Грошові реформи та методи проведення їх
Серед комплексу заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового обо- роту особливе місце посідають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлен- ня чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту відповідно до нових соціально-економічних умов.
Грошові реформи, що проводилися в різні часи в багатьох країнах, значно від- різнялися своїми цілями, глибиною реформування діючих грошових систем, мето- дами стабілізації валют, підготовчими заходами тощо. Їх можна класифікувати так (рис. 5.4) [6, с. 62].
1) створення нової грошової системи. Ці реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперово- грошового обігу чи кредитного обігу в умовах створення нових держав, як це мало місце в період падіння колоніальних імперій чи після виходу окремих республік зі складу колишнього СРСР. Прикладом таких реформ є грошова реформа Вітте в
1895–1897 рр. в Росії і грошові реформи в країнах, що звільнилися від колоніальної залежності, тощо;
2) часткова зміна грошової системи, коли реформуються окремі її елементи: назва і величина грошової одиниці, види грошових знаків, порядок їхньої емісії і характер забезпечення тощо. Прикладом таких реформ є зміна порядку емісії і забезпечення банкнот в Англії згідно з Актом Роберта Піля (1844 р.), грошові реформи в СРСР у
1922–1924 і 1947 рр.;
3) проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою отримання інфляції чи подолання її наслідків.
Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи, найголо- внішою її метою завжди є стабілізація грошового обороту. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповід- ні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи потребує відповідної підготовки: на- громадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне змен- шення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.
Нерідко грошовій реформі передує деномінація грошових знаків, тобто обмін усіх старих знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій про- порції всіх грошових показників: цін, тарифів, заробітної плати, балансової вартості фондів тощо.
|
Тема 5. Інфляція та грошові реформи
Причина реформи
Наявність негативних соціально- економічних наслідків інфляції
o Упорядкування, стабілізація і зміцнення грошового обігу.
o Надання національній валюті характеру єдиного законного платіжного засобу.
o Суттєве підвищення купівельної спроможності грошової одиниці.
o Забезпечення конвертованості національної валюти.
ТИПИ І МОДЕЛІ ГРОШОВИХ РЕФОРМ
Становлення нової грошової системи (структурні, повні, радикальні реформи)
ì - впровадження нової грошової одиниці;
ï - структурні зміни в економіці;
í - структурні зміни в державних
ï фінансах: банківській і валютній
î системах
За глибиною реформа- ційних заходів
Часткова зміна грошової системи (реформи часткового типу)
Реформи формального типу
Реформа з деномінацією грошового обігу
Проведення спеціальних стабілізаційних заходів
Змінюються окремі елементигрошової системи:
ì- масштаб цін;
ï- вид і номінал грошей;
|
технічних аспектів;
ï- заміна через обмін купюр дійс-
î ного масштабу цін.
|
- деномінація;
|
|
î - нуліфікація.
За характером обміну