У процесі проведення обстежень будівель, споруд та конструкцій проводять геодезичний контроль (обстеження) точності геометричних параметрів згідно з СНиП 3.01.03-84.
Підготовка до геодезичних обстежень будівель, споруд і конструкцій та безпосередньо обстеження складаються з наступних етапів: розробки програми вимірювань, розробки конструкцій, місць розташування та встановлення опорних геодезичних знаків висотної та планової мережі як зовні, так і всередині будівель та споруд, що обстежуються; здійснення висотної та планової прив’язки встановлених геодезичних знаків; встановлення деформаційних марок зовні і всередині будівель, споруд та на конструкціях; інструментальні вимірювання розмірів вертикальних і горизонтальних зміщень та кренів; обробка та аналіз результатів вимірювань.
До початку вимірювань необхідно встановити чи підготувати існуючі репери ( геодезичні знаки висотної основи), опорні та орієнтирні знаки, деформаційні марки (контрольні геодезичні знаки, що розміщені на будівлях, спорудах, конструкціях, що контролюються).
При розробці та встановленні контрольних знаків для обстеження слід надавати перевагу маркам, що можуть використовуватись для дистанційних вимірів, а саме кутовим та катафотним відбивачам, фотоелектронним пристроям та ін. Це дозволить використовувати для обстежень сучасні високопродуктивні прилади, електронні далекоміри, електронні тахеометри, електронні теодоліти, лазерні системи та нестандартне геодезичне обладнання.
При закладанні вихідних контрольних знаків довгострокового використання слід мати на увазі можливість використання глобальної супутникової системи ОРЗ, в основу якої покладено визначення координат точок за допомогою комп’ютерної обробки одержаних зі супутників сигналів.
Попереднє зазначення точності вимірів встановлюється відповідно до класів точності, регламентованих СНиП 3.01.03-84.
При відсутності даних з розрахункових значень деформацій будівель, споруд та конструкцій для орієнтовного визначення класу точності вимірів горизонтальних, вертикальних зміщень та кренів слід керуватися групами відповідальності, встановленими таблицею 1, відповідно:
І клас - 1-3 групи відповідальності;
ІІ клас- 4-5 групи відповідальності;
ІІІ клас - 6-7 групи відповідальності;
ІУ клас - 8 група відповідальності.
При виборі методу, розробці методики та підборі приладів слід надавати перевагу високопродуктивним сучасним засобам дистанційного вимірювання (електронні далекоміри, електронні тахеометри. електронні теодоліти та їх комплекси з комп’ютерним аналізом отриманих даних, лазерні геодезичні прилади та системи, глобальні супутникові системи позиціювання СРЗ, електронні накопичувані інформації, нестандартизовані системи вимірювань, сучасні прилади фотограметрії (фототеодоліти типу Рhоtео 19/1318, фотограметричні камери типу ИМК 10/1318 та системи автоматизованого аналізу фотознімків типу SД-2000 та ін.) та телеметрії.
Для підвищення ефективності геодезичних обстежень за умови забезпечення необхідної точності вимірів доцільно застосовувати фототеодолітну зйомку, яка дозволяє одночасно визначити координати значної кількості точок, зробити обміри недоступних для безпосерднього виміру конструкцій, виявити зміщення точок на спорудах в один фізичний момент, зменшити обсяги робіт обстеження, зменшити вартість геодезичних робіт.
Дистанційні методи геодезичних вимірювань найбільш доцільно застосовувати при обстеженні важкодоступних та екологічно небезпечних об’єктів та конструкцій.
При динамічних обстеженнях конструкцій чи необхідності виявлення малих деформацій використовують методи інтерферометрії та інші методи динамічних досліджень.