Інфляція: її сутність, причини, види й типи
|
Термін «інфляція» (від лат. Inflаtio) буквально означає «здуття або набухання». Дійсно, фінансування державних видатків (наприклад, у періоди екстремального розвитку економіки в часи війн, революцій) за допомогою паперово-грошової емісії з припиненням розміну банкнот призводило до розширення грошового обігу та зне- цінення паперових грошей.
Як правило, інфляційні процеси були пов’язані безпосередньо з війнами або епі- деміями, тривалими неврожаями та іншими стихійними лихами, що зумовлюють по- літичні і соціальні потрясіння.
Інфляція була характерна для грошового обігу:
Ø США — у період війни за незалежність 1775–1783 рр.;
Ø Франції — у період Французької революції 1789–1791 рр.;
Ø Англії — під час війни з Наполеоном на початку XIX ст.;
Ø Росії в 1769–1895 рр.;
Ø Особливо високих темпів інфляція набула у Німеччині після Першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягла 396 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилась у трильйон разів.
Уперше термін «інфляція» був застосований для характеристики економіки США
в період громадянської війни 1861–1865 рр. Він засвідчував процес перевантаження,
«набухання» каналів грошового обігу масою грошей, яка перевищувала потребу в них економічної системи.
Остаточно цей термін було введено в науковий обіг з метою теоретичного відо- браження певного стану економіки після Другої світової війни.
Ці історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.
Сучасній інфляції притаманний ряд відмітних особливостей. Якщо раніше ін- фляція була локальною, то зараз вона всеохоплююча; раніше вона охоплювала певний період, тобто мала періодичний характер, а зараз — хронічний; сучасна інфляція пе- ребуває під впливом не тількигрошових (монетарних) факторів (розбалансуванням грошової системи, надмірної грошово-кредитної емісії, валютних відносин тощо), а й негрошових факторів (монополізації економіки, здороження товарів критичного ім- порту (енергоносіїв), сировинних матеріалів тощо).
Модуль 1. Гроші та грошовий обіг
|
Слід зазначити, що не тільки зростання цін є основним проявом інфляції. Інфля- ція може бути відкритою і прихованою.
Знецінення грошей може відбуватись і за відсутності відкритого зростання цін — їхньому утриманні на відносно фіксованому рівні за допомогою адміністративних важелів.
В економіці України інфляція виникла ще в період існування СРСР у 50–60-х роках XX ст. і була пов’язана з різким падінням ефективності суспільного виробни- цтва. Однак вона була прихованою і проявлялася в товарному дефіциті та великій різниці в цінах: низьких на кінцеву продукцію і високих на всі види сировини.
Слід зазначити й те, що прихована інфляція найбільш деструктивна, тобто по- збавляє виробників економічних стимулів, потребує постійних державних дотацій, руйнує ринкові відносини, породжує «тіньову» економіку, спекуляцію та хабар- ництво.
Інфляція є складним економічним явищем і не має однозначного тлумачення серед економістів. Щодо причин інфляції існує кілька теорій. Одна з найпоширені- ших — теорія інфляції попиту, засновником якої був Дж. Кейнс.
У кейнсіанських теоріях наголошується, що причиною інфляції є перевищення попиту над пропозицією (тобто надмірний попит на гроші відносно пропозиції то- варної маси) — теорія інфляційного розриву.
Пізніше в умовах відсутності надмірного попиту кейнсіанська ідея була допов- нена і розвинута теорією інфляції витрат. Сутність цієї теорії заключається в тому, що підприємці для покриття своїх зростаючих витрат намагаються весь час продати свою продукцію за більш високою ціною, а профспілки весь час намагаються підняти заробітну плату. Це, в свою чергу, змушує роботодавців підвищувати ціни.
Така низка причин, на думку прихильників цих теорій (попиту та витрат), і спри- чинює інфляцію.
По-іншому пояснюють причини інфляції представники монетаристської теорії. М. Фрідмен,засновник монетаристської школи, стверджує, що основними чинника- ми формування інфляції є зміна грошової маси, тому причини її виникнення треба шукати у сфері обігу.
Із середини 60-х років ХХ ст. в економічній теорії інфляція цін розглядається як багатофакторний процес, що відбувається у сфері обігу, виробництві, охоплює всі складові економічної системи. Чинники, які призводять до інфляції, не діють окремо, проте їхнє різномаїття в цілому можна класифікувати так:
Ø вплив на інфляцію мілітаризації економіки: особливість її полягає в тому, що для виробництва військової техніки залучаються найпередовіші технології, використовуються дорогі, найвисокоякісніші матеріали, залучаються наукові та інші працівники найвищої кваліфікації — усе це веде до збільшення витрат державного бюджету, спричинюючи інфляційне його фінансування;
Тема 5. Інфляція та грошові реформи
Ø вплив на інфляцію зростання витрат виробництва: перевищення темпів зрос- тання заробітної плати над темпами зростання продуктивності праці; переви- щення темпів зростання податків над темпами зростання доходів; зростання цін на сировину та енергоресурси. Ця негативна динаміка веде до збільшен- ня собівартості продукції товаровиробника, яка врешті-решт призводить до збільшення середнього рівня цін на всі кінцеві товари та послуги, спричинюю- чи інфляцію;
Ø вплив на інфляцію зростання сукупного попиту: він може бути з декількох причин:
· по-перше: безпосередньо пов’язаний з дією монетарних факторів, насампе-
ред з надлишковою емісією грошей (постійне підвищення соціальних га- рантій, пенсій тощо при незмінній динаміці ВВП в країні), яка призводить до перевищення попиту над існуючою пропозицією на товари і послуги, що викликає «спіраль» (зарплата — ціни) інфляції або порушення закону рівноваги І. Фішера:
МV = P Q(ВВП) (в реальній економіці: кожне підняття мінімальної заро- бітної плати, пенсії, стипендії тощо буде призводити до збільшення цін на всі товари та послуги на ринку, якщо рівень виробництва в країні залиша- тиметься незмінним);
· по-друге: зростанням сукупного попиту, не пов’язаним зі збільшенням
грошової маси. Причиною збурення сукупного попиту в цьому випадку є оптимістичні очікування підприємців щодо майбутньої кон’юнктури в умовах повної зайнятості (підвищення рівня життя населення). За цих умов зростання сукупного попиту зумовлює зростання цін;
· по-третє: зміни структури ринку, пов’язані з владою монополій, олігопо-
лій та держави, яка реалізується в адміністративному монопольному зрос- танні цін.
|
За формами прояву інфляції можна виділити:
— цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін;
— інфляцію заощаджень— при зафіксованих державою цінах, доходах, поваль- ному дефіциті товарів знецінення грошей проявляється у зростанні вимуше- них заощадженнях у населення;
— девальвацію,за якою знецінення грошей проявляється у падінні їхнього кур- су до іноземних валют.
Залежно від середньорічних темпів зростання (приросту) цін розрізняють п’ять типів інфляції:
Ø повзучу: прискорене зростання маси грошей в обороті без помітного підви- щення цін — до 5–10% на рік. Вона характеризується надмірною емісією маси грошей без помітного підвищення зростання цін. Цей процес стимулює під- приємницьку активність, гроші використовуються для пожвавлення попиту, нагромадження тощо. Така інфляція немає негативних наслідків, мало відчут- на для економічних агентів та притаманна більшості розвинутих країн, стиму- люючи їхній економічний розвиток та зростання.
Модуль 1. Гроші та грошовий обіг
За формами прояву
Цінова Інфляція заощаджень
Девальвація