Правило дзеркальної симетрії Льовшина.

За цим правилом нормовані (зведені до одного максимуму і подані у функції частот) спектри поглинання і люмінесценції дзеркально симетричні щодо прямої, проведеної через точку перетину спектрів перпендикулярно до осі частот (рис. 2.6). Це правило справджується для більшості молекул, особливо великих. Якщо виконується це правило, то правильне відношення

ν_погл + ν_люм = 2ν₀ ,

тому ν_погл – ν_люм = 2(ν_погл – ν₀ ).

ν_погл і ν_люм – частоти max поглинання і люмінесценції, ν₀ – частота в точці перетинання спектрів.

Графік залежності (ν_погл – ν_люм) – ν_погл повинен бути прямою з tg кута нахилу рівним 2.

Рис.4. Дзеркальна симетрія спектрів люмінесценції (1) і поглинання (2)

Встановлена дзеркальна подібність спектрів поглинання і випромінювання для досить широкого ряду речовин. Ця симетрія проявляється для складних молекул і відсутня для простих молекул, що зв’язано, найімовірніше, зі значними внутрішньомолекулярними взаємодіями складних молекул. Збереження правила дзеркальної симетрії дозволяє побудувати спектр люмінесценції чи поглинання, маючи тільки один із них.