Потреба людини в одязі певних форм і розмірів залежить від анатомічної будови його тіла, способу життя, професії, віку. Найсуттєвіше на форму тіла впливає вік людини, а разом з цим - її ставлення до навколишнього світу, вимог до одягу, його художньо-колористичного оформлення, підходу до формування власного гардеробу.
Розвиток і ріст організму людини в різні періоди неоднаковий і має певні особливості. Кожний віковий період розвитку людини має свої пропорції. З моменту народження організм людини швидко розвивається, маса тіла збільшується за рік у три рази, а приріст довжини тіла перевищує 20 см. Від року до трьох темпи росту сповільнюються: річний приріст довжини становить 9-10 см, а обхват грудей - 2 - 3 см. Ці особливості розвитку дитячого організму диктують певні вимоги до одягу: високу гігроскопічність, повітро- і паропроникність, легкість, м'якість, відсутність грубих і товстих швів. Одяг не повинен заважати диханню і руху дитини.
Для проектування і масового виробництва одягу прийнято умовну класифікацію дітей і дорослих залежно від віку. Дітей об'єднують у п'ять вікових груп: немовлят, ясельну (до 3 років), дошкільну (3 - 6,5 років), молодшу шкільну (6,5 - 12 років), старшу шкільну (12-15,5 років) і підліткову (15,5-18 років).
Дорослих умовно поділяють на три вікові групи: молодшу (до 29 років), середню (30 - 45 років) і старшу (більше 45 років). Такий поділ визначає вибір форм, крою, кольорової композиції одягу. У молодшій групі окремо виділяють молодіжний одяг, а в старшій - для людей похилого віку.
Підбір одягу тісно пов'язано з особистими смаками і звичками людей. На потреби в одязі суттєво впливають розвиток науки і виробництва, зміни моди.
Розробка моделей і формування асортименту швейних виробів здійснюються з урахуванням їх особливостей і вимог до них споживачів різних статевих і вікових груп населення.
В умовах промислового виробництва їх виготовляють на масового споживача, тому вони повинні відповідати формі й розмірам тіла людини. Виготовляти в промисловості індивідуальний одяг неможливо через певні особливості розмірних ознак тіла, тому швейні підприємства випускають одяг обмеженої кількості варіантів на фігури стандартних (типових) розмірів. Розроблено систему розмірних стандартів, що дозволяють при мінімальній кількості типових фігур найбільше забезпечити потреби споживачів.
Раціональна система типових фігур, що досить точно відображає форми людського тіла, називаєтьсярозмірною типологією. Для її побудови необхідно володіти інформацією про будову і розміри тіла людини, закономірності їх зміни, принципи їх стандартизації.
Обхвати - периметри тулуба, шиї, голови, рук і ніг на різних ділянках. Вони визначають ширину виробу на відповідних ділянках.
Поздовжні виміри - визначають довжину тіла в цілому і окремих його частин (руки, відстань від сьомого шийного хребця до талії, висоту лінії талії). Від цих вимірів залежить довжина виробу в цілому і його окремих частин.
Поперечні виміри - визначають ширину грудей, спинки, довжину плеча, окремих ділянок тулуба, а в одязі - його деталей.