Грошовий обіг – це процес безперервного руху грошових знаків у готівковій і безготівковій формах, що обслуговує реалізацію товарів, а також товарні платежі і розрахунки в господарстві.
Грошовий обіг на мікроекономічному рівні обслуговує кругообіг індивідуального капіталу, при цьому гроші виступають однією з функціонуючих форм капіталу, тобто структурним елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу.
Грошовий обіг на макроекономічному рівні обслуговує кругообіг усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного виробництва (у виробництві, споживанні, розподілі).
У сукупному грошовому обігу гроші функціонують винятково як гроші і не є функціональною формою капіталу.
Суб¢єктами грошового обігу є всі юридичні і фізичні особи, що беруть участь у створенні, розподілі, обміні і споживанні ВВП. Їх можна віднести до таких груп: фірми, домашні господарства, державні структури і фінансові посередники.
До групи фірм відносяться всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь у створенні та реалізації валового національного продукту.
До групи домашніх господарств входять усі сімейні одиниці, які мають самостійні грошові доходи та витрати і ведуть спільний сімейний бюджет. До такої одиниці може входити як одна, так і декілька осіб.
До групи державних структур входять юридичні особи – державні управлінські та інші структури, які забезпечують розподіл та перерозподіл національного доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього.
До групи фінансових посередників входять суб¢єкти грошового ринку, які, виступаючи в ролі посередників, акумулюють на цьому ринку вільні грошові кошти і розміщують їх від свого імені і за свій рахунок (банки, страхові інвестиційні фінансові компанії тощо).
Усе розмаїття доходів і витрат кожної групи суб¢єктів обігу згруповане в кілька економічно відособлених основних грошових потоків, які опосередковують відносини між цими групами суб¢єктів. Грошові платежі здійснюються також між окремими суб¢єктами всередині кожної групи, зокрема між фірмами, між домашніми господарствами тощо. Вони становлять частину сукупного грошового обігу.
Грошовий обіг складається з окремих каналів руху грошей:
1) між Центральним банком і комерційним банком;
2) між комерційними банками;
3) між підприємствами й організаціями;
4) між банками і населенням;
5) між фізичними особами;
6) між підприємствами, організаціями й населенням тощо.
Кожним із цих каналів гроші здійснюють зустрічний рух. Економічні відносини між суб¢єктами грошового обігу можна згрупувати в три сектори (рис. 2.1).