Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни при угодах купівлі-продажу.
Така ціна може встановлюватися, виходячи зі співвідношення попиту та пропозиції на певну валюту в умовах ринку, або бути чітко регламентованою рішенням уряду або його головним фінансово-кредитним органом.
Зміни валютного курсу впливають на розвиток внутрішньогосподарських процесів і на зовнішньоекономічну позицію країни. Залежно від країни на валютний курс впливає:
зовнішня торгівля;
рух короткострокового і довгострокового капіталу;
платіжний баланс країни.
При цьому уряд кожної країни вибирає різні інструменти валютного регулювання.
Такими інструментами можуть бути:
девальвація;
ревальвація;
валютна інтервенція;
дисконтна політика;
комплекс заходів щодо регулювання платіжного балансу країни за допомогою експортних субсидій, митних тарифів.
Валютний курс необхідний для:
обміну валютами в процесі торгівлі товарами і послугами;
періодичної оцінки розрахунків в іноземній валюті фірм і банків;
зрівноважування цін світових і національних ринків;
для вартісних показників різних країн, виражених у національній або іноземній валюті.
Фактори, що впливають на валютний курс:
збільшення національного доходу;
темпи інфляції;
стан платіжного балансу;
різниця в процентній ставці різних країн;
діяльність валютних ринків і спекулятивних валютних операцій;
валютна політика;
розвиток фондового ринку;
довіра до валюти на національному і світовому валютному ринках.
Розрізняють три види валютних курсів:
фіксований – це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами на основі взаємного паритету;
коливний – це курс, який вільно змінюється під впливом попиту та пропозиції;
плаваючий – це різновид коливного валютного курсу, що припускає використання механізму валютного регулювання.
Становлення курсу – це котирування валют. Розрізняють наступні види котирування валют:
прямі – це курси іноземної валюти, виражені в національній валюті;
непрямі – це національна валюта, виражена в одиницях іншої валюти;
крос-курси – це співвідношення між двома валютами, що випливає з їхнього курсу стосовно курсу третьої валюти;
форвард-курси – це реальний показник того, яку вартість буде мати валюта через певний період часу.
Розрізняють наступні види конвертованості валют:
внутрішня – це можливість обміну національної валюти на іноземну для резидентів даної країни;
поточна – це можливість обміну валют з метою удосконалювання платежів за поточними статтями платіжного балансу;
капітальна – припускає можливість обміну валют з метою платоспроможності за статтями руху і кредитів;
повна – це можливість резидентів і нерезидентів здійснювати обмін даної валюти на іноземну з будь-якою метою;
вільна – адміністрація має незначну регламентацію порядку обміну;
обмежена – адміністрація вводить чіткі правила або кількісні обмеження на обмін валюти.