Сучасний монетаризм
Сучасний монетаризм — один з найвпливовіших напрямів західної економічної думки, який від кінця 1970-х — початку 1980-х років багато в чому визначає зміст економічної політики провідних країн світу.
Цей напрям економічної думки виник у зв’язку з пошуком шляхів подолання інфляції, тривале зростання якої ставилося за провину в економічній політиці, що проводилася за кейнсіанськими ідеями. Якщо кейнсіанство ставило за мету пошуки інструментів для боротьби з безробіттям, то монетаризм виник як спроба подолання наслідків інфляції.
Представниками цього напряму стали економісти чиказької школи на чолі з Міл- теном Фрідменом. Заперечуючи ефективність політики державного втручання в економіку, вони звинувачували теорії Дж. М. Кейнса у впровадженні основ інфляції. Головним джерелом криз і нестабільності економічного розвитку монетаристи на- звали грошову сферу. Зокрема, вони виходили з того, що кількість грошей в обігу чи- нить домінуючий вплив на загальний потік витрат в економіці, а державний бюджет і примусове інвестування відіграють другорядну роль. І навпаки, за умов активного функціонування саморегульованого ринкового механізму економічні цикли згаса- ють, економічні показники змінюються помірно, фізична маса товарів, що реалізу- ється, стає керованою і передбачуваною.
Прихильники монетаризму, прогнозуючи зростання товарної маси (на 1–4%), че- рез політику додаткової емісії грошей обґрунтували здатність держави підтримувати необхідну товарно-грошову рівновагу тривалий період. На цій основі М. Фрідмен за- пропонував застосовувати правило механічного приросту грошової маси щорічно в середньому на 4% (М), що охоплює вірогідні 3% (ВВП) приросту реального продукту і
1% (V) зниження швидкості обігу грошей.
У спільній роботі («Історія грошей США, 1868–1960) М. Фрідмен та А.Шварц незаперечно довели, що номінальний обсяг ВВП перебуває в тісному зв’язку з про- позицією грошей. Динаміка ВВП, а значить і цін, прямує за динамікою маси грошей, що перебувають в обігу.
Зміна темпів збільшення грошової маси, що перебуває в обігу, впливає на реаль- ний обсяг виробництва швидше, ніж на абсолютний рівень цін. Ця зміна може впли- вати на швидкість обігу грошей. М. Фрідмен і А. Шварц стверджують, що величина (V) стабільна на коротких часових інтервалах, а змінюється на довготермінових ін- тервалах, проте зміни відбуваються плавно і можуть легко передбачатися. Це дало підстави монетаристам абстрагуватися від чинника (V) при визначенні впливу (М) на рівень цін.
Програму реформування кредитно-грошової сфери США на засадах монета- ризму М. Фрідмен запропонував у праці «Програма для монетарної стабільності» (1960), де Федеральній резервній системі США було рекомендовано забезпечити стійкі темпи зростання кількості грошей, не допускаючи сезонних коливань грошо- вого запасу, проте в чистому вигляді жодна країна монетаристськими постулатами не скористалася, зберігаючи за собою свободу маневру та прийняття рішень залежно від особливості та специфіки ситуацій.
|
Модуль 1. Гроші та грошовий обіг