Грошова система держави – це форма грошового обігу, яка сформована історично і закріплена національними законами. Вона з¢явилась в ХVІ – ХVІІ ст. з виникненням і становленням капіталістичного виробництва.
У міру розвитку товарно-грошових відносин і капіталістичного виробництва система зазнала наступних змін:
скасовано офіційний золотий зміст: забезпечено обмін банкнот на золото, вилучено золото з обігу;
здійснено перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей, що перетворюються в паперові гроші;
випущено в обіг банкноти не тільки в порядку банківського кредитування господарства, але і значною мірою для покриття витрат держави;
переважання в грошовому обігу безготівкового обігу;
посилення державного монополістичного регулювання грошового обігу.
Залежно від виду грошей існують наступні типи грошових систем:
І. Система металевого обігу, за якої грошовий товар безпосередньо обертається і виконує п¢ять функцій, гроші і банкноти обмінюються на дійсні гроші. За системи металевого грошового обігу розрізняють два види грошових систем.
Біметалізм – це грошова система, за якої роль загального еквівалента закріплюється за двома металами – золотом і сріблом. Відомі три різновиди біметалізму:
система паралельної валюти, за якої відповідність між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринку;
система подвійної валюти – держава в законодавчому порядку встановлює обов¢язкове вартісне співвідношення між двома металами на рівних умовах;
система “кульгавої валюти”, за якої золоті й срібні монети є законним платіжним засобом, але не на однакових підставах.
Однак біметалічна грошова система не відповідала потребам розвинутого капіталістичного господарства, тому що використання в якості міри вартості одночасно двох металів (золота і срібла) суперечить природі цієї функції грошей. Крім того, відповідність між золотом і сріблом не дорівнювала їх ринковій вартості, у результаті відбулося здешевлення виробництва срібла, а наприкінці ХІХ ст. і його знецінення; золоті монети вийшли з обігу і перейшли до розряду скарбів, у зв¢язку з цим був здійснений перехід до монометалізму.
Монометалізм – це грошова система, за якої один метал (золото або срібло) є загальним еквівалентом і основою грошового обігу, а функціонуючі монети і знаки вартості розміняні на золото і срібло. Розрізняють три різновиди золотого монометалізму:
1) золотомонетний стандарт. Цей стандарт характеризується наступними рисами:
золото виконує усі п¢ять функцій;
дозволяється вільне карбування золотих монет для приватних осіб;
допускається вільний вивіз і ввіз іноземної валюти, коли кредитні гроші є в обігу вільно і необмежено розмінюються на золоті монети за номіналом;
2) золотозливковий стандарт. За цього стандарту в обігу були відсутні золоті монети і вільне їх карбування;
3) золотовалютний стандарт. За цього стандарту були відсутні в обігу золоті монети і вільне їх карбування. Обмін банкнот здійснювався в іноземній валюті, при цьому зберігався непрямий зв¢язок грошових одиниць країн із золотом.
ІІ. Другим типом грошової системи є система обігу кредитних і паперових грошей, за якої монометалеві гроші вилучені з обігу. Вона включає наступні етапи: грошову одиницю; масштаб цін; види грошових знаків; емісійну систему; валютний курс; регламентацію готівкового і безготівкового грошового обігу.