Адміністративно-територіальний устрій. До складу Великобританії входять Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія. Крім того, є ще ряд островів — Гебридські, Оркнейські, Шотландські, Мен, Нормандські. Територія Англії поділена на графства, райони і парафії. Такий самий адміністративний поділ має Уельс. Шотландія поділена на округи і райони.
Державний устрій. Складові Великобританії мають широкі права щодо автономії. Форма держави — унітарна.
Органи державної влади. Глава держави — монарх (королева або король). Формально йому належать широкі повноваження, але насправді ці права значною мірою реалізує уряд, або кабінет. Законодавча влада представлена двопалатним парламентом. До складу нижньої палати — палати громад — входять 650 депутатів, які вибираються терміном на п'ять років. Верхня палата парламенту — палата лордів, куди входить близько 1200 осіб, у тому числі пожиттєві лорди, чисельністю близько 350 осіб. Основну роль відіграє палата громад.
Виконавча влада представлена в окремих випадках монархом, а постійну роботу здійснює кабінет та його голова — прем'єр-міністр. Кількість членів кабінету — в межах 20. Судова влада характеризується автономністю у різних частинах Великобританії.
Конституція. Великобританія не має конституції у традиційному розумінні цього слова — як єдиний юридичний акт. Основу конституційних норм становлять:
1. Історичні документи — Велика хартія вольностей 1215 p., Петиція про права — 1628 p., Білль про права — 1689 p., Акт про престолонаслідування — 1701 р. та ін.;
2. Сукупність законів (статутів). Це закони про парламент — 1911 p., 1949 p., Закон про народне представництво — 1983 p., Закон про виборчі округи — 1986 p., Закон про громадянство — 1981 р. та ін.;
3. Судові прецеденти. Це — рішення вищих судів щодо конкретних справ, які мають юридичний обов'язковий характер для інших судів;
4.Закони і звичаї парламенту, що є досить складним і аморфним утворенням, яке включає регламенти палат парламенту і "Правила спікера", правила парламентських процедур;