Розвиток інфляційного процесу в Україні у 1992–2007 рр.

 

Рік	Темп зростання роздрібних цін, %	Темп зростання маси грошей (М3), %	Відношення (2/3), %
	390,0	240,0	162,5
		1100,0	191,0
	10256,0	1930,0	531,0
	501,0	700,0	71,6
	282,0	213,0	132,4
	140,0	135,0	103,5
	106,0	142,0	74,7
	99,4	141,8	70,09
	108,2	146,5	73,86
	112,3	132,36	84,84
	110,3	154,27	71,50
	111,6	134,52	82,96
	116,6	151,75	76,84
	122,3	130,18	93,94

 

Джерело: Статистичний бюлетень НБУ. — 2009. — № 2.

 

Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

Уже в 1991 р. Україну охопила глибока інфляція, з якої вона виходила більш як 10 років. Інфляційний процес в Україні можна розділити на два основні етапи та пояснити групами основних причин.

· Відкритий вибух інфляції відбувся в січні 1992 року, коли були «відпущені»

всі ціни. З цього моменту інфляційний процес став швидко розвиватися. З на- ведених даних (див. табл. 5.1) видно, що в 1992–1993 рр. інфляція в Україні досягла гіпервисокого рівня (2100,00 та 10256,00% відповідно), що є найбільш вражаючою особливістю інфляційного процесу в Україні. Внаслідок лібера- лізації цін, надмірних заощаджень та інфляційних очікувань з боку всіх суб’єктів господарювання у 1991–1992 рр. зростання платоспроможного по- питу не задовольнялось пропозицією товарів і послуг на ринку (ціни зроста- ли значно швидше, ніж зростала грошова маса: 162,5; 191,0; 531,0%; див. табл.

5.1). Висока інфляція, поєднавшись із безпрецедентним падінням обсягу на- ціонального виробництва, означала гіперстагфляцію, яка стала найвідмітні- шою рисою вітчизняної економіки в 1992–1995 рр.

· Уже в 1994 р. темп інфляції знизився порівняно 1993 р. у 20,4 разу (10256,0%

® 501% ...) через здійснення урядом декількох спроб обмежити емісію грошей, щоб стримати інфляцію (уперше за чотири роки темп зростання цін значно від- стали від темпів зростання маси грошей (71,6% ® 132,4% ® 103,5%...). Про- те ці спроби були невдалі. У 1994 р. уряд намагався застосувати адміністра- тивні методи для обмеження темпів зростання цін: уповільнення зростання зарплати, фіксація цін на значну кількість товарів, валютне регулювання тощо. Така політика пригасила темпи зростання цін, але спричинила катастро- фічне падіння обсягу виробництва в уже лібералізованій економіці. Нарощу- вання маси грошей (М3): (1994 р.— 700,0% ® 1995 р.— 213,0% ® 1996 р.—

135,0%) в економіці відбувалось на тлі критичного обвалу національного

виробництва (ВВП)(1994 р. —77,1% ® 1995 р. —87,8% ® 1996 р. —90%), що є абсолютним порушенням закону грошового обігу, порушенням закону рівноваги І. Фішера: МV = PQ (ВВП), де маса грошей (М) повинна бути прямо пропорційною вартості товарів і послуг, які виробляються в країні [PQ(ВВП)]. Такої високої інфляції не зазнала жодна з країн за мирних умов. Так, у Росії в перші

роки перехідного періоду найвищою була інфляція в 1992 р. — 2609,0%, що майже в 4 рази нижча, ніж в Україні в 1993 р. У Білорусі найвища інфляція в цей період була в

1994 р. — 2321%, що в 4,4 разу нижча, ніж в Україні в 1993 р. Серед країн далекого за- рубіжжя сучасними «чемпіонами» з інфляції вважаються Аргентина, Перу, Заїр та ін. Проте жодна з них поки що не перевищила «рекорду» України 1993 р. Аргентина найви- щу інфляцію мала в 1989 р. — 3389,6%, Перу в 1990 р. — 7481,6%, Заїр у 1992 р. — 3860%.

Продумана політика уряду і НБУ у 1996 — 2005 рр. дала змогу успішно здійснити грошову реформу, що привело до деякої стабілізації цін в Україні (2001–2005 рр.).

У 2006–2008 рр. починається новий виток розвитку інфляційних процесів в Укра- їні. На цю динаміку цін дуже негативно позначився надмірно прискорений перехід Росії до торгівлі енергоносіями за світовими цінами. Внаслідок цього спостерігається нестерпний шок пропозиції, який підірвав енергомістку економіку країни, а також по- стійні політичні свари, негативне сальдо торгівельного балансу (до 10% ВВП), спеку- ляції на валютному ринку, надмірні соціальні витрати держави, зростаючий дефіцит державного бюджету та покриття його додатковою емісією грошей, кредитна експансія

 

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

 

долара тощо — все це «розхитало» стабільність та довіру до національної грошової оди- ниці та збільшило інфляційні очікування населення. У вересні 2008 р. почалась еконо- мічна криза, яка супроводжується не тільки інфляційними процесами, а й падінням національного виробництва (до 25%), безробіттям (до 3,5% працездатного населення), зростанням валового зовнішнього боргу (на кінець 2008 р. — 101 млрд дол. США —

56% до ВВП), криза неплатежів та банкрутство 10 найбільших банків України тощо.