Загальні поняття товарознавства продовольчих товарів. Предмет, метод і зміст товарознавства

Тести

Варіант №1

2. Яка матеріальна продукція, призначена для купівліпродажу? А) послуга; Б) продукція; В) товар; 3. До естетичних властивостей товару налажить :

Тести

Варіант №2

А) дизайн; Б) довговічність; В) комфортність; 2. Який матеріальний результат діяльності, необхідний для задоволення… 3. Яка матеріальна продукція, призначена для купівліпродажу?

Тести

Варіант № 3

А) мода; Б) зручність; В) безвідмовність; 2. До ергономічних властивостей товару налажить : А) колір; Б) гігієнічність; В) довговічність;

Тести

Варіант №4

А) збережувальність; Б) комфортність; В) колір; 2. До ергономічних властивостей товару налажить : А) антропометричність; Б) дизайн; В) сбережувальність;

Вступ. Загальні поняття товарознавства продовольчих товарів.

Тема 1. Предмет, метод і зміст товарознавства.

Продукція - матеріальний або нематеріальний результат діяльності, необхідний для задоволення реальних або потенційних потреб.

Продукція стає товаром, коли вона є об'єктом купівлі-продажу (комерційної діяльності). Вирощені садові або зібрані дикорослі плоди, щовикористані для особистого споживання, є продукцією, а не товаром, ітільки наринку вони перетворюються на товар.

Товар - матеріальна продукція, призначена для купівліпродажу.Товар виступає як один із основних об'єктів комерційної діяльності. До інших об'єктів можна віднести послуги, цінніпапери, гроші, продукцію інтелектуальної праці, які є нематеріальноюпродукцією.

Предметом товарознавства є споживна вартість товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, тому що має можливість задовольняти конкретні вимоги людини.Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним вимогам споживачів, то він небуде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням увідповідній для нього сфері застосування.

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, що складають його вартість, а також їхніх змін на всіхетапах товароруху.Для досягнення цієї мети товарознавство як наука і навчальнадисципліна повинно вирішувати такі завдання:

• чітко визначати основоположні характеристики, які складають споживну вартість;

• систематизувати різноманітні товари шляхомзастосування методів класифікації і кодування;

• визначати номенклатуру споживних властивостей і показників товарів;

• оцінювати якість товарів, у тому числі нових вітчизняних таімпортних;

• виявляти градації якості і дефектів товарів, причини їх виникнення і заходи щодо попередження реалізації неякісних товарів;

• встановлювати види товарних втрат, причини їх виникнення ірозробка заходів щодо їх попередження або зниження;

Споживні властивості товарів поділяють на такі групи: функціональні, соціальні, ергономічні, естетичні, екологічні, надійності йбезпеки.

ТОВАРИ ІЗ ПЛАСТИЧНИХ МАС

Тема 2. Чинники формування споживних властивостей виробів із пластичних мас.

Пластичні маси (пластмаси) - це штучні матеріали, створені наоснові синтетичних або природних високомолекулярних сполук – полімерів, які під впливом нагрівання і тиску здатні формуватися, а після охолодження або твердіння - постійно зберігати форму в нормальних умовах.Полімери можуть бути природного походження (целюлоза, білок, крохмаль) і синтетичного.Природні полімери є головними компонентами складу деревини,вовни, бавовни, шкір тварин та інших матеріалів тваринного і рослинного походження. Пластмаси наоснові природних полімерів немають достатнього комплексу споживних властивостей. Вони характеризуються низькою хімічною і термічною стійкістю, невисокою довговічністю. Тому у виробництві пластмас усе більшого розповсюдження набувають синтетичні полімери, що мають високу твердість, жорсткість, хімічну і термічну стійкість, остатню гнучкість,еластичність тощо.

Синтетичні полімери отримують реакціями полімеризації або поліконденсації. полімеризація - це така реакція взаємодії мономерів,коли продукт, що утворюється, не відрізняється від вихідних компонентів за елементарним складом і не виділяються побічні продуктиреакції. Прикладом реакції полімеризації є отримання поліетилену,поліпропілену, полістиролу та інших полімерів.

За термічними властивостями полімери поділяють на термопластичні (термопласти) і термореактиви (реактопласти).Термопласти при нагріванні розм'якшуються, а при охолодженні знову твердіють, зберігаючи при цьому колишні властивості (поліетилен, полістирол, полівінілхлориди, поліаміди).Тому термопласти (їх відходи) можна переробляти на вироби кількаразів.

Термореактивні пластмаси {реактопласти) під час першого нагрівання в момент виготовлення з них виробів розм'якшуються, набуваючи необхідної форми, а потім, протягом подальшого нагрівання,переходять у нерозчинний і неплавкий стан (фенопласти, амінопласти).

Пластмаси містять у собі наповнювачі, пластифікатори, фарбники, стабілізатори та інші домішки.Наповнювачі (скло, дерево, тканини, папір, каолін, крейда, сажа, азбест) вводять для надання виробам із пластмас більшоїмеханічної міцності, термічної та хімічної стійкості, вогнестійкості, покращання електроізоляційних властивостей.

Пластифікатори (камфорне масло) підвищують гнучкість, еластичність, морозостійкість виробів із пластмас, знижують їх жорсткість, твердість.

Фарбники (мінеральні пігменти або органічні речовини) покращують естетичні властивості виробів із пластмас, змінюючи колір, прозорість і блиск.

Стабілізатори зберігають пластмаси від старіння – погіршенняїх властивостей з часом під впливом тепла, світла, вологи, кисню повітря та інших чинників. Стабілізаторами пластмас є аміни, бензотриазоли, феноли, сажа та ін.

До складу пластмас можуть вводити також отверджувачі, щопідвищують швидкість утворення закінченої структури полімеру; антипірени, що збільшують вогнестійкість й інші домішки.Пластмаси класифікують за складом - однорідні і складні. Однорідні пластмаси не мають наповнювачів, тому злам у них гладкий, ав складних пластмас злам шереховатий.

Ідентифікація (розпізнавальні ознаки) пластмас

Поліетилен LDPE погано очищається від домішок, каталізаторів,що використовують при його виробництві, і тому не використовуєтьсядля виробництва… Використовують поліетилен для виготовлення посуду (кухлі,склянки, банки,… Поліпропілен за зовнішнім виглядом це твердий, жорсткий, блискучий, прозорий

Поліконденсаційні полімери та пластмасина їх основі.

Амінопластиза зовнішнім виглядом це тверді, жорсткі, напівпрозорі або непрозорі полімери, білі або пофарбовані в яскраві кольори. Мають високу… Меламіноформальдегідні смоли (мелаліт) мають високу теплостійкість (160-240… ПолікарбонатЗа зовнішнім виглядом це твердий, жорсткий, прозорий, безбарвний або зафарбований в яскраві кольори…

Пластмаси з модифікованих природнихполімерів.

Ацетолоїд порівняно з целулоїдом більш світло- і вогнестійкий,має більшу механічну і термічну стійкість. Ацетолоїд не горить, у полум'ї іскрить.…

Методи виготовлення виробів із пластмас.

Видуванням формують вироби з термопластичних пластмас. Листові заготовки пластмаси вкладають уформу, що складаєтьсяз двох частин. У середину форми… Виливання під тиском - найпродуктивніший спосіб виготовлення посуду з… Штампування використовують для виготовлення виробів з термопластичних пластмас. Розм'якшену листову заготовкупластмаси…

Маркування пластиків.

1. PET або PETE — Поліетилентерефталат. Зазвичай використовується для виробництва тари для мінеральної води, безалкогольних напоїв і фруктових… 2. HDPE — Поліетилен високої щільності. Використовується для виробництва… 3. ПВХ або PVC — Полівінілхлорид. Використовується для виробництва труб, садових меблів, покриттів підлоги, віконних…

Вимоги до якості проектного зразка

Доброякісні вироби із пластмас повинні відповідати затвердженому проекту за всіма показниками споживних властивостей.Функціональна придатність виробів визначається якістю вихідних матеріалів, формою і конструкцією. Вироби повинні бути виготовлені з полімерних матеріалів, дозволених Міністерством охорониздоров'я України для товарів народного споживання, і мати фізикомеханічні і хімічні властивості відповідно до вимог ДСТУ.

Вироби із пластмас повинні бути безпечними і не змінювати колір, запах і смак продуктів.

 

Хімічно-побутові товари

Клеями називають сполуки, призначені для склеювання(з'єднання) поверхонь за рахунок адгезії (прилипання).До складу клеїв можуть входити також розчинники, наповнювачі, пластифікатори, отверджувачі, антисептики та інші інгредієнти.

Клеї класифікують :

За походженням адгезиву на синтетичні й штучні.

За природою адгезиву в групу синтетичних клеїв входять підгрупи клеїв на основі полімерів і каучуків; у групу штучних - чотири підгрупи: крохмальні, білкові, ефіроцелюлозні й силікатні.

За характером затвердіння розрізняютьклеї холодного і гарячого затвердіння.

Температура, тиск, тривалість) суттєвовпливає на властивості клейового з'єднання. Підвищення температуриприскорює процес затвердіння, сприяє повнішому виведенню розчинника, більш швидкому зшиванню макромолекул і утворенню клейових швів, міцності, тепло- іводостійкості.

За призначенням виділяють два розряди клеїв: одноцільові (дляпаперу, шкіри, деревини тощо) і багатоцільові, або універсальні.

За консистенцією клеїв (рідкі йтверді, плиткові, порошкові, гранульовані, плівкові).

Клеї на основі синтетичних полімерів. Поділяються на термопластичні і термореактивні клеї.

Клеї термопластичні мають досить добру адгезію, утворюютьміцні й еластичні з'єднання, водостійкі, але недостатньо теплостійкі(50-60 °С).До них налажать клей ПВА, "Марс", МЦ-І, "Вінікс", ПХВ.Вони придатні для склеювання неметалевих, іноді металевих поверхонь, що експлуатуються без великих навантажень.. Водостійкість цих клеїв невисока, використовувати їх можна для виробів, що не контактують із водою.

Клеї на основі термореактивних полімерів мають високу адгезію до металів і неметалів, високі теплостійкість (75-250 °С) і морозостійкість, добру стійкість до води, мастил, бензину та інших розчинників. Випускаютьклеї марок БФ-2, БФ-4 (для склеювання жорстких матеріалів - металів, деревини, кераміки, скла); БФ-6 (для склеювання текстильнихматеріалів).

Клеї гумові (каучукові)

Клеї Гумові - це розчини каучуків і гумових сумішей в органічних розчинниках. Розрізняють клеї вулканізуючі і невулканізуючі.

Невулканізуючі клеї одержуютьрозчином натурального каучуку в бензині. Вони мають добру адгезіюдо гуми і паперу, що склеюють при кімнатній температурі, достатнюводостійкість і термостійкість (можуть експлуатуватися при температурах від 10 до 80 °С), але клейовий шар недостатньо міцний.

Ввулканізуючих клеївдо їхнього складувходять синтетичні каучуки,іноді в суміші з натуральними, сірка та інші вулканізатори, прискорювачі вулканізації.

Створюють вологостійкі, міцні, термо- і морозостійкі клейові плівки. Використовують їх для склеювання Гуми, ґумотканинних матеріалів іприклеювання до металів.

клеї випускають таких марок: "Бустилат","88н", "88нп", "Бутилакс", "Наіритовий".

Клеї крохмальні

Як адгезив у них містяться крохмаль або декстрин. Декстринстворюється при нагріванні крохмалю з невеликою кількістю кислоти.Декстринові клеї, призначені для конторських і фоторобіт,мають гарну адгезію до паперу, нешкідливі, але дуже гігроскопічні,неводотривкі, нестійкі до бактерій і плісняви. Ними склеюютьпапір і картон, наклеюють шпалери на дерев'яну, керамічну та іншіповерхні, а також склеюють шкіру і тканини.

Білкові клеї

Залежно від виду білків розрізняють клеї колагенові (міздровий і кістковий), казеїновий і альбуміновий.

Колагенові клеї одержують варінням знежиреної колагеновоїсировини (міздрі - підшкірної клітковини і кісток).

Казеїновий клейодержують дією мінеральних кислот на знежирене молоко.

Альбуміновий клейодержують наоснові білка крові.

Білкові клеї нешкідливі, мають гарну адгезію до шкір, паперу,картону, деревини, але відрізняються низькою атмосферо- і водостійкістю, малою життєздатністю. Застосовують білкові клеї у виробництві меблів, фанери, музикальних інструментів, склеювання текстильних і шкіряних деталей, взуття, фарб.

Клеї нітроцелюлозні

Нітроклеї швидко висихають (15-60 хв), створюють водостійкуплівку з високою клейкою здатністю, універсальні до використання,але дуже вогненебезпечні, нестійкі до нагрівання, утримують шкідливірозчинники. Використовують нітроклеї для склеювання паперу, картону, шкір, тканин, пластмас.

Силікатні клеї

Силікатні клеї - водні розчини силікатів натрію і калію.Ці клеїшвидко висихають (4—12 хв), нешкідливі, негорючі, мають гарнуклейку властивість, але з часом жовтіють і знижують міцність паперу,знебарвлюють фарбники.

 

Я к і с т ь к л е ї в

ДСТУ передбачають вимоги до зовнішнього вигляду, складу йосновних показників властивостей, маркування і пакування.Доброякісний клей повинен мати однорідну консистенцію, заданого тону колір, без сторонніх домішок, грудок, гнильного і різкого

запаху. Плиткові клеї повинні бути правильної форми, стандартнихрозмірів, із сухою, блискучою, твердою поверхнею; зернисті і порошкові клеї повинні мати відповідний ступінь подрібнення; рідкі - однорідну консистенцію, без згустків. Клеї повинні бути нешкідливими для організму і для зовнішнього середовища, зберігати тривалий час міцність клейового шва.

 

 

Лакофарбові товари

Лакофарбові товари призначені для створення на поверхні тіллакофарбового покриття, щоб захистити продукцію від руйнівноговпливу оточуючого середовища та надати гарного зовнішнього вигляду.

До лакофарбових товарів відносять: оліфи, лаки, фарби, емалі,ґрунтовки, шпаклівки, а також допоміжні матеріали (плівкоутворювачі, розріджувачі,розчинники, сикативи, порозаповнювачі, морилки).

Плівкоутворювачі - нелеткі синтетичні, штучні і природні продукти, які здатні створювати на поверхні тіл суцільну тонку, відносноміцну і стійку до атмосферного впливу плівку.

Фарбові речовини вводять у лакофарбові композиції у виглядіпігментів і фарбників.

Пігменти не розчиняються в плівкоутворювачах, органічнихрозчинниках і у воді. Пігменти додають плівці непрозорість, підвищують механічну міцність, твердість, зносостійкість, теплостійкість,антикорозійні властивості, затримують "старіння" плівок, відбиваютьабо поглинають світлове випромінення.

Розчинники і розріджувачі. Розчинники вводять у лакофарбовіматеріали для переведення плівкоутворювачів у рідкий стан. Як розчинники використовують бензин, скипидар, ароматичні вуглеводні, спирти,ефіри, кетони.

Оліфи

Оліфа - це масляниста рідина, здатна після висихання створювати еластичні міцні плівки. Залежно від вихідної сировини оліфи поділяють на натуральні й штучні, а залежно від складу - на натуральнічисті та з розчинниками.

Натуральні чисті оліфи мають 95% масел і 5% сикативу. Називають їх за видом використаного масла: лляні, конопляні, соняшникові. Вони мають високі споживні властивості: висихають за 24 год, створюють тверді, блискучі, еластичні,прозорі, з високою адгезією, атмосферостійкі плівки, що мають високізахисні властивості.

Натуральні оліфи з розчинниками (ущільнені) містять 50-75%плівкоутворювача і 25-50% розчинників. Масла для одержання цихоліф піддають тривалій термічній обробці. Ущільнені в такий спосіболіфи розріджують до розчинниками. Випускаютьоліфи під назвами: "Оксоль". У процесі виготовленняоліф заощаджуються рослинні олії. Оксолі створюють плівки тверді,блискучі, водостійкі, але менш довговічні, ніж натуральні оліфи. Використовують їх переважно для внутрішніх робіт.

Штучні оліфи - розчини продуктів переробки нафти,каніфолі в органічних розчинниках. Вони створюють плівки тверді,темного кольору, недостатньо водо- і атмосферостійкі, такі, що повільно висихають (за 72 год). Використовують їх для покриття поверхонь, що не підлягають дії води і атмосфери.

Лаки

Лаки - це розчини плівкотвірних речовин в органічних розчинниках, які утворюють після висихання тверду, прозору плівку. За природою плівкотвірних речовин лаки поділяють насмоляні, ефіроцелюлозні й масляні.

Лаки смоляні - це розчини синтетичних рослинних і бітумнихсмол у розчинниках. утворюють тверді, блискучі, але недостатньоводостійкі плівки. Застосовують смоляні лаки для покриття меблів,іграшок, музичних інструментів.

Ефіроцелюлозні лаки - це розчини нітроцелюлози або її сумішіз синтетичними смолами в органічних розчинниках (ацетоні, етилацетаті та ін.). Вони утворюють плівки, що швидко висихають (за 10-60хв), блискучі, тверді, міцні, водо- і атмосферостійкі, але недостатньотеплостійкі і вогненебезпечні. Використовують нітролаки для оздоблення меблів, олівців, шкір, деталей машин і приладів, виробів із кольорових і чорних металів.

Масляні лаки - це розчини масломісних смол або суміші рослинних олій або синтетичних смол в органічних розчинниках. Ці лаки створюють плівки, які повільно сохнуть (8-24 год), еластичні, блискучі, водо- іатмосферостійкі, з високими антикорозійними властивостями.

Фарби

Фарби - це суспензії пігментів або їх суміші з наповнювачами вплівкоутворювачах, які після висихання утворюють непрозорі покриття. За видом плівкотвірної речовини розрізняють фарби масляні, водоемульсійні, клейові та силікатні. Фарби групують за призначенням,консистенцією, кольором та іншими ознаками.

Фарби масляні - це суспензії пігментів в оліфах. Масляні фарбивисихають повністю за 24 год, створюють плівки високої адгезії, еластичні, міцні, водо- і атмосферостійкі, помірного блиску. Використовують масляні фарби длявнутрішніх і зовнішніх робіт по дереву, металу, штукатурці.

Фарби водоемульсійні - це суспензія пігментів у водній емульсії плівкоутворювачів.Водоемульсійні фарби мають низку переваг перед іншими: економічність (можливість розріджувати фарбу водою); безпечність і нешкідливість завдяки відсутності органічних розчинників; високу швидкістьвисихання (1-2 год); довговічність. їх недоліками є відносно невеликаміцність (особливо до стирання), низька водо- і морозостійкість, недостатня стабільність при зберіганні, здатність до пожовтіння під впливом світла.Використовують емульсійні фарби для оздоблення фасадів будівель, внутрішніх робіт по штукатурці, для фарбування шкір, меблів таін.

Фарби клейові і силікатні - це суспензії пігментів у воднихрозчинах клеїв і силікатів натрію та калію. У продаж вони надходять увигляді пасти або порошкової суміші. Робочу суспензію фарбготують безпосередньо перед використанням, ретельно перемішуютьпасти або суміші з розчином клею або силікатів. Ці фарби відноснодешеві, мають достатню міцність. Використовують їх для оздобленнястін, стелі, будівель. Недоліком є недостатня водо- і атмосферостійкість. застосовують для фарбування фасадів будівель і вогнезахисного фарбування дерева.

Емалі.

Емалі - це суспензії пігментів або їх суміші з наповнювачами улаках. Емалі швидко висихають, створюють блискучі водо- і атмосферостійкі плівки. За видом лаку емалеві фарби підрозділяють на алкідні, нітроемалі, кремнійорганічні; масляні, перхлорвінілові. Використовують емалі для внутрішніх і зовнішніх робіт, дляфарбування дерева, металу, шкір, засобів транспорту, приладів, побутових машин, будівельних конструкцій. Вогнестійкі емалі придатні для фарбування опалювальних печей, радіаторів, для підвищеннявогнетривкості виробів з паперу, дерева і тканин.

Якість лакофарбових матеріалів

Доброякісні лакофарбові матеріали повинні виготовлятися звідповідних матеріалів, забезпечуючи задану в'язкість, щільність, укриття, час висихання та інші показники споживних властивостей. Колір лакофарбових матеріалів повинен відповідати еталону.

Покриття після затвердіння повинні бути рівними, без тріщин,відшарувань, бульбашок, мазків від пензлів, мати задану твердість,міцність на згин і удар, стійкість до стирання

Засоби для прання і миття

Миючі засоби за природою миючої речовини поділяють на милаі синтетичні миючі засоби. Мило є миючим засобом, основною активною частиною якого єнатрієві або калієві… Синтетичні миючі засоби - це складні сполуки на основі синтетичних миючих речовин. Крім останніх, до складу…

Електроліти створюють визначену рН розчину (від 8 до 11).Стабілізатори піни забезпечують визначену висоту піноутворення.

Вибілювачі виводять плями з поверхні тканин. Антиресорбційні домішки (карбоксилетилцелюлоза) запобігають повторному осіданнючастин забруднення. Пахучі речовини покращують запах миючих засобів та білизни після прання.

Вибілювачізастосовують для вибілювання тканин і відновленняяскравості забарвлення. Вибілювачі можуть бути хімічної або фізичної дії. Вибілювачі хімічної дії при розчиненні у воді або нагріваннівиділяють активний кисень або хлор, що руйнує забарвлені забруднення і водночас дезінфікує вироби. Вибілювачі фізичної дії не руйнують і не виводять забарвленізабруднення, а підфарбовують тканину в синьо-блакитний або рожевий колір, чим нейтралізують жовтий відтінок.

Водопом'якиїувальні засоби- це сполуки, здатні зв'язувати іони кальцію, магнію і заліза і тим самим знижувати жорсткість води.

Підкрохмалювальні засоби надають тканинам щільність, достатню жорсткість, привабливий зовнішній вигляд і меншу забрудненістьматеріалу.

Антистатики - це засоби для зменшення електризації тканинз хімічних волокон. Вони мають поверхнево-активні речовини, якістворюють на тканині тонку плівку, здатну утримувати вологу. Такаплівка знижує електричний опір тканини й електризація зменшуєтьсяабо зовсім зникає.

Засоби повинні мати передбачений колір і запах, однорідну консистенцію, не злежуватися, добре розчинятись у воді і виявляти рН миючого розчину.Кускові засоби повинні бути твердими на дотик, без тріщин, мати правильну форму без деформації і нальотів; порошкові - однорідними, розсипчастими; пастоподібні і рідкі - без згустків і залишків.Усі засоби не повинні мати сторонніх домішок і неприємного запаху.Якість синтетичних миючих засобів оцінюють за миючою здатністю, піноутворюваністю, кольором, запахом і відповідністю складу.

Засоби для чищенняі полірування

Засоби для чищення групують за призначенням: для чищеннякераміки й емальованих поверхонь, посуду, виробів із кольорових металів, хутра, килимів, для чищення і миття скла, дзеркал, пластмасових і фарбованих поверхонь, для виведення плям;

Полірувальні засоби використовують з метою відновити блискпідлог та меблів. Для підлог використовують мастики і самоблискучіемульсійні засоби.

Мастики наносять на поверхню підлоги, після чого її натирають.

Самоблискучі емульсійні засоби не потребують натирання. Їхнаносять на чисту поверхню вологою ганчіркою.

Дезінфікуючі засоби

Дія цих засобів ґрунтується на тому, що під впливом світла і вологи вони розкладаються, виділяючи атомарний кисень і хлор, які згубно діють на бактерії та віруси.

Засоби для підвищення врожайностіі захисту рослин

За кількістю поживних елементів бувають прості - один поживний елемент; комплексні - кілька поживних елементів; за концентрацією-добрива звичайної… Прості добрива за видом поживного елемента поділяють на: • азотні (сечовина, сульфат амонію)застосовується для всіх грунтів і культур, але кислі ґрунти спочатку необхідно…

Хімічні засоби захисту рослин

їх називають ще пестицидами від лат.резііз - "зараза" ісаеоіо - "вбиваю". За об'єктами застосування пестициди підрозділяють на:

1) інсектициди - захист рослин від шкідливих комах;

2) акарициди - захист рослин від шкідливих кліщів;

3) інсектоакарициди - захист рослин одночасно від шкідливихкомах і кліщів;

4) молюскоциди - захист рослин від молюсків;

5) зооциди - боротьба з гризунами;

6) фунгіциди - захист від грибкових захворювань;

7) гербіциди - знищування бур'янистої отруйної рослинності.

 

 

Силікатні товари

Скло - аморфний матеріал, отриманий під час охолоджування мінерального розплаву, який в результаті зростанняв'язкості набуває властивостей твердого тіла. За певних умов, особливо при температурі 700-1000 °С, може кристалізуватися. На відмінувід кристалічних матеріалів скло не має певної точки плавлення.При нагріванні у відповідному температурному інтервалі вонопоступово розм'якшується, переходячи з твердого крихкого стану втягучий високов'язкий і далі - у рідкий стан - скломасу. У разі охолодження в тому самому температурному інтервалі відбувається зворотний процес - поступове перетворення скломаси на скло.

Скло можливо зварити зі звичайного кварцового піску, але для цього є потреба у дуже високій температурі, до 1700 градусів за Цельсієм. Отримання таких температур у печах промислового типу є дуже велика складність. Звичайні печі, паливом для яких є тверде, рідке або газоподібне паливо, для цього не підходять. Для плавлення кварцового піску застосовують електричні печі. Розплавлений пісок має настільки густу та в'язку масу, що з неї дуже важко видалити повітряні кулі та придати виробам потрібну форму. У варінні скла використовують тільки самі чисті різновиди кварцового піску, в яких доля домішок не більше 2-3 % від загальної маси. Особливо небажана присутність заліза, яке забарвлює скло у зелений колір. Якщо до піску додати соду, то можливо зварити скло при більш малої температурі. Але! Таке скло розчиняється у воді, а вироби з нього руйнуються під впливом атмосфери. Для додання склу нерозчинних властивостей, доскладу вводять ще один компонент - вапно, вапняк. Це класичне скло, до складу якого входять кварцовий пісок, сода та вапно, такого скла виготовляють до 90 % від всього скла, воно зветься натрієво-кальцієвим.

Для виготовлення побутового посуду та декоративних виробів використовують оксидне скло, в яких головним склоутворюючем є оксиди кременю (силікатне), бору (боросілікатне), алюмінію (алюмоборосілікатне) на ін.

Сировину для виготовлення скла поділяють на основну або склообразуючу та допоміжну.

До головних компонентів належать:

Діоксид кременію(кварцовий пісок). Пісок повинен бути чистим від усіх домішок, особливо від тих, що забарвлюють скло (оксиди заліза, титану, хрому), що придають склу голубі, жовті, зелені відтінки, та роблять його менш прозорим. З підвищенням вмісту діоксиду кременю у склі покращуються його механічна та термічна міцність, хімічна стійкість, однак при цьому підвищується температура варіння.

Оксид борувін полегшує варіння, покращує фізико-хімічні властивості скла.

Оксид алюмініюця домішка сприяє покращенню показників на міцність та хімічною стійкості скла.

Оксид калію та натрію (сода, поташ). Вони знижують температуру варіння скла, полегшують формування виробів, однак при цьому зменшують міцність, зменшують стійкість до температури та хімічну стійкість.

Луго-земельні оксиди додають крізь вуглекислі солі. Оксид кальцію додають крізь мів та вапняк, оксид магнію - крізь, оксид свинцю - крізь свинцевий сурик або свинцевий глет.

Оксиди кальцію (вапняк), магнію (магнезит або доломіт), цинку збільшують хімічну стійкість та стійкість до температури самих виробів. Оксиди барію, свинцю (свинцевий сурик), цинку покращують щільність, оптичні якості і саме з цих приводів їх використовують у виробі кришталю. У виробництві скла використовують також різнігірські породи, відходи збагачувальних комбінатів, кольорової металургії, домені шлаки, у великої кількості - бій скла.

Допоміжні матеріали полегшують та прискорюють варіння скла, забарвливають його або заглушають його. За призначенням їх класифікують на освітлювачі, знебарвлювачи, глушники, барвники, відновлювачи та окислювачи. Освітлювачі сприяють видаленню з маси газу, котрі з'являються при розкладі сировинних матеріалів. Знебарвлювачи погашають або послабшають небажані кольорові відтінки. Глушники зменшують прозорість та гарантують білий колір скла. Барвники надають склу потрібного кольору. В якості барвників використовують оксиди або сульфіди важких металів. Забарвлення може проходити також за рахунок відокремлення у склі коллоідних часток вільних металів (мідь, золото). У синій колір скло забарвлюють оксидом кобальту, у блакитний - оксидом міді, у зелений - оксидом хрому або ванадію, у фіолетовий - марганцем, у розовим - селеном, у жовтий - оксидом церію, особо виділяють красні кольори скла - рубіни-селеновий, мідний, золотий.

Методи виготовлення виробів зі скла

Вироби зі скла отримують за такою схемою: приготування скломаси (підготовка сировини, складання шихти, варіння скла); виготовлення скляних виробів; оздоблення (декорування).

Підготовка сировини зводиться до її очищення, подрібнення,збагачення, сушіння, просіювання. Суміш підготовлених матеріалівназивають шихтою. До її складу додають бій зі скла, а потім варять ускловарних печах.

Виготовлення скляних виробів складається з формування, випалення та обробки. До методів формування виробів із скла відносять такі: видування, пресування, пресовидування, відцентрове лиття.

Видування може бути механізованим, ручним.При ручному видуванні використовують трубку "самодувку",що служить для формування виробів; комбінованим методом (видування і пресування) виготовляють вироби на ніжці.

Ознаками видувних виробів є: незначна товщина стінок (нерідко тонше 2 мм), високий ступінь прозорості, складні різноманітні форми виробів, висока термостійкість; різноманітний складний декорвідсутність слідів від прес-форми.

Пресування - найпоширеніший з економічних способів виготовлення виробів зі скла. Вони формуються на пресах, що складаються з матриці - для отримання зовнішньої форми, пуансона - для одержання внутрішніх форм виробів таформовочного кільця - для формування краю виробу. Нерідко виробискладних форм розбірні. На них залишаються сліди від прес-форми, шви. Вироби, одержані пресуванням, відрізняються від видувних більшою товщиною стінок та масою, меншою прозорістю і термостійкістю, нерівномірністю товщини стінок, значною товщиною денця, відбитками від прес-форми. Такі вироби, як правило, оздоблюють у процесі їх пресування, а додатково (в охолодженому стані) не прикрашають.

Пресовидування виробів виконується в два етапи: спочатку вироби формуються в прес-формах, а потім у гарячому вигляді повітрямформуються остаточно у чистих формах.пресовидувні виробитовстостінні, нерідко конічної форми, оздоблені в охолодженому стані. Посуд господарського призначення (банки, пляшки тощо) зберігаєвідбиток від прес-форми.

Після формування вироби випалюють (нагрівають до 530-580 °С), повільно охолоджують для зняття нерівномірних напружень,що виникають при швидкому охолодженні в процесі формування іпризводять до розтріскування виробів, потім загартовують для підвищення термостійкості й механічної міцності виробів і піддають кінцевій обробці.

За способом нанесенняоздоблення їх поділяють на такі, що наносяться в гарячому стані (підчас формування), і такі, що наносяться в охолодженому стані (на виготовлений посуд).Декори я кі виготовлені в гачаму стані.

Наколір отримують методом нанесення на пульку з безбарвногоскла кольорової скломаси з подальшим видуванням до потрібних розмірів і форм.

Декорування бульбашками, фігурками, краплями, кольоровимсклом, вкрапленням кольорового скла під мармур, малахіт зводитьсядо того, що в заготовку з гарячої скломаси вводять ці включення, апотім видуванням доводять вироби до необхідних розмірів і форм.

Прикраси "мороз " (кракле) одержують опусканням нагрітої заготовки в холодну воду, а потім розігрівом її в печі. Внаслідок цьогона поверхні заготовки утворюються тріщини, які заплавляють при видуванні виробу до заданої форми і розмірів.

Прикраси хвилеподібними гранями- це хвилясті смуги зсередини посуду (спочатку заготовку видувають у реберчастій формі меншого розміру, а потім у гладкій більшого розміру). Хвилястість із зовнішнього боку посуду повністю або частково загладжується, а з внутрішнього - залишається.

Декорування іризацією - це обпилення посуду парами леткихсполук, що містять солі важких металів. На його поверхні утворюються веселкові перламутрові плівки, які змінюють колір виробу.

Декорування аерозолями здійснюють так: охолоджений після виготовлення посуд обробляють розчинами солей різних металів і кислот (азотною, соляною), що легко випаровуються. На поверхні посудуутворюється кольорова плівка.

Оздоблення, що наносять на готові вироби, виконують механічними, хімічними способами, живописом, декалькоманією, шовкографією. Механічними способами здійснюють матову, піскоструминнуобробку, декоративне шліфування (номерна, алмазна, оптична й прямаширока грань), гравірування.

Піскострум — через отвори трафарету, накладеного на посуд, пневматичним способом подається потікпіску. У результаті поверхневий шар посуду пошкоджується й утворюється матовий рельєфний рисунок.

Просте шліфування має візерунок у вигляді відокремлених овальних або круглих заглиблень. Для оздоблення посуду шліфуваннявикористовують рідко, найчастіше номерне шліфування, тобто таке,коли різні за формою і розмірами заглиблення зведені в якийсь простий рисунок, наприклад квітку.

Алмазна грань -різноманітні, частіше зіркоподібні або променисті візерунки, виконані з допомогою корундових або карборундовихкругів, заточених під визначеним кутом.. Рисунки ретельно шліфують, що надає їм прозорість, блиск, гру світла. Це один з найпоширеніших способів декорування посуду, виготовленого з кришталевогоскла, а також зі звичайного скла з накольором.

Гравірування на посуд наносять рисунки великої складності:плоди, портрети, пейзажі або цілі композиції.

За призначенням посуд поділяють на три групи: столовий (сортовий), господарський і художньо-декоративні вироби.

За складом (компонентним вмістом) скломаси виділяють виробизі звичайного (вапняно-натрієвого і вапняно-натрієво-калієвого) скла,свинцево-калієвого (кришталь - важке скло; особливий вид скла, якиймістить у значних кількостях оксид свинцю - РЬО або оксид барію -ВаО), тугоплавке та ін.

За способами виготовлення - видувний, пресований, пресовидувний, відцентрового лиття, піскоструминної обробки.

За видами (назвами) скляний посуд різноманітний: блюдця,склянки, бокальчики, келихи, чарки, фужери, кухлі, тарілки, чашки,тарелі, вази для сервірування столу, карафи, маслянки, молочники, салатниці, цукорниці, сільниці, сухарниці, гірчичниці, тарілки для оселедців тощо.

Фасони посуду визначають за формою корпусу (овальний, конічний, циліндричний, кулястий) та особливостями конструкції – зручкою, без неї, на ніжці, на піддоні або без нього. При складанні артикулів враховуються особливості фасонів скляного посуду, а такожйого розміри.

Розміри плоских видів посуду (таць, тарелів, блюдець) визначають за верхнім діаметром у мм, а порожнистих (чарок, карафів, глечиків) - за ємністю в см3. Розміри ваз для квітів та інших високих виробів визначають за висотою і діаметром.

Залежно від комплектності розрізняють посуд штучний і комплектний (прибори, набори, сервізи).

За функціональним використанням асортимент столового посуду такий: вироби для вживання їжі і напоїв (блюдця, бокали, вазидля крему, чарки, кружки, склянки, тарілки, фужери, чашки, салатниціоднопорційні); вироби для подавання їжі і напоїв на стіл та короткочасного їх зберігання (вази, тарелі, карафи, глечики, маслянки, молочники, цукорниці, ікорниці, ковпаки для сиру, штофи, підноси); іншівиди виробів (лимоновитискачки, попільниці, вази для квітів).

Асортимент господарського посуду за призначенням такий -для консервування і тривалого зберігання продуктів (банки, бочки,пляшки), а також для приготування їжі і напоївна плитах (каструлі зжаростійкого і ситалового скла, миски, форми для запікання, жаровні).

 

 

КЕРАМІЧНІ ТОВАРИ

Кераміка набула широкого поширення в усіх галузях повсякденного життя - у побуті (різноманітний посуд), будівництві (черепиця, цегла, труби, облицювальні плитки, скульптурні деталі), у техніці, на різноманітному транспорті, у скульптурі, прикладному мистецтві.

Кераміка - вироби і матеріали, отримані спіканням глини або її сумішейз мінеральними добавками, а також оксидів та інших неорганічнихсполук. Найпоширенішими технологічними видами кераміки є:теракота, гончарнівироби, майоліка, фаянс, фарфор (порцеляна), ситали.

Теракота - це керамічні неполив'яні вироби з кольоровим простим черепком, які мають художнє й утилітарне значення. (посуд, вази, скульптура, іграшки, кахлі, облицювальні (оздоблювальні) плитки та архітектурні деталі).Після випалу теракота набуває характерного кольору(від кремового до червоно-коричневого або чорного) і фактури (відгрубозернистої до тонкої із суцільним або з частковим поліруванням).

Майоліка - це вироби з кольорової випаленої глини з великим пористим черепком, вкриті поливою. їм властиві масивність форми, плавність силуету, яскравий блиск полив, контрастне співвідношення кольорів.Водопоглинання майоліки - до 15%. Невелика спеченість черепка майолікизнижує її термостійкість (4 теплоудари) і збільшує товщину стінок виробів. Вкривають поверхню майолікових виробів легкоплавкими (прозорими, кольоровими) поливами й ангобами (забарвленою глиною).

Фаянс - це щільні дрібнопористі, якправило, білі вироби тонкої кераміки.. Фаянс характеризується великими показниками пористості і водопоглинання (9-12%). Саме тому всі фаянсові виробивкривають тонким суцільним шаром водонепроникної поливи. Фаянс виготовляють із каоліну, з пластичних глин кварцу та польового шпату

Характерними ознаками фаянсу є: жовтуватий відтінок білогочерепка; глухий, швидко затихаючий дзвін від ударів по виробу палички, не просвічується

Фарфор - вироби з тонкої кераміки, спечені, непроникні для води і газу, як правило, білі (зблакитним відтінком, дзвінкі, тонкі шари (до 2,5 мм) просвічуються.

Фарфор має велику механічну міцність, термічну і хімічну стійкість,електроізоляційні властивості. Застосовується для виготовлення високоякісного посуду, художньо-декоративних і санітарно-технічних виробів, корозійностійких апаратів хімічної технології, електро- і радіодеталей, низькочастотних ізоляторів тощо. Фарфор виготовляєтьсяпереважно високотемпературним випалюванням тонкодисперсної суміші каоліну, пластичної глини, кварцу і польового шпату.

Залежно від компонентноговмісту фарфорової маси розрізняють так званий твердий і м'який фарфор. М'який має трохи меншутвердість порівняно з твердим, М'який фарфор містить 50% кісткової золи, кварц, каолінта інші компоненти. Кістковий фарфор характеризується найбільшоюбілістю і просвічуваністю. У повсякденному житті (посуд) і в техніці(електроізолятори) використовується переважно твердий фарфор.З м'якого фарфору виготовляють здебільшого художні вироби.Найхарактернішими ознаками фарфору є: 1) великий (понад50%) вміст каоліну; 2) найбільша щільність і міцність черепка, на відміну від будь-якої кераміки; 3) дзвінкість, висока білість з блакитнимвідтінком, просвічування тонких шарів.

Декорування керамічних виробів.

Керамічні вироби декорують керамічними фарбами, люстром,препаратами із золота і срібла. Керамічні фарби найчастіше наносятьна поливу, іноді - під неї .

Люстр - це веселкові плівки, що переливаються на поверхніполиви. Бувають безбарвні або фарбовані.

Вусик - смужка, нанесена фарбою або золотом, шириною 1 мм.

Стрічка - кругова смужка, виконана фарбою або золотом шириною 2-5 мм (вузька), 6-9 мм (широка) і 15-16 мм (буфетна на фаянсі).

Трафарет - рисунок, нанесений з допомогою трафарету (шаблону) з отворами. Буває одно- і багатобарвним (при використанні кількох трафаретів). Длятрафарету є характерним плоске зображеннярисунка, частини рисунка одного кольору, відокремлені один від одного, краї рисунка чітко виписані.

Штамп - простий однобарвний рисунок з ліній, штрихів абокрапок. Виконується гумовим штампом. Застосовується як додатковеоздоблення до інших видів декору. Буває бортовим або розкидним.

Покриття - виконується з допомогою пульверизатора (розпилювання фарб). Буває суцільне (по всьому виробу), напівпокриття(20 мм і ширше), висхідне і низхідне, якщо зроблено поступове посилення або послаблення тону покриття.

Печать - отримують методом накладання на керамічний(фарфоровий або фаянсовий) виріб цигаркового паперу з нанесеним нанього силікатними фарбами однобарвним рисунком, що не висох.У результаті отримують однобарвний рисунок без розфарбування абоз ним.

Декалькоманія - одержують одно- або багатобарвний рисунокз допомогою перевідних картинок. Від друку відрізняється відсутністю чіткого однобарвного контуру. Дуже подібний до живопису, алевідрізняється точністю розмірів і характером рисунка на кількох виробах. На них немає слідів пензля.

Живопис - найдорожчий декор. Це ручний розпис фарбами здопомогою пензля. Характерні ознаки: яскраві кольори, помітні слідимазків пензля.

Шовкографія - рисунок отримують внаслідок продавлюванняфарб через шовкову трафаретну сітку. Отримані рисунки рельєфні,яскраві, добре помітні крапки і штрихи.

Арабеска - вузький бортовий орнамент золотом або фарбами,виконаний вручну.

Рябіння (ряботиння, брижі) - часткове розмальовування фарбою длявиділення окремих деталей рисунка або виробу (ручки та ін.).

Домальовування - додатковий до основного рисунка ручнийрозпис золотом або фарбами.

Полиск (скалка) - рельєфний мазок безбарвною фарбою з метою підкреслення окремих світлих деталей рисунка.

Цирування - виконання рисунка на тлі матового золота.

Медальйон - овал, коло або інше фігурне зображення, контуриякого додатково розмальовані.

Залежно від кількості рисунків на виробах, характеру їх розташування їх називають букетом, розкидними, бортовими та суцільними.

Букет - якщо на одному виробі буде не більше трьох рисунків.

Розкидні - кількість рисунків від п'яти і більше. Бувають безвеликого букету та з великим букетом у центрі.

Бортові - декори з безперервним рисунком уздовж усього борту. Бувають без великого букету або з великим букетом у центрі.

Суцільні - декори з безперервним рисунком, розміщеним повсій площі виробу.

Асортимент керамічного посуду поділяють за його призначенням: для приготування, подавання та вживання їжі, консервуванняі зберігання, нехарчове призначення посуду.

Найпоширенішим і найрізноманітнішим є посуд для приймання і подавання їжі. Його асортимент включає столовий, чайний і кавовий посуд. Ці вироби характеризуються найкращим естетичним оформленням, гігієнічністю, надійністю тощо.

За матеріалами черепка керамічний посуд групують на фарфоровий, фаянсовий, майоліковий, гончарний.

Найпоширенішим є фарфоровий посуд. Так, до ассортименту столового посуду відносять такі види, як тарілки, миски, салатники,тарелі, вази для супу і компоту, тарілки для оселедців, соусниці, сухарниці, хрінниці, сільниці, гірчичниці, перечниці, чарки для яєць, розетки тощо.

До асортименту фарфорового посуду, призначеного для зберігання, транспортування продуктів та інших господарських потреб,відносять бочата для зберігання продуктів і солінь, глечики, полоскальниці, дошки для сиру, макітри, банки для сипких продуктів, горщики для кислого молока, сметанники, чайниці, таці.

До фарфорового посуду нехарчового призначення відносятьдекоративні вироби для прикрашання інтер'єру або столу: сувеніри,декоративні вази, високохудожній посуд тощо (вази для квітів, карафи, декоративні тарілки, келихи, попільниці). Вони бувають різнихконструкцій, форм і декору (овальні, циліндричні, конічні, веретеноподібні, у вигляді тварин, людей, птахів, риб тощо). Художні виробинерідко є унікальними (високохудожніми), представленими одиничними екземплярами.

Посуд із майоліки випускають сірого (фаянсова майоліка) ічервоного (до темно-червоного) кольорів (гончарна). Ці вироби дужеподібні до фаянсових і майолікових, але відрізняються від них специфікою рельєфного рисунка. Прикрашають їх поливами одно- та багатобарвними, у вигляді патьоків різного кольору, глухими, дво-, чоти-рибарвними, що надає майоліковим виробам привабливість і неповторність.

До асортименту майолікових виробів відносять: глечики, сухарниці, медівниці, маслянки, цукорниці, вази для квітів, ягід, попільнички, кавові чашки з блюдцями, сметанники, соусниці, приборидля яєць, різноманітні іграшки, свічники, декоративні вироби.

Гончарні вироби за структурою і асортиментом дуже подібнідо майолікових. Але це переважно вироби з червоної глини, що утворює пористий черепок. Усі вироби вкриваються з одного або з обохбоків поливами.

За призначенням гончарний посуд групують на посуд для приготування і підігрівання їжі (кухонний), зберігання їжі і сипких продуктів та декоративні вироби.

Вироби для зберігання їжі - це горщики, миски, кухлі, банкидля соління, маслянки, цукорниці тощо.

Комплектні гончарні вироби - це набори для вареників, пирогів, молока тощо.

Гончарні художні вироби - це вази для квітів, декоративні вази, кашпо.

Асортимент гончарних виробів для нехарчових продуктів обмежений - горщики для квітів, кашпо.

 

 

МЕТАЛОГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИ

Чинники, що формують споживні властивості йасортимент металогоснодарських товарів

Група металогосподарських товарів включає вироби побутовогопризначення, що виготовлені з металів та їх сплавів, - посуд, ножовівироби, столові набори, кухонно-господарське приладдя, інструменти,ручні знаряддя праці тощо.

Метали в твердому стані мають специфічний блиск, характеризуються пластичністю, високою тепло- та електропровідністю, що пояснюється їхбудовою.

Чисті метали у виробництві товарів застосовуються рідко, томущо вони дорогі (це пов'язано зі складною технологією очищення віддомішок і забруднень) та нерідко не мають необхідних властивостей.Тому у виробництві товарів народного споживання переважно використовуються металічні сплави.

Сплав - це метал, що складається з двох і більше елементів(компонентів), при цьому один із компонентів повинен бути металом,щоб забезпечити сплаву металічні властивості.

Компонент, що має кількісну перевагу в сплаві, називається основним, а компоненти, що вводять у склад сплаву для одержання необхідних технічних властивостей, називають легуючими.Для виробництва металогосподарських товарів застосовують чорні (залізні) і кольорові метали та їх сплави. Залежно від фізичних і хімічних властивостей розрізняють метали легкі (магній, алюміній, титан) і важкі (мідь, олово, цинк, хром, золото, срібло та ін.); тугоплавкі (вольфрам, молібден, титан) та легкоплавкі (олово, цинк, алюміній, магній, свинець).

Походження всім відомого вислову "благородні метали", щостосується золота, платини та срібла, пов'язано з високою хімічноюстійкістю цих металів. Вони практично не взаємодіють ні з якими хімічними елементами та сполуками, а тому знаходяться в природі переважно у вигляді самородних руд.

Залізо - один із найпоширеніших елементів. Воно становить 5,1%маси земної кори. Технічно чисте залізо має порівняно невисокі механічні властивості, але водночас характеризується високою пластичністю таударною в'язкістю, що полегшує його обробку методом кування.

Чавун являє собою сплав заліза з вуглецем (від 2 до 6,7%) та іншими домішками(сіркою, фосфором, кремнієм та ін.). Чавуни бувають білими і сірими. Білий чавун має білий колір,характеризується високою твердістю, ламкістю і важко обробляється,використовують для переплавлення в сталь і називають переробним. Сірий чавун має сірий колір, він менш твердий, легше обробляється різанням, використовують для отримання від ливок методом відпивання в земляних або металевих формах, тому він називається ливарним.

Сталь одержують шляхом переплавлення білого чавуну.Упроцесі переплавлення вигорають шкідливі домішки та зменшуєтьсячастка вуглецю.Залежно від кількості вуглецю сталь поділяють на конструкційну й інструментальну.

Конструкційна сталь міститьдо 0,7% вуглецю. Вона характеризується високою міцністю, в'язкістю, легко обробляється. З неї виготовляють посуд, замки, залізні вироби тощо.

Інструментальна сталь містить 0,6—1,4% вуглецю, тому вонахарактеризується більшою твердістю, зносостійкістю і достатньоюв'язкістю, що є важливим для процесу обробки. З інструментальноїсталі виготовляють інструменти, ножі, ножиці та інші товари.

Вуглецева сталь характеризується низькою корозійною стійкістю. Цьому можна запобігти, якщо в процесі її виготовлення додати легуючі компоненти й отримати леговану сталь.

Леговані сталі мають більш високу твердість, міцність, гарнийзовнішній вигляд, не піддаються корозії, але, на відміну від вуглецевих сталей, є більш дорогими і важко обробляються.

За призначенням леговані сталі розподіляють на конструкційні,інструментальні та корозієстійкі.

Конструкційні леговані сталі застосовують для виготовлення важливих деталей машин (зубчастих коліс, ресор, підшипників, пружин тощо), у будівництві, судо- та вагонобудуванні.

Інструментальні леговані сталі використовують для виготовлення різальних інструментів по металу - свердел, ножівкових полотен, напилків, а також пилок по дереву.

Корозієстійкі (нержавіючі) сталі. Застосовуються у виробництві посуду, ножів,ложок, виделок, а також баків пральних машин та деталей холодильників.

Кольорові метали таїх сплави

Кольорові метали займають невелику частку в загальному плавленні металів (до 6%), це пояснюється тим, що їх покладів у земнихнадрах дуже небагато. Однак у зв'язку з високим технічним рівнем практично усі коштовні кольорові метали використовують у електротехнічній промисловості, електроніці, авіабудуванні.

Для виготовлення товарів народного споживання застосовуютьалюміній, мідь, нікель, хром, цинк, олово, вольфрам, благородні метали.

Алюміній - метал сріблясто-білого кольору, легкоплавкий. Дуже пластичний, має високі тепло- та електропровідність, порівняновисоку корозійну стійкість. Сполуки алюмінію нетоксичні. Завдякийого пластичності з алюмінію виготовляють листи, фольгу, дріт, труби. Недоліком є недостатня стійкість алюмінію до кислот і лугів.

Мідь - метал рожево-червоного кольору, характеризується високими тепло- та електропровідністю, м'який і пластичний, легко обробляється різними способами. У чистомувигляді мідь використовуєтьсядля виготовлення електропроводів. Для виготовлення господарськихтоварів застосовують такі мідні сплави: латунь, бронзу, мельхіор танейзильбер.

Латунь - сплав міді з цинком (від 4 до 47%). Має гарний зовнішній вигляд, легко піддається обробці, достатньо міцна. Застосовується для виготовлення самоварів, тазів для варіння варення, музичних (духових) інструментів тощо.

Бронза — сплав міді з оловом, алюмінієм або іншими металами.З неї виготовляють художні і скульптурні вироби.

Мельхіор - сплав міді та нікелю (19%). Добре обробляється штампуванням, використовується для виготовлення виделок, ложок, столовихножів, посуду, художніх та галантерейних виробів.

Нейзильбер - сплав міді з нікелем (15%) та цинком (20%), білого кольору, деякою мірою нагадує срібло, використовується для виготовлення посуду та ювелірних виробів.

Оскільки мідь та її сплави окиснюються з виникненням зеленогональоту (токсичного), посуд, призначений для приготування та зберігання їжі, зсередини вкривають оловом (лудять).

Цинк - метал білого кольору. На повітрі він вкривається плівкою вуглекислого цинку, що захищає метал від подальшої корозії.У чистому вигляді використовується рідко, переважно для оцинковування листової сталі, труб та сталевого посуду в антикорозійних цілях.Оцинкований посуд не застосовують для приготування та зберіганняїжі через те, що цинк легко розчиняється в киплячій воді й утворюєтоксичні сполуки.

Олово - метал з високою стійкістю до корозії, застосовуєтьсяпереважно для утворення захисного покриття на металах.Нікель, хром використовують як декоративні та антикорозійніпокриття для сталевого посуду, ножів, столових приладь та ін.

Основні способи виробництваметалевих товарів

Ф о р м у в а н н я виробів з металу можливе такими способами: • лиття; • обробка металів тиском;

Відпалювання - сталеві деталі нагрівають до температури 800 °Сі повільно охолоджують, внаслідок чого змінюється структура сталі,метал стає м'якішим і пластичним, що полегшує подальшу його обробку.

Загартовування - сталеві деталі нагрівають до температурибільше 750 °С, а потім різко охолоджують (у воді або мінеральномумастилі). Метал набуває більшої твердості і міцності, але водночас ікрихкості.

Для зменшення крихкості металу після загартовування проводять відпускання. Деталі нагрівають до 200-500 °С та повільно охолоджують до кімнатної температури.

Деталі з'єднуються в готові вироби зварюванням, паянням, клепанням, зшиванням.

Паяння - процес з'єднання нагрітих деталей з допомогою припаїв (сплав олова зі свинцем). Клепання - з'єднання деталей внакладку або встик з накладкамиз допомогою… Зшивання - з'єднання загнутих країв деталей із подальшим їхущільненням. У такий спосіб з'єднують деталі з…

Захист металевих виробів від корози

Анодування - отримання на поверхні алюмінієвих виробів оксиднихплівок з допомогою електричного струму, які фарбуються органічними імінеральними… Ематалювання - отримання на виробах з алюмінію з допомогоюелектричного струму… Воронування застосовується для сталевих інструментів (плоскогубців, ножиць по металу). У процесі нагрівання або…

Асортимент металогосподарських товарів

Асортимент металогосподарських товарів поділяють на такігрупи:

• металевий посуд;

• кухонні та господарські прилади й приладдя;

• ножові вироби та столові прибори;

• прилад дя длявікон і дверей;

• ручні знаряддя праці (інструменти).

Металевий посуд

За матеріаломвиготовлення металевий посуд буває чавунний,сталевий, алюмінієвий та зі сплавів міді (латунь, мельхіор, нейзильбер). За способом виготовлення - литий, штампований і зшивний. За характером обробки поверхні - чавунний посуд буває чорним і емальованим, сталевий - чорним, фарбованим, лудженим,…

Асортимент кухонних і господарських приладів і приладь

Кухонно-господарські прилади і приладдя за призначенням поділяють на такі групи:

• приладдя для подрібнення продуктів (тертушки, овочерізки,м'ясорубки, яйцерізки, шатківниці тощо);• приладдя для чищення овочів, риби (картоплечистки, вишнечистки, рибочистки);• соковижималки;• прилади та приладдя для роботи з тістом (тістомішалки, виїмки для тіста, тісторізки, формочки для печива, збивалки);• прилади для дозування продуктів (ваги, мірні кухлі);• приладдя для миття посуду;• прилад дя для прибирання приміщень;• прилади і приладдя для прання, сушіння та прасування білизни (пральні дошки, праски та підставки під праски);• різне господарське приладдя.

Ножові вироби і столові приладдя

Ножі за призначенням бувають:

• столові - для сервірування столу;• буфетні - загального призначення і спеціальні - для фруктів,масла, ікри, ніж-пилка для хліба, лимона, ніж-виделка для сиру, транжирний ніж;• кухонні - загального призначення, хліборізальні, поварські;• гастрономічні - для сиру, м'яса, ковбасні, рибні, філейні;• ремісничі - лимарні, кушнірські, шевські;

• садові - мічурінські, окулірувальні, прищепні;• складані ножі.

Столові приладдя включають столові ножі, виделки,ложки, підставки для ножів і виделок, підсклянники, столові набори.

Ножиці. Розміри, форму клинків і ручок ножиць зумовлено їхпризначенням. За призначенням ножиці бувають господарські, кравецькі, закрійні, "зиґзаґ", конторські

Прилади длявікон і дверей

Ручні знаряддя праці (інструменти) Ручні знаряддя праці, або інструментальні товари, за призначенням поділяють на… Деревообробні інструменти поділяються на рубальні (сокири), для розпилювання (пилки, ножівки), стругальні (рубанки,…

ПОБУТОВІ ЕЛЕКТРОТОВАРИ

До побутових електричних товарів відносять провідники електричного струму, прилади і машини, функціонування яких пов'язано звикористанням змінного електричного струму.

Використання в побуті електричних приладів і машин дозволяєзначно скоротити час виконання домашньої роботи, полегшити її, покращити санітарно-гігієнічні умови житла.

За призначенням побутові електротовари поділяють на такі групи: провідникові й електроустановлювальні вироби, джерела світла,побутові світильники, нагрівальні прилади, машини і прилади для зберігання і заморожування продуктів, для обробки білизни, для кухонних робіт, для догляду за підлогами, для підтримування мікроклімату,для шиття, в'язання, для механізації господарських робіт, а такожконтрольно-вимірювальні прилади та хімічні джерела струму.

За способом перетворення електроенергії розрізняють електронагрівальні, лектромеханічні і комбіновані побутові електротовари.

Провідникові вироби

До провідникових виробів відносять проводи та шнури. їх використовують у побуті для передачі струму, сигналів зв'язку, виготовлення обмоток електричних машин і приладів. Провідники складаються із струмопровідної жили, виготовленої з алюмінію або міді, та ізоляції - з різних гнучких діелектриків (наприклад, ґуми, пластмаси), атакож обплетення (переплетені жмути і нитки волокнистого матеріалу). Відрізняються шнури від проводів підвищеною гнучкістю жил,використовуються длятимчасового підключення споживачів струму до мережі.

Електроустановочні вироби

До виробів для монтажу та ремонту електропроводки відносятьтакі: ролики - застосовують для кріплення проводів і шнурів при відкритій проводці;… Для підключення до мережі споживачів струму застосовуютьпатрони, вимикачі,… Вимикачі і перемикачіпризначено для припинення та відновлення руху струму в ланцюгу, до якого приєднані…

Джерела світла

Лампи розжарювання випромінюють світлову енергію за рахунок розжарювання вольфрамового дроту у вигляді моно- чи біспіралі(подвійної спіралі). За… Люмінесцентні лампи випромінюють світлову енергію за рахунок свічення…  

Побутові світильники

Світильник складається з джерела світла й арматури, необхідної для кріплення лампи,перерозподілу та перетворення світлового потоку і захисту очей відсвітла лампи, що осліплює.

Асортимент світильників групують за такими ознаками: за типомламп - лампи розжарювання і люмінесцентні; за їх кількістю - від однієї до п'яти і більше; за призначенням - для загального та місцевогоосвітлення (плити, столу, шафи, бару тощо), декоративні та ін.

За трансформацією (зміною) світлового потоку є світильникибез трансформації, зі зміною інтенсивності світлового потоку механічним або електронним способом, зі зміною напрямку світлового потоку. За способом установлення - стельові, підвісні (люстри, підвіси),настінні (бра), настільні (лампи, нічники), підлогові, ручні.

Електронагрівальні прилади

Електронагрівальні прилади різноманітні за призначенням: дляприготування і підігрівання їжі та напоїв, для нагрівання води, опалення приміщень, обігрівання тіла людини.

За способом нагрівання електронагрівальні прилади поділяють наприлади з нагріванням провідників високого опору (чайники, кипятильники), прилади з інфрачервоним нагріванням (грилі, тостери, обігрівачі приміщень) прилади з індукційним нагріванням ( в пральних машинах), прилади звисокочастотним нагріванням (мікрохвильові печі).

Прилади для приготування і підігрівання їжі

Прилади для приготування їжі загального призначення- цеелектроплити і переносні електроплитки.

До приладів для підігрівання і підтримання температури їжі

відносять електромарміти, термостати, підігрівачі дитячого харчування.

Марміти - металеві або керамічні підставки із вмонтованим нагрівальним елементом, призначені для підтримання певної температури їжі.

Термостати — цетеплоізольовані шафи, в яких з допомогою терморегулятора підтримується температура близько 70 °С.

Підігрівачі дитячого харчування призначено для підігріванняпляшок з дитячим харчуванням через проміжний теплоносій – воду

Прилади для смаження, тушкування, випікання, варіння

Тостери - прилади для підсмажування шматочків хліба. Ростери - для підсмажування бутербродів. Можливий варіантконструктивного… Грилі призначено для смаження птиці або м'яса на рожні, щообертається електродвигуном.

Машини й прилади для зберіганняі заморожування продуктів

За принципом дії холодильного агрегату холодильники буваютькомпресійні, абсорбційні та термоелектричні. Компресійні холодильники є найпоширенішими. У них двигункомпресор стискує… Абсорбційні холодильники у нихнемає двигуна-компресора. Нагрівач підтримує цикл, з перетвореннятепла на тиск, а тиску…

Машини й прилади для догляду за білизною

Домашня праця по догляду за білизною вважається трудомісткою.

Це насамперед прання, сушіння і прасування. Механізація цих процесівдозволяє полегшити працю господині. До цієї підгрупи відносять машинидля прання, віджимання білизни (центрифуги), сушильні і прасувальнімашини, праски.

Машини для прання білизни (пральні машини) знайшли найширше застосування. Укорпусі машин конструктивно об'єднані пральний бак, активатор (лопатевий диск) або барабан, що, обертаючись, забезпечують перемішування миючого розчину.

За способом активації (приведення в рух) миючого розчинупральні машини бувають активатори, барабанні, вібраційні, ультразвукові, повітряно-бульбашкові.

Активаторні машини. Це бак для прання з приєднаним до нього електродвигуном, що приводить у рух активатор(лопатевий диск), встановлений всередині баку. Активатор поперемінно обертає воду з білизною то в один бік, то в інший. Водяні потокипри цьому стикаються і, проникаючи через волокна, перуть білизну.

Основним недоліком у таких машинах є те, що білизна постійно скручується і потрапляє під удари лопатей активатора, внаслідок чогошвидко зношується. Окрім цього, необхідно постійно бути поруч змашиною, щоб контролювати процес прання і своєчасно її вимкнути.

Пральні машини барабанного типу мають бак, до якого підключено системи подавання та зливання води. У ньому обертається барабан, що має безліч отворів з перфорованими ребрами всередині. У барабан закладають білизну і частково заповнюють його водою. Він

Обертається, при цьому білизна підхоплюється ребрами, піднімаєтьсявгору і падає у воду. З допомогою спеціального насосу вода тиснесильним струменем на білизну, що розпластана на стінках барабану.Притакому перемішуванні білизна не скручується і не так зношується, як в активаторних машинах.

За кількістю функцій, що виконують пральні машини (ПМ), їхподіляють на одно- та багатофункціональні.

Однофунщіональні ПМ виконують прання білизни без віджимання.Вони малогабаритні, розраховані на 1,0—1,5 кг сухої білизни. Активаціямиючого розчину здійснюється активатором.

Багатофункціональні ПМ забезпечують, окрім прання, віджимання, полоскання, підігрівання і зливання миючого розчину і води.

Залежно від конструктивних особливостей пральні машини класифікують за номінальним навантаженням (у кг сухої білизни): 1,0;1,5; 2,0; 3,0; 4,0; 4,5; 5,0;6,0; за кількістю баків: однобакові, двобакові; заспособом завантаження білизни: з верхнім і з фронтальним завантаженням; за матеріалом корпусу: пластмасові, металеві; за комфортністю: нормальної та підвищеної; за марками і моделями тощо.

Машини для сушіння і віджимання білизни. Для віджиманнябілизни використовують автономні центрифуги, які за принципом роботи та будовою аналогічні вмонтованим центрифугам активаторнихПМН. Центрифугу можна використовувати автономно або в комплексі з пральною машиною.

Центрифуги розрізняють за максимальним завантаженням (1,0;1,5 кг), часом віджимання, залишковою вологістю (не більше 65-70%), частотою обертання баку тощо.

Для сушіння білизни використовують сушильні автомати барабанного типу, сушильні шафи, сушильні навісні пристрої.Найпродуктивнішими є сушильні автомати барабанного типу,в яких сушіння здійснюється потужним вентилятором з допомогоюрівномірної циркуляції гарячого повітря. Волога з білизни конденсується і виводиться з апарата разом з охолодженою водою. Ці машинимають невеликі габарити, споживають незначну кількість електроенергії, процес сушіння автоматизований.

Асортимент цих апаратів групують за максимальним завантаженням білизни: від 2 до 4 кг; кількістю програм: одно-, дво- і багатопрограмні; частотою обертання барабану: від 800 до 1400 об/хв; марками і моделями.

Сушильні шафи і навісні сушильні пристрої використовуютьсярідше. У них одяг не піддається механічному зношуванню, проте саміпристрої мають малу продуктивність, великі габарити, сушіння в нихнерівномірне. Протягом 3 год у них можна висушити 4 кг білизни.

Прилади і машини для прасування білизни. До цієї підгрупивідносять електричні праски, прасувальні машини.

Праска - найпоширеніший у побуті нагрівальний прилад. Є дваспособи прасування: сухий і паровий. У прасках з традиційним сухимспособом прасування немає отворів на підошві і парозволожувача.Вони користуються стійким попитом, що обумовлюється нижчою вартістю і тим, що під час прасування не завжди виникає необхідністьпари.

Найбільшого поширення набули праски з функцією парозволоження. Пара надходить через отвори на підошві і зволожує пересушену білизну, що полегшує працю, зменшує витрати часу. Є кількасистем подачі пари: регульований постійний і додатковий потужнийвикид, з допомогою вмонтованого пульверизатора, вертикальна подача.

Праски класифікують за типами: з терморегулятором (сухі), з терморегулятором і тарозволожувачем; з терморегулятором, парозволожувачем і пульверизатором; додатково з вертикальним парозволоженням; замасою - полегшені (0,8; 1,2 кг), нормальні (1,4 - 1,8 кг), обважнені (2-2,5 кг); за матеріалом підошви - чавунні, сталеві, алюмінієві, металокерамічні та ін.; за конструктивними особливостями - з проводом (шарнірне ізвичайне підключення), без проводу, з фіксацією в режимі зберігання тощо.

Сучасні праски мають обтічну форму, що забезпечує легке ковзання по поверхні тканини.

Прасувальні машини. Принцип їх дії полягає в тому, що валик,обертаючись, протягує тканину під притискним башмаком, який нагрівається тенами.

За місцем установлення прасувальні машини можуть бутинастільними і підлоговими; за призначенням - для прямої білизни,фасонної білизни, універсальні; за способом управління - ручні, напівавтоматичні й автоматичні.

Електричні кухонні машини для обробкипродуктів

Універсальні кухонні машини - кухонні комбайни (процесори)складаються з двигуна і пристосувань (насадок), що можуть виконувати декілька (до 16)… Кухонні машини з індивідуальним приводом (спеціалізовані)виконують від однієї… М'ясорубки випускають двох типів: шнекові (аналогічні до механічних, відрізняються від них вужчою і вищою горловиною…

Прилади для догляду за підлогами

До них відносять пилососи та натирачі підлоги.

Пилососи -побутові вакуумні машини для прибирання пилу,бруду, принцип роботи яких полягає в створенні часткового вакуумуна вході приладу.

За характером руху повітря розрізняють пилососи прямоточні(повітря рухається вздовж осі корпусу) і вихрові (рух повітря вихровий, двигун розташований вертикально).

Пилососи розрізняють за призначенням: загального призначення(для сухого та вологого прибирання) та спеціального (для очищенняодягу, тварин, автомобілів); за місцем розташування під час роботи:підлогові, ручні, підвісні, комбіновані; за кількістю фільтрівдля очищення повітря: від 1 до 7; за марками і моделями тощо.

Пилососи комплектуються різними насадками, що підвищуютьрівень очищення різних поверхонь. Це килимно-підлогові, для м'якихмеблів, щілинні, щітки для прибирання радіаторів, турбощітки тощо.Кількість насадок коливається від 2 до 5.

Конструкції сучасних пилососів мають ряд технічних удосконалень, що підвищують їх функціональні можливості. Це пристрої длярегулювання потужності (від 3 до 5 рівнів) залежно від навантаження іповерхні, що обробляється; телескопічна ручка, яку можна висунути нанеобхідну довжину з допомогою віджимання фіксатора; мікропроцесори для регулювання потужності втягування пилу; індикатори, щосигналізують про необхідність зміни фільтра, тощо.

Натирачі підлоги класифікують за кількістю і видами операцій,що виконуються: тільки для натирання підлоги; натирання підлоги звтягуванням пилу; нанесення рідкої мастики і натирання з втягуванням пилу; нанесення миючого розчину, мастики і натирання з втягуванням пилу.

Машини й прилади мікроклімату

Призначені для створення в приміщенні оптимальної температури,вологи і газового складу. До них відносять кондиціонери, зволожувачі,озонатори, іонізатори, повітроочисники, вентилятори.

Кондиціонери - де багатофункціональні прилади, призначені дляочищення повітря від пилу, надмірної вологи, для підтримання заданоїтемператури.

Кондиціонери поділяють за типами на віконні, мобільні моноблочні і спліт-системи.

Віконні кондиціонери вмонтовують у вікні або прорізі стіни будинку. Виробництво цих кондиціонерів помітно знижується через ряднезручностей під час експлуатації і грубий зовнішній вигляд, шум підчас роботи, низький рівень екологічно чистого повітря, що надходитьз вулиці.

Мобільні моноблочні кондиціонери працюють автономно, установлюються на підлозі, їх можна легко переставляти з місця на місце.Для охолодження повітря використовують фреон, воду, лід. Вони мають незначну потужність, але її достатньо для невеликих приміщень.

Спліт-системи складаються із зовнішніх і внутрішніх блоків.Завдяки цьому кондиціонери компактні, мають акуратний вигляд,практично безшумні. Зовнішній і внутрішній блоки з'єднуються міжсобою тонкими мідними трубками, які легко проводяться через стіниабо віконні рами.За способом розміщення внутрішніх блоків у приміщенні спліт-системи поділяють на стельові (установлюються на стіні під стелею),підлогові і касетні (для приміщень з підвісними стелями). Спліт-системи оснащено такими електронними і механічними пристроями,як мікрокомп'ютери, таймери, автоматичні жалюзі, повітряні фільтри,пульти дистанційного управління.

Зволожувачі повітря застосовуються в приміщенні під час опалювального сезону або влітку, коли різко знижується вологість повітря. Зволожувачі розпилюють воду на дрібні частинки, що потрапляють у повітря. При цьому воно зволожується та іонізується, що позитивно впливає на організм людини. Зволожувачі поділяють за типами:за продуктивністю розпилювання води, що не регулюється, та із змінною продуктивністю розпилювання води; за ємністю бачка для води(1,5-3 л); марками, моделями тощо.

Вентилятори є найпоширенішими приладами регулювання мікроклімату приміщення, призначені для перемішування і зміни газового складу повітря. Класифікують їх за такими функціями: за місцем установлення: настінні, настільно-настінні, віконні, торшерні (підлогові), ручні,вмонтовані у вентиляційні канали (кухонні), автомобільні, стельові; законструкцією: лопатеві і турбінні; за спрямованістю потоку повітря:без зміни потоку та з автоматичною і неавтоматичною зміною напрямку потоку, з дистанційним управлінням; за наявністю перемикачів швидкості, регулювання висоти. Вентилятори можуть бути звичайні і з підігрівом (тепловентилятори). Вентилятори щегрупують за потужністю (від 5 Вт до 1,5 кВт), марками та моделями.

Повітроочисники застосовують для очищення забрудненого повітря. За призначенням та місцем установлення вони бувають: надплитні(автономні і вмонтовані), кімнатні, де курять, для хворих, що страждаютьна алергію (настільні і настінні), а також розрізняються за продуктивністю (м3/год), потужністю, марками, моделями тощо.

Озонатори й іонізатори повітря призначено для штучного насичення повітря житлового приміщення від'ємними іонами й азотом(03), що сприятливо діє на організм людини.

Швейні та в'язальні машини

Побутові швейні машини, залежно від виду строчки поділяютьна такі типи: 1 - для прямої строчки; 2 - для прямої та зиґзаґоподібноїстрочки; 3 - для… Побутові в 'язальні машини значно полегшують і прискорюютьпроцес в'язання.…

Машини й прилади для механізаціїгосподарських робіт

Електронасоси використовують для подавання води з криниціабо водойми в приміщення, для поливання рослин, перекачування зоднієї ємності в іншу… Побутові електричні інструменти можуть бути з електродвигуном (механічні) та… Електромеханічні інструменти виготовляють з індивідуальни (для виконання однієї операції) і універсальним…

Прилади для обліку і виміру електроенергії

До них відносять електролічильники однофазні для змінного струму, амперметри, вольтметри, омметри, комбіновані прилади (ампер-вольтметри) та ін. їх класифікують за місцем установлення - переносні, щитові; за рівнем похибки вимірювань - 1,0; 1,5; 2,5; 4 класу точності; за принципом дії; за умовами експлуатації - для приміщень, щоопалюються, і для приміщень, що не опалюються.

Переносні джерела електричної енергії

Гальванічний елемент - це цинковий циліндр уфутлярі. Усередині циліндру розташовано вугільний стрижень, оточений сумішшюпероксиду марганцю, графіту… Випускають різні марки елементів, які класифікують за природою активної… Особливістю гальванічних батарей є те, що під час їх зберіганнянапруга знижується. Наприклад, початкова напруга…

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Будівельними товарами називають матеріали і вироби мінерального й органічного походження, що застосовуються для проведення іремонту державних і житлових будівель, промислових підприємств таінших споруд.

Будівельні матеріали класифікують: За призначенням поділяють на такі групи:в'яжучі; для стін і будівельних конструкцій; для покрівель; теплозвукоізоляційні; облицювальні й оздоблювальні; для кріплення; для підлог; для скління; санітарно-технічні вироби.

За походженням розрізняють будівельні матеріали природні (глина, пісок, природні кам'яні матеріали) іштучні (цемент,скло, кераміка).

За складом будівельні матеріали можуть бути мінеральними(глина, пісок, скло, цегла) й органічними (деревина, пластмасові матеріали та ін.).

Вироби на основі мінеральних в'яжучихречовин

Їх отримують ізсуміші в'яжучого, води і наповнювача. Як наповнювачі використовують кварцовий пісок, шлак, золу, деревинні тирсу та волокна, паперову макулатуру. За видом мінеральних в'яжучих речовин виготовляютьвироби на основі гіпсу, вапна і цементу.

Вироби на основі гіпсу

На основі гіпсу виготовляють гіпсові облицювальні листи, плити і панелі для перегородок, стінні камені, теплоізоляційні вироби,декоративні деталі.

Гіпсові вироби характеризуються малою об'ємною масою, досить великою міцністю, високими тепло- і звукоізоляційними властивостями, можливістю механічної обробки (легко піддаються розпилюванню, свердлінню, різанню, забиванню цвяхів). Недоліки - висока деформації при незмінному навантаженні тазниження міцності при зволоженні.

Вироби на основі вапна

На основі вапна випускають вапняно-піщану (силікатну), вапняно-зольну і вапняно-шлакову цеглу. Залежно від призначення силікатну цеглу випускають облицювальну - для мурування зовнішніх стінбудинків і рядову - для внутрішніх робіт стін будівель. За будовоюцегла буває повнотіла (суцільна) і пустотіла (з пустотами, що виходять на один бік). За розмірами цеглу поділяють на одинарну(250x120x65 мм) і модульну (250x120x88 мм).

Собівартість силікатної цегли в п'ять разів менша, ніж глиняної.Недоліками силікатної цегли єнедостатні водо- і морозостійкість, опір до ґрунтових вод. Силікатну цеглу не можна використовувати для мурування фундаментів і цоколів будівель, печей, труб та інших частинконструкцій, що зазнають тривалу дію високих температур.Вапняно-шлакова і вапняно-зольна цегла дешевша за силікатну,дозволяє зводити стіни будівель меншої товщини, ніж із силікатної. Їх застосовують для мурування стін будівель не вище трьох поверхів і зведення верхніх поверхів багатоповерхових будинків.

Вироби на основі цементу

На основі цементу випускають азбестоцементні і цементно-піщані вироби.

Азбестоцементні вироби мають високу водостійкість, негорючість, довговічність, морозостійкість, легко обробляються і фарбуються. Недоліком азбестоцементних виробів є невисока стійкість до ударів. Залежно від призначення азбестоцементні вироби випускають дляпокрівель, облицювальні азбестоцементні плити і плитки, вироби спеціального призначення (водопровідні і каналізаційні труби та муфти до них, вентиляційні короби).

Цементно-піщані вироби характеризуються високою водостійкістю, морозостійкістю, довговічністю, стійкістю до корозії. Цементно-піщана черепиця у процесі експлуатації покрівлі не потребує підфарбовування. Основним недоліком є порівняно висока питома вага

М а т е р і а л и і в и р о б и з і с к л а

Будівельні матеріали і вироби зі скла мають високу прозорість,довговічність, хімічну стійкість, добрі теплозахисні й естетичні властивості. Основними недоліками скла і виробів із нього є крихкість іневисока термічна стійкість.

Залежно від призначення будівельні матеріали зі скла поділяютьна матеріали для засклення, облицювання, тепло- і звукоізоляційні,стінні і конструкційні.

Матеріали для засклення

До матеріалів для засклення відносять віконне, вітринне, поліроване, загартоване, армоване і візерункове матове скло.

Віконне скло випускають товщиною 2; 2,5; 4; 5; 16 мм, розмірилистів від 400x400 до 1600x220 мм.

Вітринне скло виготовляють товщиною 6-10 мм, розміром листів 2500x3500 мм.

Поліроване скло відрізняється від іншого більш рівною поверхнею, яку отримують у результаті додаткового шліфування і полірування. Воно не викривляє предмети при розгляданні їх під будь-якимкутом.

Загартоване скло порівняно з віконним має більш високу термічну стійкість і механічну міцність.

Армоване скло - це лист із запресованою у скломасу металевоюсіткою. Характеризується підвищеною вогнестійкістю і безпечністю,утримує скалки при руйнуванні скла.

Візерункове скло має на одній або двох поверхнях рельєфні абоматові візерунки.

Облицювальні вироби зі скла

До таких виробів відносять стемаліт, марбліт, килимово-мозаїчні плитки.

Стемаліт являє собою плити і панелі із загартованого скла, покриті з одного боку керамічними фарбами понад 25 кольорів і відтінків. Поверхня може бути полірованою і візерунчастою. Використовується для облицювання зовнішніх стін будинків, вестибюлів і холів.

Марбліт - це прозоре, пофарбоване в масі потовщене листовескло чорного, світло-кремового і молочно-білого кольору з полірованою або візерунчастою поверхнею.

Килимово-мозаїчні плитки виготовляють із заглушеного скла різноманітних забарвлень розміром 30x15, 25x25, 20x30 мм і наклеюють на папір. Використовують для зовнішнього і внутрішнього облицювання стін будівель.

Тепло- і звукоізоляційні матеріали зі скла

Для тепло- і звукоізоляції будівель застосовують піноскло,скловолокно і скловату. Піноскло має високу механічну міцність, вогне- і біостійкість, стійкість до агресивного середовища, високі теплозахисні властивості.

К е р а м і ч н і м а т е р і а л и і в и р о б и з н и х

Керамічні матеріали і вироби мають високу водостійкість, стійкість до дії агресивного середовища, вогнетривкість, механічну стійкість, довговічність, гігієнічність, біостійкість, гарний зовнішній вигляд. Недоліком керамічних будівельних матеріалів є їх велика маса.

Залежно від призначення поділяють наматеріали для стін, облицювальні, для підлог, покрівельні і санітарно-технічні.

Для спорудження стін використовують глиняну цеглу і керамічні камені.

Облицювальні й оздоблювальні матеріали поділяють на лицьову облицювальну цеглу, плитки фасадні та для внутрішнього облицювання стін.

Лицьова облицювальна цегла відрізняється від звичайної більшстаранною обробкою лицьової поверхні, правильністю форм і граней,однорідністю кольору (від білого, трохи кремового, до коричневого),більшою морозостійкістю.

Фасадні плитки виготовляють із пористим черепком, з поливоюі без неї, безбарвною або кольоровою поливою, з гладкою або рельєфною поверхнею.

Плитки для внутрішнього облицювання стін, на відміну відфасадних, завжди мають поливу одно- і багатокольорову.

Матеріали для підлоги. Плитки для підлоги мають високу стійкість до витирання, ударотривкість, вогнестійкість, водостійкість, стійкість до дії навколишнього середовища, довговічність, високі естетичні властивості. Недоліком євисока теплопровідність, що робить підлогу холодною, і підвищенаковзність гладких плиток.

Покрівельні вироби. Для покрівель малоповерхових будинківвикористовують глиняну черепицю. Глиняна черепиця відрізняється вогнетривкістю, водостійкістю, біостійкістю, довговічністю, гарним зовнішнім виглядом.Основними недоліками є велика масаі трудомісткість укладанняпокрівлі із неї.

До керамічних виробів санітарно-технічного призначення.відносять умивальники, раковини, ванни, змивні бачки, унітази тощо.Вироби мають білий черепок,вкритий білою або кольоровою поливою. Вони довговічні, мають високу гігієнічність, гарний зовнішній вигляд.

М е т а л е в і м а т е р і а л и і в и р о б и

Металеві будівельні матеріали мають високу механічну стійкість, достатню хімічну стійкість, довговічність, здатність до різнихвидів обробки. Основним недоліком є здатність до корозії і велика маса. За призначенням металеві матеріали і вироби поділяють на конструкційні, покрівельні, для кріплення і санітарно-технічного обладнання.

До конструкційних матеріалів відносять сортовий прокат: профільні матеріали, які мають простий переріз (коло, квадрат,прямокутник, шестигранник), і фасонний прокат, який має складнийпереріз (швелер, рейки, балки таврові).

До покрівельних матеріалів відносять сталь листову покрівельну і черепицю сталеву.

Вироби для кріплення представлені цвяхами, шурупами, болтами, гвинтами, шайбами і шплінтами.

Цвяхи призначені дляприкріплення дерев'яних або інших матеріалів (листової сталі, шиферу, штучної шкіри) до дерева.

Шурупи використовують для приєднання дерев'яних або металевих деталей і виробів до дерева. Шурупи мають загострений стрижень з нарізкою.

Болти і ґвинти застосовують для кріплення металевих деталей.Вони мають стрижень із тупим кінцем з нарізкою, на який нагвинчується гайка.

Шайби і шплінти призначені для усунення самовідкручуванняболтів і гайок.

Шайби - це пластинки квадратної або круглої форми, шплінти -зігнуті відрізки дроту.

До санітарно-технічного обладнання відносять вироби дляобладнання кухонь (раковини, мийки), ванних кімнат (ванни, піддонидушеві, колонки водонагрівні), туалетних кімнат (бачки змивні), побутових печей, вироби для обладнання та ремонту водопровідних, каналізаційних і опалювальних систем.

 

 

Деревинні будівельні матеріали

Деревинні будівельні матеріали мають невелику об'ємну масу,високу стійкість, добрі теплозахисні властивості, легко оброблюються, мають гарний зовнішній вигляд. Основними недоліками деревини, невисока твердість, низька стійкість до гниття і пошкоджень комахами,пожежонебезпечність. За ступенем обробки і готовності до застосування розрізняють круглі лісоматеріали, пиломатеріали, напівфабрикати і вироби з деревини.

Круглі лісоматеріали являють собою частини стовбурів дерев,очищених від сучків. Призначенідля розпилювання, лущення і стругання.

Пиломатеріали. До цієї групи відносять матеріали, отримані врезультаті поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріалів: пластини, четвертини, дошки, бруски та обаполи.

Пластини - це пиломатеріали, отримані в результаті розпилювання колоди навпіл.

Четвертини отримують розпилюванням пластин на дві частини.

Дошки - це пиломатеріали товщиною до 100 мм, а шириною більше подвійної товщини.

Бруски мають ширину менше подвійної товщини, не перевищуючи 100 мм, а бруси - ширину і товщину від 100 до 250 мм

Обапіл - верхня частина колоди, яка виникає в результаті випилювання дощок.

Стругані погонні деталі мають фігурну форму перерізу, оздоблювальну поверхню і значну довжину. До них відносять поручні, плінтуси, наличники. Матеріали для підлоги включають паркет, дошки для підлоги,деревностружкові і… До матеріалів покрівельних і штукатурних відносять покрівельну і штукатурну дрань, плитки і ґонт.

Матеріали на основі паперу

До цієї групи будівельних матеріалів відносять шпалери і лінкрусти.

Шпалери - це рулонні матеріали на паперовій основі, які застосовуються для внутрішнього оздоблення стін і стель будинків. Поділяють їх на такі види: ІІВВ - друковані;БІБВ - друковані тиснені; ВВВ - друковані гофровані; ГІГВ - дубльовані. У назві марки індекс «В» означає, що шпалери вологостійкі.

Лінкруст являє собою рулонний оздоблювальний матеріал напаперовій основі з нанесеним шаром полімерної пасти на основі полівінілхлориду. На поверхні лінкруст має рельєфний рисунок, отриманий тисненням. Лінкруст має високу водо- і гниттєстійкість, механічну стійкість, довговічність, гігієнічність, стійкість до світла, високіестетичні властивості.

Матеріали і вироби на основі пластичних мас

Матеріали і вироби на основі пластичних мас мають високуводо- і хімічну стійкість, механічну стійкість, довговічність, гігієнічність, вогне- і біотривкість, легкість, гарний зовнішній вигляд. За призначенням товари на основі пластмас поділяють на вироби для підлоги, оздоблювальні, тепло- і звукоізоляційні, покрівельні, санітарно-технічні.

Матеріали і вироби для підлоги. До них відносять лінолеум. Лінолеум залежно від виду вихідної сировини може бути полівінілхлоридним, алкідним, нітроцелюлозним і гумовим; За будовою лінолеум поділяють на безосновний і на основі - тканий, повстяний, синтетичнийспінений.

Оздоблювальні матеріали з пластмас випускають у вигляді рулонів, листів і плиток. Декоративні полівінілхлоридні плівки мають гарний зовнішній вигляд,гарно миються, стійкі до дії хімічних реактивів, довговічні. Використовують їх для внутрішнього оздоблення стін житлових кімнат, кухонь, коридорів.

Металопластикові вікна і двері.Ще зовсім недавно в нашійкраїні ніхто і не підозрював про існування пластикових вікон. У житловому будівництві найчастіше застосовували сосну, інколи більш цінніпороди деревини. Альтернатив просто не існувало. Та недавно на вітчизняному ринку з'явилися металопластикові вікна. Існує два види металопластикових вікон: європейський і канадо-американський. Відмітності між ними - у системі відкривання. Система відкривання вікон європейського типу, як правило, або відкидна,або поворотна. Канадо-американський тип пропонує розсувні вікна -чи по вертикалі, чи по горизонталі.

Вікна з металопластикаскладаються з металевого корпусу (оцинковане залізо) ірами з полівінілхлориду, залізна основазабезпечує міцність і тривкість, а пластикова рама - гарний і одночасно солідний зовнішній вигляд. Ґумова система стискання забезпечуєгерметичність і захист від шуму і протягів. Скло частіше використовують вітчизняне, а також спеціального призначення - тоноване або дзеркальне, нерозбірний "триплекс", броньоване тощо. Проміжки між склом упакеті заповнені силікагелем, якийпоглинає вологу, що запобігає запотіванню скла.

Як ефективний захист від сонця, дрібних крадіжок, від поранення скалками розбитого скла при ДТП плівки знайшли широке застосування на автомобільному транспорті.

Відомо, що скалки скла можуть стати серйозною небезпекоюдля людини, спричиняючи тяжкі, а іноді й смертельні поранення.Вкривши скло спеціальними плівками, ви запобігаєте пошкодженнямнавіть під час вибуху бомб, при стихійному лихові - ураганах, смерчах і землетрусах. Однак якщо скло все ж таки виявиться пошкодженим, воно не розсиплеться на друзки, запобігає проникненню води вприміщення.Під час пожежі розбите скло легко лопається, тріщить, а кисень, який надходить через нього, і протяги різкопосилюють вогонь.У цьому випадку захисна плівка надійно протистоїть проникненню полум'я і витримує до 15 хв пряму термічну дію, що збільшуєшанс захистити приміщення до прибуття пожежної команди.

Плівки можуть затримувати до 98% шкідливих для здоров'я людини ультрафіолетових променів і до того ж захищають від вигоряння ваші ковдри, меблі, шпалери. Тоновані захисніплівки є перепоною для проникнення через віконне скло до 76% сонячного тепла. Тому навіть у найбільшу спеку в приміщенні буде прохолодно.

Матеріали для покрівель на основі пластмас можуть бути рулонні й листові. Рулонні матеріали випускають безосновними і на основі з картону, склотканини. Щодо виду покриття вони випускаютьсябітумні, дьогтьові, ґумово-бітумні, поліетиленові.

Бітумні матеріали підрозділяють на руберойд і пергамін.

Руберойд являє собою картон, просочений м'якими нафтовими,бітумами і вкритий з обох боків тугоплавкими бітумами і посипкою.

Пергамін - це картон, просочений м'якими нафтовими бітумамибез посипки.

До дігтярних матеріалів відносять толь, просочений дігтярнимискладами.

Основними видами гумово-бітумних матеріалів є ізол, бризол,фольгоізол, склоізол. Це рулонний матеріал на основі ґуми і бітумів,безосновний або армований азбестовими волокнами, фольгою і склотканиною.

До листових покрівельних матеріалів відносять склопластики наоснові ненасичених поліефірних смол. Склопластик має гарну прозорість, малу об'ємну величину, біостійкість, високу міцність, вологостійкість.

До тепло- і звукоізоляційних матеріалів відносять пористі і спінені матеріали на основі полістирола, поліхлорвініла, поліефіруретану, фенолформальдегідних і аміноальдегідних смол.

 

МЕБЛЕВІ ТОВАРИ

Меблеві вироби можуть виконувати різні функції. Так,письмовий стіл, робоче крісло призначені задовольняти потреби людини під час праці, диван та ліжко - під час відпочинку і сну; столидля обіду і кухонний можуть бути використані для приготування івживання їжі, шафи для посуду, білизни, суконь тощо - для зберіганнярізноманітних предметів.

Меблі відіграють велику роль у задоволенні потреблюдини, це суттєвий елемент житлового інтер'єру.Меблі повинні мати комплекс функціональних, ергономічних,естетичних властивостей, бути надійними в експлуатації.На споживні властивості меблів, їх ціну впливає низка чинників,насамперед матеріали і виготовлення.

Матеріали, що використовують длявиготовлення меблів

Матеріали, що використовують для виготовлення меблів, підрозділяють за призначенням: для жорстких конструкцій, м'яких елементів, облицювальні, оздоблювальні, меблева фурнітура, скло і дзеркала.

Для жорстких конструктивних елементів використовуютьдерев'яні, металеві та пластмасові матеріали. Дерев'яні - використовують у вигляді пиломатеріалів, деревностружкових (ДСП) і деревно-волокнистих плит (ДВП), клейових фанер.

ДСП - отримують пресуванням деревних стружок, тирси, фенолформальдегідних смол. Вони більш однорідні, не жолобляться,дешеві, легко обробляються.

ДВП - виготовляють пресуванням волокнистої деревинної маси,паперової макулатури, лляної костри, синтетичних смол. ДВП тоншіза ДСП, але при цьому мають достатню міцність. Поверхня гладка,легко фарбується і вкривається лаками. ДВП легко згинаються. Використовують для виготовлення задніх стінок меблів, низів шухляд і напівшухляд.

Клейова фанера - матеріал, що одержують пресуванням листів шпону, змазаних синтетичним клеєм. Маєвисоку міцність при невеликій товщині, гладку поверхню, легко фарбується і вкривається лаком. Застосовують клейову фанеру для виготовлення спинок і сидінь стільців, крісел, задніх стінок меблів.

Металеві матеріали використовують у вигляді труб, прутів.Меблі із застосуванням металевих конструкційних матеріалів дужеміцні, довговічні, але масивні, не стійкі до корозії, мають невисокі естетичні властивості.

Пластмаси використовують для жорстких конструктивних елементів. Пластмасові меблі міцні, легкі, гігієнічні, мають високі естетичні показники.

Матеріали для м'яких елементів. Для м'яких елементів мебліввикористовують пружини, настильні і набивальні матеріали, гнучкіоснови. Проте з часом пружини можуть просісти, створюючи вм'ятини, скрипіти в процесі експлуатації.

Настильні і набивальні матеріали можуть бути рослинного походження, гумовані, синтетичні.

Рослинні - вата, морські водорості, рогожа, мочала. Ці матеріалимало пружні, швидко злежуються, але мають високі гігієнічні властивості. Застосовують їх для настилання зверху пружин або як самостійний набивний матеріал.

Гумовані матеріали виготовляють методом просочування рослинних матеріалів розчином латексу. Ці матеріали мають високу пружність, м'якість, легко набувають потрібну форму, довговічні. Застосовують у м'яких меблях як самостійний матеріал і в поєднанні зпружинами.

Із синтетичних набивних матеріалів застосовують пінополіуретани, пінополівінілхлорид, пінополістирол та інші спінюючі матеріали. Вони міцні, еластичні, мають невелику об'ємну масу, стійкі допошкоджень шкідниками-комахами і гризунами.

Оббивні матеріали підрозділяють на покрівельні й облицювальні.

Покрівельні матеріали використовують для внутрішньої обтяжки м'яких елементів. Виготовляють із лляної, джутової пряжі.Вони мають невиразний зовнішній вигляд, алезначну міцність.

Оббивні облицювальні матеріали - це тканини, штучні шкіри,полімерні плівки. Тканини надають гарний зовнішній вигляд, маютьвисоку ергономічну властивість, але легко забруднюються і важковідчищаються.Штучні шкіри мають гарний зовнішній вигляд, легко миються,але не завжди є безпечними.

Для гнучких основ застосовують проволоку, гумові стрічки. Ціматеріали значно підвищують гнучкість і м'якість елементів меблів.

Як облицювальні матеріали для виготовлення меблів використовують дерев'яний шпон, текстурний папір, синтетичний шпон, синтетичні пластинки.

Кращі споживні властивості має дерев 'яний шпон цінних (червоне, лимонне дерево) та твердолистяних порід (дуб, бук, ясен).

Текстурний папір - спеціальний папір, що імітує текстуру цінних порід деревини. Він достатньо гарний, але трудомісткий при наклеюванні на поверхню.

Синтетичний шпон - текстурований папір, просочений синтетичними смолами. У порівнянні з текстурним папером він менш трудомісткий при наклеюванні.

Синтетичні пластики мають високу хімічну стійкість, міцність,гігієнічність. Використовують для кухонних і дитячих меблів.

Меблеву фурнітуру поділяють на крипільну і лицьову. Крипільна фурнітура призначена для з'єднання елементів і вузлів меблів (шурупи, стяжки, полкодержаки, защіпки тощо).

До лицьової фурнітури відносять ручки, крючки.Лицьова фурнітура істотно впливає на функціональні, ергономічні йестетичні властивості меблів, їх надійність.

Ціна меблів залежить від виду виробу, його конструкції, розміру, групи вартості, облицювальних матеріалів і варіанту облицюванняй оздоблення, категорій м'якості елементів меблів.

Класифікація і характеристика асортименту побутових меблів.

За призначенням меблі класифікують на побутові, для громадських будівель і дитячі.

Побутові - це меблі для житлових приміщень, форма і конструкція яких визначається характером діяльності закладу, специфікоюфункціональних пристроїв.

Розміри, форми і конструкції дитячих меблів визначено зурахуванням вікових або зростових особливостей дітей.

Побутові меблі за призначенням поділяють на меблі для житлових кімнат, кухні і вітальні.

Меблі виготовляють з дерева, металу та пластмаси. Найпоширенішими є дерев'яні. У майбутньому питома вага дерев'яних меблівзалишиться високою, однак усе більше будуть використовуватися длявиготовлення меблів полімерні матеріали.

Пластмасові меблі мають високі естетичні властивості, сучаснуоригінальну форму, що відповідає контурам людського тіла і його рухам, невелику масу, комфортність і гігієнічність. Забруднення легкоочищуються з пластмасових меблів. Такі меблі зручні в експлуатації,не піддаються корозії, гниттю, пошкодженню комахами. Водночаснеобхідно відзначити негативну дію на організм людини, що виникаєчерез певний час унаслідок виділення шкідливих речовин.

Металеві меблі відрізняються високою довговічністю завдякиміцності вихідних матеріалів, надійному з'єднанню деталей. Однакметалеві меблі зазнають корозії при підвищеній вологості, мають велику масу, невисокі естетичні властивості, недостатньо зручні у користуванні, потребують обережного ставлення при транспортуванні ізберіганні, важко відчищаються від забруднень. До переваг, крім високої міцності, необхідно віднести нешкідливість і негорючість.

Меблі з деревини мають високі функціональні, ергономічні й естетичні властивості. Недоліками є горючість, низька стійкість до гниття,пошкоджень комахами і гризунами. Меблі з деревини гігієнічні, алезазнають розбухання й усихання, гігроскопічні, тому потребуютьстворення певних умов під час транспортування і зберігання.

За способом виготовлення меблі бувають столярні, гнуті та плетені. Столярні меблі отримують шляхом столярної обробки. Деталітаких меблів мають прямокутну форму і прямокутне з'єднання.

Гнуті меблі виготовляють з деталей, отриманих методом гнуттявспеціальних шаблонах.

Гнуті меблі мають високу стійкість до механічних пошкоджень,зручність у використанні, транспортуванні та зберіганні, нешкідливість і гігієнічність.

Плетені меблі виготовляють методом обплетення основи мебліввербовими гілками, стрічками з деревини і пластмас.Плетені меблі мають високі функціональні властивості, невелику масу, раціональну й оригінальну форму, гарний зовнішній вигляд.

За конструкцією розрізняють меблі нерозбірні, вбудовані, універсально-збірні, такі, що трансформуються, і секційні.

Нерозбірні називаються меблі, з'єднання яких нероз'ємні.Такі меблі недостатньо зручні для транспортування і зберігання, а також для їх розміщення в приміщенні.

Вбудовані меблі становлять єдине ціле зі стіною або перегородкою приміщення. Вони займають мало місця, але їх не можна переміщувати в разі необхідності.

Універсально-розбірні - це меблі з уніфікованих елементів, щопередбачають широку варіантність під час збирання виробів, різноманітні за формою, розмірами і призначенням. Універсально-збірні меблі зручні для транспортування і зберігання, розміщення в приміщенні.

До таких, що трансформуються, відносять меблі, конструкціїяких дозволяють змінити її функціональне призначення переміщеннямелементів (наприклад, диван-ліжко, крісло-ліжко). Трансформованімеблі зручні у використанні і розміщенні. Вони дозволяють раціонально використовувати приміщення, залишати вільний простір длянормального функціонування людини.

Секційні меблі збирають із секцій в різних поєднаннях. Вонизручні у користуванні, розміщенні в приміщенні, транспортуванні ізберіганні. Секційні меблі мають високі естетичні можливості, оскільки дозволяють перестановкою секцій змінювати вигляд приміщень імеблів.

За комплектністю меблі випускають поштучні, у наборах і гарнітурах. Гарнітури - це комплекти меблів, які мають єдине архітектурно-художнє оформлення і призначені для умеблювання спальні, вітальні, дитячої кімнати, кабінету, коридору або кухні.

Набори відрізняються від гарнітурів більшою кількістю виробів,що входять до комплекту. Наприклад, гарнітур кабінету включає шафу для книг, письмовий стіл, робоче крісло; а набір кабінету, крім цихпредметів, включає ще й диван, крісло для відпочинку і журнальнийстіл.

Комплектні меблі користуються більшим попитом, ніж штучні.Тому 70% усіх меблів, що випускаються, надходить у продаж у наборах і гарнітурах.

За функціональним призначенням меблі поділяються: для сидіння, лежання, зберігання різних предметів, для роботи, приготування та приймання їжі, для туалету і культурно-побутових потреб. Домеблів для сидіння відносять стільці, крісла, табурети і бенкетки; длялежання - ліжко, диван, диван-ліжко, кушетку, софу, крісло-ліжко.

Для зберігання різноманітних предметів призначені такі шафи;для суконь, білизни, посуду, комбіновані шафи, шафи і полиці длякниг, тумби приліжкові, для постільних речей, іграшок,нижні, середні й антресольні секції секційних шаф.

До меблів для роботи, приготування і приймання їжі відносятьстоли різного призначення: письмові, обідні, кухонні та сервірувальні.

Длятуалету і культурно-побутових потреб використовуютьстоли туалетні, журнальні, трюмо.

КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВІ ТОВАРИ

Культтовари призначені для задоволення культурних попитівлюдини.Незважаючи на сучасний кризовий характер народного господарства України, виробництво цих товарів посідає одне з провідних місць у загальномувипуску товарів народного вжитку. Це пояснюється тим, що в нашійкраїні майже кожен обласний центр має кілька підприємств або заводів, що випускають культтовари.Випуск культтоварів супроводжується подальшим їх удосконаленням, технічним ускладненням. В асортименті культтоварів з'являються нові моделі, марки товарів. радіотехнічні вироби (тюнери, різні радіотехнічні центри, підсилювально-комутаційні пристрої,

Папір

Папір є тонким, листовим матеріалом масою до 250 г/м2, виготовлений переважно з волокон рослинного походження, міцно зв'язаних між собою.

Картон - паперовий листовий матеріал масою більше 250 г/м2.Для надання цим матеріалам тих чи інших споживних властивостей до їх складу вводять клеї, мінеральні наповнювачі, барвникита інші компоненти.

Найпоширенішою сировиною для виробництва паперу й картону є деревина хвойних талистяних порід. Крім того, використовують солому хлібних рослин(жита, пшениці, вівса), стебла дикорослої тростини, бавовняні, конопляні, лляні волокна та макулатуру.З перерахованих видів сировини на целюлозно-паперових комбінатах виготовляють волоконні напівфабрикати, а з них - папір і картон.

Класифікація. Сучасна паперово-целюлозна промисловість виготовляє понад 160 видів паперу. З метою систематизації їх поділяютьза призначенням на окремі групи. Наприклад: для письма, креслення,малювання, друку, машинопису, на декоративні, світлочутливі й перевідні, електротехнічні, вологопоглинальні, загортальні й пакувальні,промислово-технічні і для виготовлення цигарок та сигарет; папір-основа.

Вироби із паперу і картону

Переважну більшість виробів із паперу і картону називають паперовими бідовими виробами. Тобто такі вироби, які виготовляють переважно з білого паперу, без друкованого тексту або ілюстрацій. Залежно від їх призначення вони поділяються на такігрупи: зошити; шкільні щоденники; альбоми; папки зпапером (включаючи й блоки); блокноти; записники, книги для записів; набори; папки, обкладинки і швидкозшивачі; конверти, паперові заготовки візитних карток тощо.

До друкованих виробів відносять усі види календарів: настільні,перекидні настінні.

Асортимент виробів із картону включає папки: для паперів,шкільних зошитів, нот, обкладинки для паперів, швидкозшивачі.

Група товарів господарського призначення з паперу включає:серветки, скатертини, паперові клейонки, мішки для зберігання одягу,папір для обклеювання вікон, папір туалетного призначення тощо.

Характеристика асортименту

Зошити учнівські (шкільні) виготовляють таких видів лініювань: 1) в одну горизонтальну лінію 2) у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності;

Залежно від виду стрижня, яким пишуть, розрізняють графітні,копіювальні й кольорові олівці. Стрижень графітного олівця для письма залишає лінію сіро-чорного кольору, що легко стирається Гумкою.

Стрижень копіювального олівця утворює лінію сірого кольору різноїінтенсивності залежно від міри зволоження паперу. Ця лінія важчестирається гумкою. Стрижень виготовляють із суміші водорозчинногофарбника і графіту.

Залежно від ступеня твердості стрижня, яким пишуть, олівціподіляють на 15 груп: 6М, 5М, 4М, ЗМ, 2М, М, ТМ, СТ, Т, 2Т, ЗТ, 4Т,5Т, 6Т, 7Т. Літера "М" означає м'якість стрижня, літера "Т" – йоготвердість. Цифра означає ступінь м'якості або твердості стрижня,яким пишуть. Чим більша цифра, тим сильніші його властивості.Залежно від кольору стрижня, яким пишуть, виготовляють івідповідних кольорів покриття поверхні оболонок. Кольорові олівцівиготовляють із сумішей пігментів і фарбників з наповнювачами,в'яжучих речовин і жирів.

Пера. Виготовляють із сталі з використаннямсплавів золота та інших металів.За призначенням поділяються на звичайні (шкільні й канцелярські), спеціальні (для автоматичних ручок, креслярських робіт,плакатні, для спеціальних шрифтів, нотні).

Однією з головних відмітних ознак, що визначає властивість(здатність) письма пер, є форма кінчика, яким пишуть. Саме це й покладено в основу поділу пер на класи. Пера звичайні бувають з гострими вузенькими, із загнутими та з широкими кінчиками.

Ручки. Залежно від призначення випускаються шкільні, канцелярські й автоматичні.

За принципами нанесення чорнила або пасти на папір бувають: перові і кулькові.

Чорнило. Випускається рідким або сухим (у таблетках або в порошках). Рідке чорнило - це водяний розчин барвної речовини з домішками антисептика і загусника.За кольором чорнило буває чорним і кольоровим.Антисептик - це фенол і саліциловакислота. Вони запобігають загниванню чорнила.

Чорнило для авторучок, крім названих компонентів, міститьспиртовий розчин, тому воно легко сходить з пера, не розпливаєтьсяна папері і швидко висихає.

Знаряддя для креслення

До знарядь для креслення входять креслярські дошки і столи,інструменти (циркулі, розмічувальні і креслярські, штангенциркулі, кронциркулі та рейсфедери), вимірювальні інструменти (лінійки, кутники, лекала, транспортири), креслярські кнопки і гумки. Цівироби призначено для виконання креслярських, графічних, копіювальних та інших робіт.

 

 

Музичні інструменти

Музика має величезний вплив на емоційний стан людини. Вонанеобхідна всім. Музика виховує людину, допомагає їй пізнати прекрасне. В Україні працюють музичні фабрики, які випускають усі види інструментів: струнні (у Чернігові і Закарпатті), духові (у Києві),язичкові (у Полтаві, Житомирі й Донбасі), електронні (у Львові).

Звук - це фізичне явище, яке утворюється внаслідок коливанняпружного тіла - джерела звуку (струни, пластинки, мембрани, шкіри,що обтягує барабан, тощо), що створює в навколишньому середовищізвукові хвилі, які сприймаються барабанною перетинкою людськоговуха як звук. Однак не всі звуки є музичними. З усіх звуків, які існують у природі, музичними є тільки ті, що мають точно визначену висоту, які можна повторити голосом або з допомогою музичного інструмента. Музичні звуки мають такі властивості: висоту, тривалість,силу, тембр. Так, висота є найважливішою властивістю музичного звуку. Вона визначається частотою коливань на одиницю часу. Чим більша частота коливань, тимвищий звук, і навпаки - чим менша частота коливань, тим нижчийзвук. Частота коливань визначається ступенем пружності тіла, йогорозмірами. Наприклад, туго натягнута довга й товста струна звучитьнабагато нижче, ніж туго натягнута, але тонка і коротка струна. Аналогічні приклади можна навести стосовно всіх музичних інструментів: в духових музичних інструментів – утоншій і коротшій трубі повітря утворює коливання високих звуків, ав товстих і довгих - низькі.

Тривалість звуків - це час їх звучання, що залежить від тривалості коливання тіла, яке утворює звук.

Сила звуків, або їх гучність, визначається інтенсивністю коливань, їх амплітудою (розмахом). Чим сильніший коливальний рух,тобто чим більший їх розмах, тим гучніший звук.

Тембром називають те особливе забарвлення звуків, яке притаманне тому чи іншому музичному інструменту. Тембр звуків визначається кількістю та якістю обертонів (призвуків), які супроводжуютькожен звук. Тому поряд з новим звуком і одночасно з ним завжди звучать і слабшіпризвуки, які зливаються з головним звуком, надаючийому індивідуального забарвлення, яке й називають тембром. Крім того,тембр формують форма і розмір музичного інструмента, а також матеріали, з яких його виготовлено. Тому один і той самий твір (мелодія)звучить по-різному при виконанні його на бандурі, скрипці, баяні, балалайці або інших інструментах.

Сучасна класифікація поділяє всі музичні інструменти на: групи - за джерелами звуків; підгрупи - за способами відтворення звуків; види - за додатковими ознаками, характерними для даного виду.

Усі музичні інструменти можна поділити на такі основні групи: струнні, язичкові, духові, ударні, електромузичні.

До струнних музичних інструментів відносять щипкові, смичкові й ударно-клавішні. У цих інструментах джерелами звуків є закріплені(кожна) на двох опорах струни: металеві, жильні, синтетичні.

До щипкових музичних інструментів відносять: бандури, гітари,балалайки, мандоліни, домбри, арфи тощо. Звук у цих інструментіввідтворюється внаслідок защипування пальцями або медіаторомструн.

До смичкових музичних інструментів відносяться: скрипки, віолончелі, контрабаси. Звук отримують тертям волоса смичка по струнах.

До ударно-клавішних музичних інструментів відносять: піаніно,роялі, фортеп'яно. Звуки в них виникають унаслідок ударів молоточків по струнах.

Група язичкових музичних інструментів включає: акордеони,баяни, гармошки тощо. Звуки в них виникають внаслідок приведенняязичків у коливальний рух потоком повітря, спрямованого спеціальними каналами з допомогою міхів. Вони складаються з двох кришок-коробок, з'єднаних міхами, та двох кнопкових клавіатур: права - мелодії, ліва - акомпанемент.

Група духових музичних інструментів складається з таких підгруп: лабіальних (флейта, сопілка) язичкових(волинка, дримба, ріжок,) і амбушюрних (трембіта, козацька труба, ріг, труба. Вони різняться між собоюспособами відтворення звуків, а також матеріалами, з яких виготовлені.Джерелом утворення звуків духових музичних інструментах єповітря, що вдувають у трубку (канал) інструмента: через мундштук -в амбушюрних, через язичок - в язичкових, під деяким кутом до каналу інструмента - у лабіальних.

Духові інструменти залежно від матеріалів, з яких вони виготовлені, умовно поділяють на мідні й дерев'яні. Мідні: труби , альтдухові, тенор, валторна,тромбон, кларнет та ін.

Дерев'яні інструменти: флейти, кларнети, гобої, англійськийріжок, фагот.

У групу ударно-шумових музичних інструментів включають перетинчасті, пластинчасті і самозвучні інструменти. В ударних інструментах звук утворюється внаслідок удару паличками, металевими щітками по натягнутій шкірі або пластику.

До пластинчастих ударних інструментів відносять ксилофони,маримбу, вібрафони, дзвіночки, дзвони.

До перетинчастих інструментів відносять: литаври, барабанивеликі і малі (оркестрові й естрадні), там-тами, бубни, тамбурини, бонги.

До самозвучних відносять тарілки одинарні і парні, трикутники,кастаньєти, марокаси, брязкальця.

 

Товари спортивного, туристичного й альпіністського призначення

1. Інвентар для гімнастики: головної, спортивної, художньої та акробатики. 2. Інвентар для легкої і важкої атлетики: для бігу, стрибків, кидання і… 3. Інвентар для спортивних змагань: спортивної боротьби, боксу, фехтування.

Інвентар для зимових видів спорту.

Інвентар для лижного спорту - лижі, палки лижні, кріплення, мазі, гумові накладки, пластини для натирання лиж, чохли, окуляри, костюми, ковзани.

Інвентар для спортивних ігор. Спортивні ігри - це ігри з великим м'ячем (футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, регбі) та з малим (теніс, настільний теніс), бадмінтон, фігурами з деревини (городки, крокет, кеглі), у хокей, клубні ігри (шахи, шашки, більярд).

Інвентар для туризму й альпінізму

ховного, культурного і соціального розвитку особистості. Залежно від мети мандрів розрізняють: екскурсійний (пізнавальний), спортивний, аматорський, діловий (професійний), приміський. Наприклад, до спор-

Мисливські товари

Асортимент мисливських товарів включає: мисливські рушниці

та пристосування для догляду за ними, набої, прилади для їх наби-

вання та інше мисливське спорядження.

Рибальські товари

Асортимент включає:гачкові рибальські снасті (вудлища, ко-

тушки інерційні і безінерційні, жилку, тягарці, гачки рибальські, шту-

чні приманки, карабіни рибальські, застібки, кільця завідні тощо. Ши-

рокий також асортимент готових вудок: поплавцеві вудлища, спінінги,

донні вудлища та для прямовисної блешні, зимові вудлища (мор-

мишкові). Поширений і асортимент безвудлищних тачкових снастей:

доріжки, жерлиці, кружки.

Сітьові спорядження лову - це сітки, волоки (бредні), рачниці,

верші, наметай тощо.

Допоміжне рибальське спорядження - це підсаки, садки, ості,

глибиноміри, відчепи, кормушки, малявочниці, ящики-валізи, льодо-

бури, черпаки тощо__

 

Транспортні засоби

Асортимент транспортних засобів включає наземні (гужові, велосипедно-мотоциклетні, автомобільні, залізничні), водні, повітряні і комбіновані вироби.

Найпоширенішими наземними транспортами є велосипедно-мотоциклетні та автомобільні вироби.

Велосипедно-мотоциклетні включають велосипеди, мотовелосипеди, мопеди, мокіки, моторолери, мотоцикли та ін.

Велосипеди за призначенням поділяють на дорожні (для дорослих і підлітків), для молодших школярів, спортивно-туристські, спортивні (шосейні й трекові) та дитячі.

Головне місце серед них посідають дорожні, призначені для повсякденної та прогулянкової їзди на дорогах із різним покриттям. Вони вкомплектовані міцною рамою, високим рулем, м'яким широким сідлом, мають одну передачу і гальмівну втулку із вільним ходом.

Дорожні велосипеди: із закритою рамою (чоловічі) - моделі "Україна"; із закритою рамою (жіночі) "Прима-2"; із складною рамою "Десна-2"; з універсальною рамою - "Салют".

Спортивно-туристські - "Турист", "Супутник". Спортивно-шосейні - "Старт" (має 10 передач).

Велосипеди для молодших школярів - "Школяр".

Мотовелосипед - являє собою звичайний дорожній велосипед з укріпленим на рамі двигуном внутрішнього згоряння ємністю циліндра до 50 см3.

Мопед - подібний до мотовелосипеда виріб, але відрізняється від нього дещо підсиленою (зміцненою) рамою.

Мокік - подібний за всіма ознаками до мопеда, але відрізняється від нього відсутністю педалей і наявністю кікстартера (зручний для запуску важіль).

Моторолер - це дво- або триколісний виріб з невеликими, але потужними колесами і двигуном з ємністю циліндра більше 50 см3.

Мотоцикл - це дво-, три- або чотириколісна машина з малогабаритним двигуном внутрішнього згорання, розташованим у середній (центральній) частині. Враховуючи потужність двигуна, відрізняється від веломототранспортних засобів динамічністю, максимальною швидкістю, прохідністю, вантажопідйомністю та витратами палива на 100 км пробігу. За призначенням мотоцикли бувають: дорожні, спортивні, спеціальні; В Україні найпоширенішими є мотоцикли "Дніпро МТ", які виготовляють на Київському мотоциклетному заводі: МТ 10-36; МТ 12-36; МТ 14-36; МТ 16-36. Вони користуються великим попитом, особливо серед сільського населення, завдяки великій прохідності, навіть на бездоріжжі, та вантажопідйомності (250-500 кг або, крім водія, ще й два пасажири).

 

 

Іграшки та ялинкові прикраси

Іграшки - це особливий вид товарів, призначений для навчання, розвитку і виховання дітей. Вони сприяють формуванню особистості дитини, розвитку в дітей допитливості, відчуття прекрасного, любові до праці. Ялинкові та карнавальні прикраси й електрогірлянди – це вироби, призначені для прикрашання новорічних ялинок, дитячих свят і карнавалів. Донедавна іграшки вважали виробами, призначеними тільки для дітей різного віку. Однак з появою технічно складних виробів або електронних ігор ці товари призначаються й для дорослих людей.

Класифікація іграшок

1) залежно від віку людини, для якої призначено іграшки; 2) за похідними матеріалами, з яких виготовлено іграшки; 3) за призначенням в іграх.

Текстильні товари

Текстильні волокна

Основою всіх текстильних виробів є волокна, тобто протяжні тіла, гнучкі й міцні, з малим поперечними розмірами, обмеженої довжини, придатні для виготовлення з них різних текстильних виробів.

Класифікація текстильних волокон

• натуральні (природні); • хімічні. Натуральні волокна бувають:

Волокца природні тваринного походження

До фізико-хімічних властивостей належить гігроскопічність (15 - 17 %). При відносній вологості повітря 90 - 100 % вовняне волокно може ввібрати до… Дія води і пари призводить до набухання і розм'якшення вовни, збільшується її… ШОВК НАТУРАЛЬНИЙ. Волокна натурального шовку вироб­ляють гусениці тутового шовкопряда.

Волокна природні мінеральні

АЗБЕСТ - природний мінерал біло-жовтого кольору, здатний розщеплюватися на дуже тоненькі (до 1 мкм) і міцні волокна довжи­ною 4-6 мм. З нього виготовляють вогнезахисні тканини, електроізо­ляційні стрічки та ін. Волокна азбесту можна переробляти в суміші з іншими (особливо з бавовною) волокнами.

Штучні волокна

Штучні волокна в нашій країні посідають одне з провідних місць у балансі сировини текстильної промисловості. Вони є повно­цінною сировиною для виготовлення багатьох видів гарних, міцних і загальнодоступних текстильних виробів. Крім того, серед усіх відомих хімічних волокон тільки штучні целюлозні волокна забезпечують ви­соку комфортність одягу. До штучних волокон належать гідратцелю­лозні (звичайні віскозні, полінозні, сиблонові, мідноаміачні та ін.), ацетатні і білкові (казеїнове волокно).

ВІСКОЗНІ ВОЛОКНА. Виробництво віскозного волокна склада­ється з низки технологічних операцій, найважливішими з яких є: одер­жання розчину - віскози, формування волокон та їх обробки.

Капронові волокна високо цінують за значну стійкість до сти­рання і багаторазової деформації, хоча вони недостатньо стійкі до дії тепла, сонячних променів, концентрованих мінеральних кислот та окислювачів.

Формування споживних властивостей текстильних товарів у процесі прядіння

Загальні основи прядіння

Текстильними нитками називаються гнучкі й міцні тіла з малими поперечними розмірами, значної довжини, що використо­вуються у виробництві різних… Прядені нитки, або пряжу, отримують з коротких волокон, з'єднаних між собою… Непрядепі текстильні нитки одержують під час розмотування коконів (шовкові нитки), формування хімічних волокон (штучні…

Формування споживних властивостей текстильних товарів у процесі ткацтва

Тканина, знята з ткацького верстата, має назву сурової. Сурові тканини непридатні або малопридатні для безпосереднього їх вико­ристання, оскільки… Повний закінчений цикл обробки тканин різного волокнистого складу і… Фарбування - нанесення барвника на волокнистий матеріал, який при цьому змінює свій колір.

Спеціальні види обробки тканин

Незминальна обробка, Безусадкова обробка, Водовідштовхувальна обробка, Брудовідштовхувальна обробка, антимікробна, антистатична, вогнезахисна, протимільна обробка

 

Асортимент тканині тканих поштучних виробів

Поновлення асортименту тканин здійснюється переважно за ра­хунок зміни волокнистого складу і особливо за рахунок застосування хімічних волокон, які… Класифікація Тканин і Тканих поштучних виробів за видом використаної сировини тканини поділяють на:

ШВЕЙНІ ВИРОБИ

Одяг, до якого належать швейні, трикотажні та хутряні виро­би, є товаром першої необхідності і представляє собою сукупність ви­робів, якими щоденно користується людина.

Одягу притаманні дві основні функції: він є засобом захисту тіла людини від несприятливих природних умов, а також предметом прикрашання людини.

Залежно від способу виробництва розрізняють одяг, виготовле­ний за технологією швейного, трикотажного або хутряного виробництва.

Основну масу швейних виробів за призначенням становить по­бутовий, спортивний і робочий одяг.

Чинники, що визначають потреби населення у швейних виробах

Задоволення потреб населення у швейних виробах зумовлю­ється різними чинниками. Найсуттєвішими з них є розвиток суспіль­ного виробництва, у тому числі й виробництва швейних виробів; ріст матеріального добробуту і культурного рівня населення; чисельність і склад населення (соціальний, статево-віковий); функціональні й пси­хологічні особливості організму людини; природнокліматичні умови.

Розмірна типологія населення

Розвиток і ріст організму людини в різні періоди неоднаковий і має певні особливості. Кожний віковий період розвитку людини має свої пропорції. З… Для проектування і масового виробництва одягу прийнято умовну класифікацію… Дорослих умовно поділяють на три вікові групи: молодшу (до 29 років), середню (30 - 45 років) і старшу (більше 45…

Вимоги до швейних виробів

Ергономічні вимоги. Швейні вироби повинні бути зручними в користуванні, відповідати антропометричним ознакам тіла людини, створювати комфортність у… Антропометричні вимоги характеризують відповідність кон­струкції виробу і його… Гігієнічні вимоги - мікроклімат у підодяговому просторі (тем­пература, вологість, газовий склад, токсичність,…

Асортимент швейних виробів

За загальним призначенням швейні вироби поділяють на п'ять класів: побутові, спортивні, спеціальні, відомчі й національні. Кожний клас за вужчим цільовим призначенням (за умовами експлуатації)… Верхні швейні вироби поділяють на підгрупу пальто та під­групу костюмів.

Побутовий одяг призначений для носіння в різних умовах, має універсальне застосування, є багатофункціональним (домашній, по­всякденний, вихідний, святковий, для відпочинку), пови­нен бути модним і гарним, сучасним за формою і використаними ма­теріалами, створювати комфортні умови для організму людини, від­повідати формі й розмірам її тіла.

Спеціальний одяг (виробничий) призначений для захисту лю­дей різних професій від шкідливих для здоров'я впливів на вироб­ництві. Відомчий (формений) одяг призначений для робітників спеці­альних відомств та учнів, для яких встановлено відповідну форму (за­лізничники, митники, міліція та ін.). Національний одяг є побутовим одягом, який відображає специфіку національної культури та побуту народу (національні костюми, го­ловні убори).

За сезоном носіння швейні вироби бувають такі: зимові, літні, демісезонні, усесезонні (для будь-якої пори року).

За статево-віковою ознакою швейні вироби поділяють на чоло­вічі, жіночі, дитячі (віком до 18 років); для немовлят (віком до 9 міся­ців), для ясельної групи (від 9 місяців до 3 років), для дітей дошкіль­ної групи (віком від 3 до 6,5 років), для дітей молодшої шкільної гру­пи (хлопчиків віком від 6,5 до 12 років, дівчаток від 6,5 до 11,5 років), для дітей старшої шкільної групи (хлопчиків віком від 12 до 15,5 ро­ків, дівчаток від 11,5 до 15,5 років), для дітей підліткової групи (для підлітків віком від 15,5 до 18 років).

За конструктивними особливостями і характером опорної по­верхні швейні вироби поділяють на плечові, поясні, рукавичні та го­ловні убори.

Плечові швейні вироби виготовляють з рукавами та розрізом або застібкою згори донизу, вдягають на костюмно-сукняний одяг, укривають тулуб і частково або повністю ноги. Призначений для ство­рення теплового захисту в різних кліматичних умовах. Основною опорною поверхнею є плечовий пояс, вироби мають однакову конст­руктивну схему.

Поясні швейні вироби - вироби, що лягають на нижню опорну поверхню тіла, обмежену лінією талії і стегон. Укривають нижню час­тину тулуба й ноги, кожну окремо до ступнів.

Асортимент верхніх швейних виробів

Підгрупа пальтових виробів включає пальта, шинелі, куртки, плащі, плащі-пальта, накидки, пелерини, бушлати тощо. Пальтові вироби - плечовий верхній одяг із різних видів ма­теріалів і сировини… Розрізняють пальтові вироби строгої, спортивної форми і форми фантазі. Залежно від ступеня прилягання виробу в талії…

Асортимент легкого одягу

Сукня - плечовий верхній жіночий або дівчачий одяг, яким укривають тулуб, стегна й ноги (частково або повністю), мають най­різноманітнішу… Сукня-пальто, сукня-костюм, сукня-халат за зовнішнім ви­глядом нагадують… Сарафан - різновид сукні. Сукня особливого крою, без рукавів і коміра, з плечиками або бретелями. Можуть бути з…

Білизна верхня

Сорочки - швейний плечовий чоловічий або хлопчачий одяг з рукавами, з розрізом донизу або до Середини тулуба, з коміром, з кишенями або без них. Комір може бути у вигляді стійки, відкладним, відкладним на стійці, рукава довгі з манжетами і застібкою на ґудзики або короткі. Коміри і манжети деяких сорочок можуть бути з'ємними.

Піжами - комплект виробів для відпочинку, який складається з куртки та штанів. Куртка пряма одно- або двобортна, з відкладним ша­левим коміром, довгими або короткими рукавами, накладними кишенями, штани прямі, довгі, з манжетами або без них. Жіночі піжами шиють більш складних фасонів з використанням оздоблювальних деталей.

Манішки - швейний виріб, яким вкривають частину тулуба в ділянці грудей. Замінює верхню сорочку. Перед і комір манішки оз­доблюють, як у сорочки, для жорсткості їх крохмалять.

Спідня білизна

Спідня білизна для чоловіків і хлопчиків включає сорочки спідні, кальсони, труси і піжами. Сорочки спідні не мають коміра (розріз до середини тулуба з обшивкою… Кальсони - поясний чоловічий або хлопчачий виріб, яким вкривають нижню частину тулуба й ноги (кожну окремо) до…

Постільна білизна

Це швейні вироби для створення необхідних гігієнічних умов Для сну.

Простирадло - постільна білизна для накривання спального

місця.

Пошивка - постільна білизна у вигляді чохла, яку вдягають на подушку, матрац або перину.

Підковдра - постільна білизна у вигляді чохла на ковдру.

Підзор - постільна білизна, що прикрашає нижню частину спального місця.

Покривало - постільна білизна для прикраси спального місця.

Накидка на подушку - виріб для накривання подушки.

Столова білизна

Це - швейні вироби для створення гігієнічних умов побуту.

Скатерка - столова білизна, якою накривають стіл.

Серветка - столова білизна для захисту від забруднення під час їжі та оздоблення столу.

Рушник - неширокий і довгий виріб для витирання або прикраси.

Головні убори

Асортимент виробів, якими накривають голову, включає шап­ки, кепі, капелюхи, капелюшки, берети, шоломи, пілотки, капори, кашкети, чепчики, безкозирки.

Спортивний одяг

В асортимент спортивного одягу входять вироби для занять фізичною культурою і вироби для занять спеціальними видами спорту (футбол, хокей, легка атлетика, гімнастика, боротьба тощо).

 

ТРИКОТАЖНІ ВИРОБИ

Трикотажем називається в'язане полотно або виріб, що скла­дається з петель, з'єднаних між собою й утворених однією або багатьма нитками. Процес в'язання являє собою згинання ниток у петлі і нанизу­вання їх одна на… Розглядаючи особливості ергономічних властивостей необхід­но зазначити, що за цими властивостями трикотаж значно…