|
На валютному ринку здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоторго- вельних розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої сили тощо, які передбача- ють використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередниками, бан- ківськими установами та фірмами. Існує чотири групи суб’єктів валютного ринку:
— державні установи, основне місце серед яких посідають центральні банки та казначейства окремих країн;
— юридичні та фізичні особи, зайняті у різноманітних сферах зовнішньоеконо- мічної діяльності;
— комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків, особливо брокерські контори;
— валютні біржі та валютні відділи товарних та фондових бірж.
Основні суб’єкти валютного ринку — великі транснаціональні банки, що мають розгалужену мережу філій і широко використовують в операціях сучасні засоби зв’язку, комп’ютерну техніку.
Банки та інші учасники валютного ринку пов’язані між собою в режимі реального часу за допомогою телефонних, телексних і комп’ютерних засобів зв’язку. За допо- могою мережі кореспондентських рахунків банки здійснюють переказ платежів від імпортера до експортера, а сучасні електронні і телекомунікаційні можливості дають змогу переказувати гроші у будь-яку точку планети за лічені хвилини. Територіально валютні ринки, як правило, прив’язані до великих банківських і валютно-біржових центрів, оскільки в ряді країн поряд із міжбанківською торгівлею валютою існують і спеціальні валютні біржі, а встановлений на них курс називається офіційним валют- ним курсом.
|
Структуру валютного ринку можна представити у вигляді схеми (рис. 6.2). За об’ємом валютних операцій розрізняють:
Тема 6. Валютний ринок і валютні системи