Класифікація ризиків

Ризики класифікують за різними ознаками з використанням різноманітних підходів. Єдиної загальноприйнятої класифікації ризиків не існує. Розглянемо ряд найбільш відомих класифікацій.

  1. За сферами проявлення розглядають – економічний, політичний, екологічний, соціальний, технологічний ризики і т.д.
  2. За видами діяльності - ресурсний, виробничий, фінансовий, інноваційний, інвестиційний, маркетинговий (комерційний), транспортний ризики і т.д.
  3. За масштабами впливу – країнний (у масштабах країни), регіональний, галузевий, ризик окремих суб’єктів господарювання.
  4. За джерелами виникнення – систематичний або ринковий (притаманний усім суб’єктам ринку, викликаний процесами, що відбуваються у ринковому середовищі у цілому), несистематичний ризик (ризик окремих суб’єктів господарювання, залежить від особливостей їх діяльності).
  5. Відносно самого ризику - ризик активної діяльності, ризик пасивного очікування.
  6. За відношенням джерела ризику до підприємства – внутрішній і зовнішній ризики.
  7. За природою ризику – господарський ризик, ризик, пов’язаний з природою людини, ризик, зумовлений діями природних факторів, ризик форс-мажорних обставин і т.д.
  8. За ступенем обґрунтованості рішень – виправданий та невиправданий ризики.

Класифікацію можна продовжити, при цьому кожен з видів ризику тієї чи іншої класифікаційної групи можна поділити на ряд підвидів і т.д. Розділення можна продовжувати до досягнення елементарних ризиків, для яких притаманні фактори, що належать тільки цьому ризикові.

Наприклад, інноваційний ризик можна поділити на такі підвиди:

  1. Класифікація відносно учасників інноваційної діяльності – ризик розробника інновацій; ризик інвестора в інновації; ризик утримувача інвестицій; ризик виробника інновацій; ризик споживача інновацій; ризик суспільства у цілому.
  2. За формами інвестування в інновації – ризик реального інвестування; ризик фінансового інвестування.
  3. За джерелами інвестування інновацій – ризик інвестування із внутрішніх джерел; ризик інвестування за рахунок позик; ризик за рахунок залучений коштів.
  4. За механізмом інвестування інновацій – ризик реінвестування прибутку; ризик інвестування за рахунок амортизаційних відрахувань; ризик інвестування за рахунок позик і кредитів; ризик венчурного інвестування інновацій; ризик інвестування за рахунок випуску облігацій і т.д.

При аналізі ризиків необхідно враховувати такі особливості:

- однакові фактори можуть впливати на зростання або зменшення різних видів ризику;

- ризики, що входять до однієї з класифікаційних груп, можуть містити у собі ризики інших

класифікаційних груп (наприклад, ризики, виокремленні за масштабами впливу, можуть

входити до складу економічного ризику або можуть розглядатися як складові країнного

ризику);

- ризик може розглядатися як зовнішній, так и внутрішній (наприклад, ризик інвестування за

рахунок амортизаційних відрахувань можна віднести до зовнішнього, тому що

амортизаційна політика встановлюється державою, але у той же час закон надає конкретним

суб’єктам господарювання певну свободу дій з використання амортизаційних відрахувань).

У даних матеріалах ризики розподілені за трьома групами: політичні, виробничі і фінансові ризики.

Політичні ризики. Це можливість виникнення збитків або скорочення розмірів прибутку внаслідок політики, що проводить держава. Політичний ризик пов’язаний з можливими змінами в курсі уряду, зміненнями у пріоритетних напрямах його діяльності. Урахування даного виду ризику є особливо важливим у країнах з нестабільним законодавством, де відсутні традиції і культура підприємництва.

Для аналізу і оцінки такого ризику створена світова мережа спеціалізованих аналітичних центрів як комерційного, так і некомерційного характеру. У розвинутих країнах нараховується більше 500 таких центрів, основна частина яких знаходиться у США.

Політичні ризики можна розділити на чотири групи:

Ризик націоналізації на практиці трактується дуже широко – від експропріації до примусового викупу владою майна компанії або обмеження доступу інвесторів до управління активами. При визначенні ризику націоналізації складність полягає в тому, що у будь-якій країні влада ніколи не рекламує можливість експропріації або націоналізації.

Ризик трансферту пов’язаний з вкладаннями місцевої валюти в іноземну. Наприклад, підприємство працює рентабельно, отримуючи прибуток у національній валюті, але воно не в змозі перевести її у валюту інвестора, щоб розрахуватися за кредит.

Ризик розірвання контракту характерний для ситуації, коли не допомагають ані передбачені в угоді штрафні санкції, ані арбітраж: контракт розривається за незалежними від партнера причинами, наприклад, зі зміною національного законодавства.

Внаслідок ризику військових дій і громадянської непокори компанії можуть понести великі збитки або збанкрутувати.

Політичний ризик умовно можна також розділити на країнний, регіональний та міжнародний.

Під країнним політичним ризиком треба розуміти нестабільність внутрішньополітичної обстановки в країні, яка впливає на результати діяльності компанії. Напруженість політичної ситуації в країні призводить до руйнування господарських зв’язків.

Регіональний політичний ризик означає нестабільність політичної обстановки у певному регіоні, яка впливає на результати діяльності компанії. Це призводить до втрат через військові дії в даному регіоні, а також втручання у підприємницьку діяльність регіональних органів управління.

Урахування міжнародного політичного ризику важливо як для компаній, що мають вихід на міжнародний ринок, так і для компаній, що мають міжнародних партнерів.

Виробничі ризики. Даний ряд ризиків пов’язаний з виробництвом товарів або послуг і розглянутий у розділі 3.

Фінансові ризики. Даний вид ризиків пов’язаний зі здійсненням фінансового підприємництва або фінансових угод и розглянутий у розділі 4.