Загальні основи прядіння

Вихідними напівфабрикатами для виробництва тканин, трико­тажу та інших текстильних матеріалів є текстильні нитки, від будови, структури і властивостей яких залежить якість і призначення готових текстильних виробів.

Текстильними нитками називаються гнучкі й міцні тіла з малими поперечними розмірами, значної довжини, що використо­вуються у виробництві різних текстильних виробів. Залежно від спо­собу отримання текстильні нитки бувають прядені і непрядені.

Прядені нитки, або пряжу, отримують з коротких волокон, з'єднаних між собою скручуванням.

Непрядепі текстильні нитки одержують під час розмотування коконів (шовкові нитки), формування хімічних волокон (штучні та синтетичні нитки) і розрізування на вузькі смужки полімерних плівок або фольги (різані нитки).

ПРЯЖА. Пряжа буває однорідною і неоднорідною. Однорідна пряжа складається з волокон однієї природи (бавовняна, лляна, вов­няна, шовкова), а неоднорідна або змішана - із різних за природою во­локон (бавовно-лавсанова, вовно-нітронова, льоно-лавсанова тощо).

Залежно від способу прядіння розрізняють пряжу кардну, а також апаратну, гребінну, мокрого та сухого пря­діння.

Залежно від будови пряжа може бути однонитковою, кру­ченою, що складається із двох і більше скручених між собою пряж (ниток); суканою, що складається із двох і більше поздовжньо стуле­них (з'єднаних) пряж, не скручених між собою; фасонною та високо- об'ємною.

За обробкою пряжа може бути суровою, вибіленою, фарбова­ною, вареною, кислованою (лляна), меланжевою, що складається із різнокольорових фарбованих волокон, і мулінованою, що складається із різнокольорових фарбованих пряж,