Практично усі страхові компанії ведуть активну інвестиційну політику, тобто вкладають свої тимчасово вільні ресурси у різні активи з метою отримання додаткового прибутку. Джерелом коштів для цього є накопичені страхові резерви, а також власний капітал.
Кошти страхових компаній розміщуються на умовах диверсифікації, повертальності, прибутковості і ліквідності. Страхова компанія повинна мати гарантію збереження своїх інвестицій і у той же час мати можливість оперативного отримання грошових коштів для погашення виникаючих обставин перед своїми клієнтами.
У країнах з розвиненою економікою склалася певна структура інвестицій страхових компаній. Звичайно частина їх активів складають високоліквідні короткострокові інвестиції. Це банківські депозитні внески, а також різні цінні папери – депозитні сертифікати, казначейські і комерційні векселі, облігації і т.д.
Частина активів припадає на середньострокові інвестиції у цінні папери з фіксованим доходом. Цінні папери з фіксованим доходом є найбільш частою сферою прикладення капіталу страхових компаній, тому що це надійний об’єкт капіталовкладень, які гарантують стійкий доход і в той же час завжди можуть бути реалізовані за ринковою ціною. З метою вилучення більшого прибутку страхові компанії активно інвестують кошти і в звичайні акції.
Певна частина активів припадає на довгострокові інвестиції, до яких відноситься нерухомість. До складу нерухомості звичайно входять контори, адміністративні будівлі, офіси, житлові будинки і т.д. Доход від нерухомості трохи нижчий, ніж від акцій та інших цінних паперів. Страхові компанії надають також іпотечний кредит під забезпечення нерухомістю. Даний вид інвестицій низьколіквідний і носить довгостроковий характер.
Таким чином, завдяки наявності тимчасово вільних коштів у вигляді капіталу і страхових резервів страхові компанії мають стабільне додаткове джерело прибутку. Часто негативній результат страхових операцій покривається за рахунок прибутку від інвестицій.