Залежно від поширення інфляційних процесів

 

Локальна

(має місце в рамках окремих країн)

Світова інфляція (охоплює групу країн або цілі регіони)

 

 

Рис. 5.1. Видиінфляції

 

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

Ø помірну: прискорене знецінення грошей у формі зростання цін на 5–20% за рік. Така інфляція стає відчутною для всіх економічних суб’єктів, і вони по- чинають вживати певних заходів для адаптації їх у нових умовах господарю- вання (підприємці починають поступово підвищувати ціни на свої товари, від- повідаючи на зростання сукупного попиту, збільшуються державні видатки на фінансування соціальних гарантій населенню, спричинюючи нову емісію грошей тощо). Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, порушуючи рівновагу всього ринку;

Ø галопуючу:зростання цін досягає 20–50%, а інколи 100% за рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, тобто прискорена або галопуюча інфляція призводить до випередження сукупного попиту порівняно з товарною пропо- зицією, спричинюючи нерівномірне, стрибкоподібне зростання цін. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообі- гу, втрачається стимул до інвестицій, зменшується процес суспільного нагро- мадження з боку усіх суб’єктів господарювання, що посилює руйнівний вплив на грошовий обіг (гроші зі сфери нагромадження чи заощадження переходять у сферу обігу);

Ø гіперінфляцію:надзвичайно високі темпи зростання цін — більш як на 100% за рік. Гіперінфляція часто пов’язана з політичним хаосом, наслідками війн та соціальних революцій. На цій стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін в усіх секторах економіки, спричинюючи хаос на ринку, поширення бартерних операцій, порушення фінансово-кредитного механізму, що призводить до не- справедливого перерозподілу доходів та багатства в суспільстві, соціальної та політичної нестабільності;

Ø супергіперінфляцію:катастрофічне зростання цін — до 1000% за рік і більше.

На цій стадії гроші починають втрачати всі свої функції, купюри низьких но- міналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, розвивається платіжна криза та поширюється бартер.

Для промислово розвинутих країн характерна повзуча інфляція, тобто невелике, помірне обезцінювання грошової одиниці з року в рік.

У країнах, які розвиваються, переважне місце посідає галопуюча та гіперінфля- ція. Останню переживають переважно ті країни, які здійснюють докорінну ломку своїх економічних систем. Зростання цін, що перевищує темпи в 50% щомісячно, кла- сифікують як супергіперінфляцію. У 80–90-х роках ХХ ст. навіть такі економічно міц- ні країни, як Ізраїль, Німеччина, Франція, Югославія, не кажучи вже про більшість латиноамериканських країн, потрапили в полон глибокої інфляції.

Залежно від причин, які призводять до інфляційних процесів, розрізняють два типи інфляції:

— інфляцію попиту;

— інфляцію пропозиції (витрат).

 

Інфляція попиту.

Традиційно вона виникає за надмірного попиту. Попит на товари більший (АD), ніж пропозиція товарів (AS), у зв’язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Цей надлишок попиту призводить до зростання цін. Спостерігається наявність великої кількості грошей за малої кількості товарів.

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

 

Інфляція попиту може бути спричинена:

· мілітаризацією економіки та збільшенням військових витрат. Військова техні- ка та військова продукція не функціонують на ринку, її купує держава та на- правляє в запас. Гроші для обслуговування цієї продукції за суттю не потрібні, оскільки вона не переходить із рук в руки;

· дефіцитом бюджету та зростанням державного боргу. Покриття дефіциту здійснюється або державними позиками, або емісією банкнот, що дає державі додаткові кошти, а отже, і додатковий попит;

· кредитною експансією банків. Розширення кредитних операцій банків та ін- ших кредитних закладів призводить до збільшення кредитних знарядь обігу, які також створюють додаткові вимоги на товари та послуги;

· припливом іноземної валюти в країну, яка за допомогою обміну на національну грошову одиницю спричинює загальне зростання обсягу грошової маси, а от- же, і надлишковий попит;

· надмірні соціальні виплати тощо.

Графічне зображення інфляції попиту зображено на рис. 5.2. Як видно з графіка, стимулювання сукупного попиту на горизонтальному відрізку 1 кривої АS (фаза де- пресії) не містить у собі інфляційної небезпеки, оскільки воно зумовлює зростання реальних обсягів виробництва без зростання рівня цін. На відрізку 2 кривої АS (фаза пожвавлення) відбувається часткове інфляційне зростання, оскільки приріст вироб-

ництва (Q

® Q ) починає відставати від приросту зростання рівня цін (P

® P ),

при постійному збільшенні сукупного попиту на товари і послуги (АD

® АD ). На

відрізку 3 економіка досягає повної зайнятості в усіх секторах виробництва та спо- стерігається потенційний обсяг національного виробництва (Q ).

 

P

AS

 

 

P3

 

 

3

P2 AD3

2

AD2

 

P1

AD1

 

Q1 Q2 Q

 

Рис. 5.2. Модель — інфляція попиту

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

Це означає, що будь-яке подальше зростання сукупного попиту не може бути за- доволене наявними виробничими ресурсами. Виробничі можливості економіки за такого рівня технологій та виробничих потужностей вичерпані. І тому зростання су-

купного попиту (АD

® АD ) спричинює не зростання обсягів виробництва, а суто

інфляційне зростання цін (від Р

до Р ).

 

!

Отже, інфляція попиту спостерігається тоді, коли зростання рівня цін відбу- вається під впливом загального збільшення сукупного попиту на товари і пос- луги, спричиненого:

— безпосередньо дією монетарних факторів (надлишковою емісією грошей);

— досягненням потенційного рівня національного виробництва (такий обсяг ВНП, який виробляється в країні за умов повної зайнятості і використання всіх ресурсів).

 

Інфляція витрат виробництва. Цю інфляцію розглядають зазвичай з позиції зростання цін під впливом наростаючих витрат виробництва, насамперед зростання витрат на заробітну плату.

 

Причини такої інфляції:

· зниження темпів зростання продуктивності праці, спричинене циклічними коливаннями або структурними змінами у виробництві, що призводить до збільшення витрат на одиницю продукції, а отже, до зменшення прибутку. У кінцевому результаті це відбивається на зниженні обсягу виробництва, скоро- ченні пропозиції товарів та зростанні цін;

· розширення сфери послуг, поява нових видів з більшою заробітною платою та відносно низькою, порівняно з виробництвом, продуктивністю праці. Як на- слідок виникає загальне зростання цін на послуги;

· підвищення оплати праці за певних обставин в результаті активної діяльності профспілок, що контролюють номінальну заробітну плату. Компанії відпові- дають на таке зростання інфляційною спіраллю: підвищення заробітної плати призводить до зростання цін та нового підвищення заробітної плати;

· високі непрямі податки (вони включаються до ціни товарів) характерні для багатьох держав;

· загальний рівень витрат зростає.

Графічне зображення інфляції пропозиції зображено на рис. 5.3. На рис. 5.3 пока- зано, що інфляція витрат виникає внаслідок змін (збільшення) витрат виробництва і пропозиції (зменшення) на ринку. Зростання цін на сировинні ресурс зумовлює зрос- тання витрат на одиницю продукції, що призводить до скорочення прибутків підпри-

ємств. Це спонукає товаровиробників до зменшення обсягу пропозиції (АS

® АS )

товарів та послуг, що, в свою чергу, спричинює зростання цін (P

® Р ) (за умови

постійного рівня попиту на товари і послуги з боку всіх економічних суб’єктів — АD). Таким чином, графічно інфляцію витрат можна проілюструвати зміщенням кривої

АS ліворуч (АS

® АS ).

 

!

Отже, інфляція пропозиції (витрат) має два основних джерела:

— зростання цін на енергію та сировину;

— зростання номінальної заробітної плати.

 

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

 

 

P AS2

AS1

 

 

K P2

L

P1 AD

 

Q1 Q2 Q

 

Р — середній рівень цін;

Q — об’єм валового національного продукту в країні (ВНП)

 

Рис. 5.3. Модель — інфляція витрат (пропозиції)

 

Інфляція витрат та інфляція попиту взаємопов’язані та взаємообумовлені, їх важко чітко розділити. Надлишкова грошова маса в економіці завжди породжує підвищений попит, спричинюючи порушення рівноваги ринків у сфері сукупного попиту і сукупної пропозиції, реакцією на яке є зростання цін. Будучи продуктом розбалансованого грошового ринку, інфляція попиту розповсюджується далі, вражає виробництво і споживання, деформує споживчий попит, посилює нерівномірність і непропорційність розвитку різних галузей господарства, призводячи в результаті до інфляції витрат.

Будь-яка сучасна система економіки інфляційна і в ній діють фактори, які при- зводять до інфляції попиту так витрат.