ВАЛЮТНИЙ КУРС

Вільно конвертована

Засіб інтернаціоналізації грошових відносин

Спосіб перерозподілу національного продукту між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність

1. Співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку;

2. Стан платіжного балансу;

- договірні фіксовані курси;

- фіксовані курси, що коригуються;

- змінно-фіксований курс.

2. ПЛАВАЮЧІ КУРСИ:

- вільно плаваючий курс (ринковий, гнучкий);

- керований плаваючий курс.

3. ЗМІШАНИЙ КУРС

3. Рівень інфляції;

4. Різниця відсоткових ставок у різних країнах;

5. Ступінь довіри до національних

валют на світових ринках;

6. Міждержавна та соціальна стабільність держави, напрям її зовнішньополітичного курсу та

міжнародного авторитету

Рис. 6.1. Класифікаціявалюти

Неконвертованими є валюти, які не обмінюються на іноземну валюту за ринковим курсом, мають суттєві обмеження на ввезення та вивезення й на всі валютні операції. Це валюти слаборозвинутих країн, які переживають еконо- мічну та фінансову кризу. Неконвертованість валюти може створити низку обмежень для всіх суб’єктів господарської діяльності (як резидентів, так і не- резидентів), зокрема:

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

— обмеження на перекази за кордон заробітної плати, дивідендів, прибутків тощо;

— установлення квот і лімітів розподілу валюти між експортерами та іншими суб’єктами господарювання;

— необхідність попереднього дозволу з боку центрального банку на здійснення платежів за імпортними операціями тощо.

Конвертованість національної грошової одиниці — це можливість для всіх учасників міжгосподарських угод легально та вільно обмінювати її на іноземні валюти.

Ступінь конвертованості обернено пропорційний обсягу та жорсткості валютних обмежень, що практикується в державі.

Конвертованість національної грошової одиниці є показником рівня розвитку економіки та ступеня відкритості, забезпечуючи країні такі довготермінові вигоди в багатосторонній світовій системі торгівлі та розрахунків:

· вільний вибір виробниками та споживачами найбільш вигідних ринків збуту

та закупок всередині країни та за кордоном у кожний момент;

· розширення можливостей залучення іноземних інвестицій та здійснення ін- вестицій за кордоном;

· «підтягування» національного виробництва до міжнародних стандартів за ці- нами, витратами, якістю;

· можливість здійснення міжнародних розрахунків в національній валюті тощо.

За ступенем конвертованості розрізняють валюти:

· вільно конвертовані (резервні);

· частково конвертовані;

· замкнуті (неконвертовані);

· клірингових розрахунків.

Вільно конвертована валюта(ВКВ) — валюта, яка вільно та необмежене обміню- ється на інші іноземні валюти (повна зовнішня та внутрішня конвертованість). ВКВ називають резервною валютою, оскільки в такій валюті центральні банки ін- ших країн накопичують та зберігають резерви коштів для міжнародних розрахунків. У 2005 р. 12 валют були визнані вільно конвертованими (долари, фунти стерлінгів, швейцарські франки, єни, євро, австралійські долари, датські крони, норвезькі кро- ни, шведські крони, ірландські крони, СПЗ), але найбільшу довіру і найширше за- стосування мають валюти країн з найвищими економічними потенціалами: долар США, євро, японська єна, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк. Ці валюти дістали назву резервних валют, тому що не тільки вільно конвертуються в міжнародних платежах, а й вільно накопичуються в резервах міжнародної ліквідності. Серед них найавторитетнішою резервною валютою є долар США, який обслуговує більше половини усіх міжнародних розрахунків і має перше місце в структурі дер- жавних золотовалютних резервів більш ніж 70 країн світу.

Частково конвертована валюта— національна валюта країн, у яких застосову- ються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій. Розрізняють такі основні сфери валютних обмежень: поточні операції платіжного ба- лансу (торгові та неторгові угоди); обмежений продаж іноземної валюти, заборона продажу товарів за кордоном за національну валюту, регулювання строку платежів,

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи

експорту та імпорту. Основна причина валютних обмежень — нестача валюти, тиск зовнішньої заборгованості, розлад платіжних балансів.

Якщо конвертація національної валюти дозволена тільки для нерезидентів, то вона називається зовнішньою, а якщо для резидентів — внутрішньою.

Якщо конвертація поширюється тільки на платежі за поточними операціями, вона називається поточною, а якщо тільки на платежі за рухом капіталу — капітальною.

Замкнута (неконвертована) валюта— національна валюта, яка функціонує тіль- ки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти (див. вище).

Клірингові валюти— це розрахункові валютні одиниці, що функціонують на основі клірингових угод. Клірингові угоди укладаються для вирівнювання платіж- ного балансу без витрат валютних резервів: 1) за необхідності отримання пільгового кредиту від контрагента, який має активний баланс; 2) як захід у відповідь на дис- кримінаційні дії іншої держави.

Отже, конвертованість національної валюти — необхідний елемент розвинутої і відкритої ринкової економіки. Слід зауважити, що повної конвертованості немає навіть у країнах, де відмінено всі валютні обмеження. Адже й у них залишається більш-менш інтенсивне регулювання зовнішньої торгівлі та порядку міжнародних розрахунків. Тому ступінь і характер конвертованості залежить від державного регу- лювання економіки.

В умовах інтернаціоналізації господарювання зростає взаємозалежність націо- нальних господарств, активізуються пошуки засобів національного регулювання. У сфері валютних відносин з’являються нові особливості і тенденції:

· посилюються міжнародні функції національних валют (національні грошові

одиниці беруть участь у міжнародних розрахунках);

· масштаби діяльності якої-небудь валюти в міжнародному платіжному обігу визначаються комплексом факторів (історичних, економічних, міжнародно- правових), у тому числі і національною політикою;

· відсутня єдина грошова основа у валютній сфері — світова валюта;

· в умовах вільної конвертованості валют та руху капіталу між країнами розми- ваються межі між внутрішнім грошовим оборотом та міжнародним платіжним оборотом;

· тенденція до зростання національних та міжнародного грошово-кредитного ринку прокладає шлях в умовах специфіки та особливостей національних грошово-кредитних ринків.

Тенденція до зростання ролі валютної сфери у відносинах учасників міжнародно- го обміну досліджена на всіх етапах еволюції світової валютної системи, починаючи із золотого стандарту. В умовах золотого стандарту під конвертованістю розуміли обмін однієї валюти на іншу при твердій фіксації золотого вмісту національних ва- лют, з їх обов’язковою розмінністю на монетарний товар.

На відміну від золотого стандарту, конвертованість в умовах кредитно-паперових грошей визначається інституційними нормами, які включають важливі ланки ва- лютної політики кожної країни, а також загальні вимоги, визначені Міжнародним валютним фондом (VІІІ стаття , яка вимагає від країн — членів МВФ запровадження конвертованості валюти за поточними операціями).

Таким чином, конвертованість валюти є необхідною для забезпечення проце- су демонополізації економіки, її структурної перебудови, подолання кризи пла- тіжного балансу, інтеграції в світове господарство.

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

Нині ключеві позиції в системі міжнародних валютних відносин займають ко- лективні валюти— як форма світових грошей. У межах окремих союзів (див. раніше) колективні валюти використовуються не тільки як міжнародна — інтернаціональна міра вартості, а і як міжнародний платіжний засіб нагромадження. Розглянемо деякі з них.