1. Земельний податок на забудовані ділянки. Стягується в розмірі 50 % кадастрової вартості землі, де є будинки, споруди, резервуари тощо. Від цього податку звільняється державна власність, земля, яка використовується для сільськогосподарського вжитку. Звільняються особи, яким понад 70 років, які отримують допомогу із соціальних фондів, інші малозабезпечені особи.
2. Земельний податок на незабудовані ділянки. Стягується в розмірі 80 % кадастрової орендної вартості ділянки. Цим податком обкладаються поля, луги, ліси, болота, ділянки під забудову тощо. Можуть тимчасово звільнятись штучні лісонасадження, ділянки під
розвиток сільського господарства. Ділянки, які перебувають у державній власності, звільняються від оподаткування.
3. Податок на житло. Стягується як із власників житла, так і з орендарів. Стягується з початку року, навіть якщо проживання здійснювалося з іншої дати. Розмір податку залежить від якості житла, місцезнаходження тощо. Існує п'ять категорій квартир за
рівнем комфорту. Наприклад, у Ліоні всередині 90-х років XX ст. річний податок на квартиру площею 50 м2 становив 3,2 тис. франків, при мінімальній заробітній місячній платі 5,5 тис. франків.
4. Професійний податок. Сплачується щорічно особами, які займаються професійною діяльністю, але не отримують твердої заробітної плати (наприклад, лікарі, юристи, працівники мистецтва). Для розрахунку береться сума двох елементів — орендна вартість нерухомості, яка використовується для здійснення діяльності та процент заробітної плати, зазвичай 18 %, що сплачується платниками по датків, а також отриманого доходу (в межах 10 %). Ці два елементи множаться на встановлену місцевими органами влади податкову
ставку. Розрахований у такий спосіб розмір податку не повинен перевищувати 3,5 % від отриманої додаткової вартості.