За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до ЗО осіб). За характером взаємин: первинні (сім'я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).
За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.
Умовні групи — довільні об'єднання людей за будь-якою спільною ознакою.
Реальні групи — такі об'єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи.
Ознаки:
1. Пол.
2. Дохід.
3. Національність.
4. Вік.
5. Спорідненість і шлюб.
6. Професія.
7. Місце проживання.
За типом ідентифікації:
а) групи членства;
б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але
він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);
в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).
Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об'єднання людей випадкового складу (натовп, публіка в театрі).
Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості.
Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:
а) пасажири приміських потягів, автобусів;
б)перебувають на обліку в міліції;
в) бездітні, багатодітні, малодітні;
г) які мають постійну або тимчасову прописку.
Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей.