1. Податок на додану вартість. Саме цей податок як такий був уперше застосований у Франції в 1954 р. Характерною особливістю цього податку у Франції є те, що операції, пов'язані із зовнішнім ринком, звільняються від сплати податку. Якщо ж юридичні особи, котрі здійснили зовнішньоекономічні операції, сплатили цей податок, вони мають право на відшкодування. Об'єктом внутрішнього оподаткування є реалізаційна ціна товару.
Механізм нарахування податку на додану вартість подібний до того, який діє в Україні. У Франції застосовують чотири ставки на цей податок: 22 % — на предмети не першої необхідності — автомобілі, кінофототовари, алкогольні напої, тютюнові вироби, парфумерію, цінні хутра тощо; 18,6 — основна ставка; 7 — на товари культурного вжитку, наприклад, книги; 5,5 % — на товари першої необхідності — продукти харчування, медикаменти, житло, готельні послуги, вантажні та пасажирські перевезення тощо.
Передбачена система пільг. Так, підприємства звільняються від сплати цього податку, якщо їх оборот не перевищував за попередній рік 70 тис. франків. Крім того, звільняється від податку діяльність державних органів влади, яка спрямована на соціальні, культурні, виховні заходи, медицина, освіта, лікарі, які займаються приватною діяльністю.
2. Податок на доходи фізичних осіб. Податок стягується з доходу, який декларується на початку року за результатами поперед нього року. Оподаткуванню підлягає фіскальна одиниця — сім'я з одного або кількох членів. Під доходами розуміють усі грошові над
ходження, отримані протягом року — заробітна плата, премії, винагороди, пенсія, доходи від рухомого майна, землеволодінь, прибуток від операцій з цінними паперами тощо. Для окремих груп населен ня — людей похилого віку, інвалідів певні видатки вираховуються.
Шкала оподаткування має прогресивний характер — від 0 до 56,8 %. Не обкладаються податком доходи до 18 140 франків. Максимальна ставка застосовується для доходів, які перевищують 246 770 франків.
На початку 90-х років податок на доходи фізичних осіб був доповнений соціальними відрахуваннями, які становлять 1,1 % доходів від рухомого та нерухомого майна. Ставка оподаткування процентів за вкладами — 1 %.
Прибуток, отриманий від продажу нерухомого майна, включається в оподатковуваний дохід, але від оподаткування звільняються доходи, отримані від продажу основного житла, від першого продажу житла, від продажу житла, яке було у власності понад 32 роки.
3. Податок на підприємства. Підприємства сплачують кілька податків. Розглянемо окремі з них:
• на прибуток. Підлягає оподаткуванню чистий прибуток. Ставки — 42, 34 %, від 10 до 24 %. Основна ставка — 34 %. Якщо підприємство у звітному році зазнало збитків, то на цю суму зменшується оподатковуваний прибуток поточного року. Якщо підприємство вкладає кошти в розвиток виробництва, то сума оподатковуваного прибутку зменшується на 10 %, а якщо в наукові розробки — на 50 %;
• податок на власність. Під власністю розуміють будинки, споруди, рухоме майно, цінні папери. Ставки від 0 (на суму до 4,26 млн франків) до 1,5 % (на суму понад 41,28 млн франків);
• соціальні податки на заробітну плату. Об'єктом оподаткування є фонд заробітної плати. Шкала має прогресивний характер. Він стягується в бюджет у розмірі 4,5 % для фонду заробітної плати сумою 35 900 франків, у розмірі 8,5 % — на суму від 35 901 до 71 000
франків і 13,6 % — якщо сума фонду заробітної плати перевищує
71 000франків;
• інші податки. Роботодавці сплачують податок на професійну освіту у розмірі 0,5 % від фонду оплати праці з надбавкою 0,1%. Якщо на підприємстві працює більш як 10осіб, то підприємець зобов'язаний брати участь у фінансуванні довгострокової програми професійної підготовки зайнятих у нього працівників. Розмір податку — 1,2 % від загальної суми заробітної плати. Якщо на підприємстві використовується тимчасова робоча сила, то ставка податку дорівнює 2 % від фонду оплати праці. Додатковий податок у розмірі 0,3 % має використовуватись на професійну підготовку молоді;
• податок на автотранспортні засоби. Ставка залежить від кількості автомобілів і потужності двигунів;
• інші збори. До цих видів належать реєстраційний, гербовий збір тощо.
Кредитні заклади, страхові компанії сплачують податок від загальної суми витрат.