Характерною рисою сучасності є зростання ролі соціальних факторів економічного розвитку. Деякі з них стали безпосередньо включатися до розрахунків економічної ефективності інноваційних проектів. Це такі фактори, що пов’язані з охороною навколишнього природного та виробничого середовищ.
При економічній оцінці соціальних результатів виникають певні проблеми, тому що не завжди соціальний результат можна вимірити економічною мірою. Саме з цієї причині питання про оцінку суто соціального результату інноваційної діяльності треба розглядати з двох боків. З одного боку суто економічною мірою, з другого боку – експертною оцінкою його тільки соціальної значущості.
Основним методом оцінки соціального ефекту є експертний. Експертиза очікуваних соціальних наслідків інновацій може бути організована у формах:
1) індивідуальна або колективна експертиза кваліфікованими фахівцями різних сфер діяльності;
2) соціологічні опитування працівників і населення,
3) всенародні референдуми за проектами, що стосуються інтересів різних верств населення.
На практиці виділяють 2 групи соціальних результатів впровадження нової техніки, які оцінюються економічною мірою:
1) поліпшення виробничого середовища, насамперед умов праці забрудненість, безпека праці, температурній режим, шумовий та вібраційний фон, тощо);
2) поліпшення стану навколишнього середовища, що проявляється у ліквідації чи скороченні забрудненості технологічними викидами в повітряний басейн, водоймищ, землі.
Такі соціальні результати безпосередньо впливають на економічні показники виробництва. Соціальний результат можна економічно виміряти двома способами.
1. Спосіб – пов’язаний з визначенням збитку від забруднення навколишнього середовища і включенням цієї величини до основних формул розрахунку економічного ефекту.
2. Спосіб полягає в тому, що пропонується робити порівняння двох варіантів – забруднюючого та незабруднюючого, шляхом додавання до витрат варіанта – забруднювача обсягів інвестицій у заходи, що необхідні для дотримання встановлених соціальних норм стану навколишнього середовища. Тоді вважається, що і забруднюючий і незабруднюючий варіанти забезпечують однаковий соціальній результат – виконання встановлених норм стану навколишнього виробничого і природного середовища.