Процес створення банківських депозитів
| Комерційні банки | Нові депозити | Нові позики | Нові резерви |
| Банк А | |||
| Банк Б | |||
| Банк В | |||
| Банк Г | |||
| Банк Д | |||
| Банк Е | |||
| Банк Ж | |||
| Сума перших 7 КБ | |||
| Сума решти банків | |||
| Разом | 10 000 |
Як бачимо, початкова сума банківських грошей (1000 грн) в процесі багаторазо- вої експансії банківських депозитів зросла до 9000 грн:
(1000 + 900 + 810 + 729 + 656 + 590 + 531 + 478 + Х = 9000),
а загальний ефект багаторазового збільшення банківських депозитів становить
10 000 грн.
Таким чином, ланцюгова реакція збільшення банківських депозитів за ставки резервних вимог у 10% сприяла перетворенню 1 грн початкового вкладу на 10 грн нових банківських грошей або на кожну гривню нових резервів, які увійшли до бан- ківської системи, було створено 10 грн додаткових депозитів (банківських грошей).
Величина грошово-кредитного мультиплікатора як коефіцієнта збільшення кіль- кості грошей в обігу внаслідок операції на монетарному ринку визначається за фор- мулою
m = 1
MR
×100 ,
де MR — норма обов’язкових резервів. У нашому випадку
m = 1
MR
×100% =
1 ×100 =10% .
Ефект кредитного мультиплікатора (максимальна кількість нових кредитних грошей DM ) на підставі цієї суми наднормативних резервів (Е) визначається за фор- мулою
D.=&×N=&×
.3
× = × × = грн.
Модуль 1. Гроші та грошовий обіг
Показник грошово-кредитної мультиплікації дає НБУ змогу здійснювати контр- оль за утворенням нових безготівкових грошей (банківських депозитів) як важливої складової частини загальної маси купівельних і платіжних засобів і, таким чином, дотримуватися вимог закону грошового обігу.
На макроекономічному рівніпропозиція грошей формується під впливом фак- тичної грошової маси в обігу, яка й становить природну межу пропозиції грошей. Тому останню у відповідних умовах можна вважати постійним фактором, який не залежить від динаміки відсоткової ставки. Лише додаткова емісія здатна розширити пропозицію грошей понад природну межу (див. рис. 3.8).
Чим вищий рівень прибутку в суспільстві, тим більше укладається угод; чим ви- щий рівень цін, тим більше необхідно грошей для укладання угод у межах національ- ної економіки. Модель грошового ринкуподано на рис. 3.9.
Відсотки
Пропозиція за експансіоністської
| |
MS
2
|
|
| |
Попит на гроші MD
|
Рис. 3.9. Проста модель ринку грошей
На горизонтальній осі відкладається розмір грошової маси, а на вертикальній —
відсоток (ціна грошей).
Попит на грошову масу зменшується із збільшенням відсотка. Чим більший від- соток, тим менш розумно зберігати свої кошти у вигляді готівки. Краще мати їх у ви- гляді засобів, що дають прибуток. Зі зниженням відсоткової ставки попит на грошову масу зростає.
Грошовий ринок слід розглядати як механізм відносин між юридичними особа- ми, які потребують коштів для свого розвитку, з одного боку, і організаціями й грома- дянами (населенням, домашніми господарствами), які можуть надати такі кошти, — з іншого.
Цей ринок поєднує три головні складові: обліковий, міжбанківський і валютний ринки. Усі вони виконують декілька основних функцій, у чому й полягає їхня схожість:
Ø об’єднання дрібних заощаджень населення, держави, приватного бізнесу, за- кордонних інвесторів і створення потужних грошових фондів;
Ø трансформація цих коштів у позиковий капітал, що забезпечує зовнішні дже- рела фінансування підприємств (фірм);
Тема 3. Грошовий ринок
Ø спрямування частини коштів на міжбанківський ринок, що забезпечує стій- кість кредитної системи, а також процес розширеного відтворення через ви- дачу опосередкованих позик за схемами:
— центральний банк — комерційний банк;
— комерційний банк — комерційний банк;
— комерційний банк — підприємство, населення;
Ø надання позик державним органам для вирішення невідкладних завдань, по- криття дефіциту бюджету.
|