Номіналістична теорія грошей
Суть номіналістичної теоріїполягає в запереченні товарної природи грошей і визначенні їх як умовних знаків, що позбавлені внутрішньої вартості.
Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
Номіналістична теорія грошей зародилася ще при рабовласницькому суспільстві. Вона заперечувала внутрішню вартість грошей для виправдання псування монет з метою збільшення доходів казни.
Ця теорія повністю сформувалась у ХVІІ–ХVIII ст., коли грошовий обіг був на- повнений неповноцінними (білонними) монетами. Першими представниками номі- налізму були англійці Дж. Берклі і Дж. Стюарт. Вони вважали:
Ø по-перше, гроші створюються державою;
Ø по-друге, їхня вартість визначається номіналом;
Ø по-третє, сутність грошей зводиться до ідеального масштабу цін.
Номіналісти повністю відкинули вартісну природу грошей, розглядаючи їх як технічну зброю обміну. Панівне становище номіналізм зайняв у політекономії в кінці XIX — на початку XX ст., але, на відміну від раннього номіналізму, об’єктом його за- хисту стали не білонні монети, а паперові гроші (казначейські білети).
У розвиток цього напряму економічної думки певний внесок зробив і німецький економіст Г. Кнапп.
Сутність його теорії грошей полягає в тому, що:
Ø по-перше, гроші — категорія не юридична, а економічна;
Ø по-друге, металевим грошам притаманна самостійна вартість, а не отримання її від держави; представницька вартість паперових грошей також визначається не державою, а зумовлена об’єктивними економічними законами;
Ø по-третє, основною функцією грошей є не засіб платежу, а міра вартості. Виходячи з раціоналістичної позиції стосовно походження грошей, він убачив
сутність у правових нормах, які регулюють використання грошей. Гроші, за Г. Кнап- пом, — це продукт права, а відтак і держави, яка спроможна встановлювати вартість грошей і закони грошового обігу. Щоправда, в сучасних умовах ідеї Г. Кнаппа сто- совно, того що держава встановлює вартість грошей, зазнали повного занепаду, і від- повідь на запитання про вартість грошей економісти шукають у зв’язку між масою грошей і кількістю товарів і послуг.
Австрійський економіст Ф. Бендіксен («Про цінність грошей», «Про гроші як загальний знаменник») спробував дати економічне обґрунтування державній теорії грошей, оцінюючи гроші як свідчення про надання послуг членам суспільства, яке надає право на отримання зворотних послуг. Але його спроба економічно обґрунту- вати номіналізм не вдалася, тому що при оцінюванні сутності грошей він ігнорував теорію вартості.
У період економічної кризи 1929–1933 рр. номіналізм отримав подальший розви- ток як теоретична основа для виправдання відмови від золотого стандарту. Так, Дж. М. Кейнс («Трактат про гроші», 1930 р.) назвав золоті гроші «пережитком варвар- ства», «п’ятим колесом у возі». Ідеальними він вважав паперові гроші, які еластичні- ші, ніж золото, і повинні забезпечити постійне процвітання суспільства. Витіснення з обігу золота паперовими грошима він розглядав як емансипацію грошей від золота і перемогу теорії Кнаппа.
Помилковим в теорії Кейнса було твердження, що металевий обіг нееластичний: в дійсності еластичність досягається шляхом випуску банкнот, розмінних на золото. Практична мета номіналізму Кейнса полягала в теоретичному обґрунтуванні скасу- вання золотого стандарту, переходу до паперово-грошового обігу і регулювання еко- номіки через управління інфляційним процесом.
Модуль 1. Гроші та грошовий обіг
У сучасних умовах номіналізм— одна з домінуючих теорій грошей. Так, відомий американський економіст П. Самуельсон вважає, що гроші є умовними знаками і роз- глядає їх як штучну соціальну умовність. Приблизно таких самих поглядів дотриму- ються й інші сучасні економісти.
|