Грошові реформи та методи проведення їх

 

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового обо- роту особливе місце посідають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлен- ня чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту відповідно до нових соціально-економічних умов.

Грошові реформи, що проводилися в різні часи в багатьох країнах, значно від- різнялися своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, мето- дами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо. Їх можна класифікувати так (рис. 5.4) [6, с. 62].

1) створення нової грошової системи. Ці реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово- грошового обігу чи кредитного обігу в умовах створення нових держав, як це мало місце в період падіння колоніальних імперій чи після виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР. Прикладом таких реформ є грошова реформа Вітте в

1895–1897 рр. в Росії і грошові реформи в країнах, що звільнилися від колоніальної залежності, тощо;

2) часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їхньої емісії і характер забезпечення тощо. Прикладом таких реформ є зміна порядку емісії і забезпечення банкнот в Англії згідно з Актом Роберта Піля (1844 р.), грошові реформи в СРСР у

1922–1924 і 1947 рр.;

3) проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою отримання інфляції чи подолання її наслідків.

Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи, найголо- внішою її метою завжди є стабілізація грошового обороту. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповід- ні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи потребує відповідної підготовки: на- громадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне змен- шення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.

Нерідко грошовій реформі передує деномінація грошових знаків, тобто обмін усіх старих знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій про- порції всіх грошових показників: цін, тарифів, заробітної плати, балансової вартості фондів тощо.

 

!
Згідно зі світовим досвідом грошових реформ, існують такі методи стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація.

 

 


Тема 5. Інфляція та грошові реформи

 

 


Причина реформи

 

 

Наявність негативних соціально- економічних наслідків інфляції


 

o Упорядкування, стабілізація і зміцнення грошового обігу.

o Надання національній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу.

o Суттєве підвищення купівельної спроможності грошової одиниці.

o Забезпечення конвертованості національної валюти.

 

ТИПИ І МОДЕЛІ ГРОШОВИХ РЕФОРМ


 

 

Становлення нової грошової системи (структурні, повні, радикальні реформи)


ì - впровадження нової грошової одиниці;

ï - структурні зміни в економіці;

í - структурні зміни в державних

ï фінансах: банківській і валютній

î системах


 

За глибиною реформа- ційних заходів


 

 

Часткова зміна грошової системи (реформи часткового типу)

 

 

Реформи формального типу

 

Реформа з деномінацією грошового обігу

 

Проведення спеціальних стабілізаційних заходів


 

Змінюються окремі елементигрошової системи:

ì- масштаб цін;

ï- вид і номінал грошей;

í
- порядок емісії зводяться лише до

технічних аспектів;

ï- заміна через обмін купюр дійс-

î ного масштабу цін.

 

ì
- дефляція;

- деномінація;

ï
í - девальвація;

ï
- ревальвація;

î - нуліфікація.


 


 

За характером обміну