кредитних установ розміщуються між собою з метою врівноваження міжбанківського платіжного обороту

ВІДКРИТИЙРИНОК

На відкритому ринку здійснюється купівля- продаж цінних паперів (короткострокових зобов’язань) держави Центральним банком

 

Головна функція грошового ринку – збалансування попиту і пропозиції грошей і формування ринкового рівня відсотка як ціни грошей.

 

Рис. 3.3. Структура грошового ринку

 

Ринок позичкових зобов’язань — це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Ринок позичкових зобов’язань є одним із найстаріших і найважливіших сегментів грошового ринку.

Суб’єктами цього ринку є кредитори, позичальники і держава в особі централь- ного банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку кредитів і регулює ринок за допомогою економічних методів.

Об’єктом є не самі гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

 

Організаційно-функціональними учасниками ринку кредитних ресурсів є ко- мерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інституції. Усі вони виконують посередницькі функції, залучають вільні фінансові ресурси від юридичних і фізичних осіб і надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додаткових коштів. У такий спосіб фінансові посередники забезпечують міжгалузевий та міжрегіональний перерозподіл грошово- го капіталу.

Джерелом коштів, що циркулюють на ринку, є кошти, акумульовані на депо- зитних рахунках банків, залишки коштів на розрахункових та інших рахунках юри- дичних осіб, вільні кошти населення і кошти, акумульовані центральним банком держави. Мобілізовані фінансові ресурси використовуються для надання коротко- строкових, середньострокових та довгострокових позичок. Короткострокові кредити залучаються, як правило, для поповнення обігових коштів та усунення тимчасових розривів у фінансуванні. Вони надаються терміном до одного року і за своєю еконо- мічною сутністю є ринком грошей.

Важливою складовою грошового (фінансового) ринку є ринок цінних паперів, який ще називають фондовим ринком. Фондовий ринок охоплює частину кредитного ринку і повністю — ринок інструментів власності. Іншими словами, цей ринок ін- тегрує операції щодо боргових інструментів, інструментів власності, а також їхніх похідних, що виражається через випуск спеціальних документів (цінних паперів), які мають власну вартість і можуть продаватися, купуватися та погашатися.

Фондовий ринок виступає засобом забезпечення нормального функціонування всіх галузей економіки, а також засобом поєднання державних, інституційних та ін- дивідуальних інтересів, захисту грошових коштів населення від інфляції та поліп- шення його матеріального становища.

Інструментами забезпечення обороту фінансових ресурсів на фондовому ринку є цінні папери (рис. 3.4).