Стадії створення грошової маси

 

1 стадія 2 стадія
Національний банк збільшує свої активи шляхом надання кредитів урядові, комер­ційним банкам, закордонним краї­нам, окремим підприємствам і за рахунок зростання золотовалютних резервів Здійснюється за допомогою емісії. Національний банк збіль­шує активи одночасно збільшуючи свої паси­ви, тобто створює грошову базу, що скла­дається з готівки, яка перебуває в обігу обов¢язкових і необов¢язкових резервів ко­мер­ційних банків

Грошовий агрегат –це показник обсягу і структури грошової маси.

У структурі грошової маси виділяють такі агрегати: М0, М1, М2, М3.

М0включає готівку в обігу (банкноти, казначейські квитки, монети).

М1 – складається з агрегату М0 і коштів на поточних рахунках банків. Кошти на рахунках можуть використовуватися для платежів у без­го­тівковій формі і без переведення на інші рахунки.

М2 – містить агрегат М1, термінові й ощадні депозити в комер­ційних банках, а також короткострокові державні цінні папери. Державні цінні папери не функціонують як засіб обігу, однак можуть перетворитися в чекові гроші або готівкові рахунки.

М3 – включає агрегат М2, ощадні вклади в спеціалізованих кредит­них установах, а також цінні папери.

Між агрегатами повинна зберігатися рівновага, інакше відбувається порушення грошового обігу. Практика показує, що рівновага настає при М2 > М1. Вона зміцнюється при М2 + М3 > М1( табл. 2.3).

На грошову масувпливають два фактори: 1) кількість грошей; 2) швидкість їх обігу.

Співвідношення між грошовою масою і грошовою базою нази­ва­ється грошово-кредитним мультиплікатором.

Грошовий мультиплікаторце процес, характерно структури змі­ни грошової маси, створення нових банківських депозитів при кредиту­ванні банками клієнтури на основі додаткових, або вільних, резервів, що надійшли до банку ззовні.

Додатковий (вільний) резервце сукупність коштів комерційного банку, які банк має у розпорядженні в даний момент і які можуть бути використані ним для активних операцій. Цей резерв має таку формулу:

 

Рв = ДО + ЗК + МБК – ВСФ – Ао – Ор, (2.1)

 

де Рв – додатковий, або вільний, резерв;

К – капітал банку;

ЗК – залучені банком кошти, депозити;

МБК – сальдо заборгованості банку за міжбанківським кредитом, вклю­чаючи і кредити НБУ;

ВСФ – відрахування до центрального страхового фонду;

Ао – вклади банку в активні операції, не повернуті на даний момент;

Ор – обов¢язкові резерви.

Наявність вільного, або додаткового резерву – важливий показник фінансового стану банку, в першу чергу, його здатності виконувати зобов¢язання перед клієнтами і задовольняти їх попит на позики. Тому цей показник відображує, з одного боку, стан поточної ліквідності банку, а з іншого – стан його поточного кредитного потенціалу. Завдяки цьому через регулювання вільних резервів банків можна впливати на їх фінан­совий стан і на їх діяльність щодо збільшення маси грошей в обігу.

 


Таблиця 2.3