Тема 17: Планування виробничої діяльності підприємства
1. Вимірники обсягу продукції
2 .Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції.
3. Методи розробки виробничої програми
-1-
У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу).
За ступенем обробки розрізняють:
- сировину;
- напівфабрикати й незавершене виробництво;
- готову продукцію.
Готова продукція – це виріб, який пройшов всі стадії технологічного процесу, прийнятий відділом технічного контролю і може бути призначений до продажу:
· кінцева продукція - це готова продукція, що надійшла в споживання або як засіб виробництва, або як предмет споживання;
· проміжна продукція - закінчена виготовлятися на даному підприємстві й підлягає використанню на іншому підприємстві для виготовлення більш складної продукції в якості комплектуючих.
За економічним призначенням продукція поділяється на:
- засоби виробництва, які, у свою чергу, поділяються на засоби праці й предмети праці (продукція групи «А»)
- предмети споживання — продовольчі й непродовольчі товари (продукція групи «Б»).
Номенклатура продукції - це перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції.
Асортимент - це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що різняться за відповідними техніко-економічними показниками (за типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо).
За умов товарного виробництва та ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром, котрий має не лише споживчу вартість, а й вартість (мінову вартість).
Для постійного й повного задоволення потреб ринку планування й облік товарів, що їх виготовляють на продаж, здійснюється в натуральних (фізичних) і вартісних (грошових) вимірниках.
Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі є конкретні фізичні одиниці – штуки, тонни, метри тощо.
У практиці планування та обліку обсягу продукції іноді використовують умовно-натуральні (наприклад, умовні банки консервів, умовні листи шиферу, штуки цегли) і подвійні натуральні показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вимірюватися тоннами та метрами, тканини – погонними метрами і квадратними метрами).
-2-
Виробнича програма – визначає обсяг виготовлення продукції за номенклатурою, асортиментом і якістю в натуральному і вартісному відтворенні.
Виробнича програма підприємства (план виробництва продукції) - це сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, відповідної якості на певний календарний період.
Виробнича програма (план виробництва продукції) це конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції певної номенклатури й асортименту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років).
Планування виробничої програми підприємства здійснюється в натуральних і грошових вимірниках.
Розробка виробничої програми включає наступні етапи:
1) визначення планового обсягу виробництва в розрізі номенклатури та товарного асортименту продукції в натуральних і грошових вимірниках (на основі вивчення попиту на ринку, обсягів державного замовлення, портфеля замовлень на продукцію);
2) ресурсне обґрунтування виробничої програми (визначення загальної потреби в трудових, матеріальних та інвестиційних ресурсах, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції з урахуванням заходів з підвищення ефективності їхнього використання).
Важливими в системі показників виробничої програми є натуральні показники, які характеризують уречевлену сторону виробництва дають можливість визначити безпосередні зв’язки між товаровиробниками і споживачами.
Обсяг виробітку кожного виду продукції в натуральному вираженні є валовим випуском.
Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках:
Овп = Оп - Зп + Зк, натуральних одиниць,
де Овп - обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;
Оп - обсяг поставок у натуральних одиницях;
Зп, Зк - запаси продукції на складі, відповідно, на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.
Для розрахунку виробничої програми у вартісному відтворенні необхідно обчислити показник товарної продукції (ТП).
Товарною вважають продукцію, яка призначена для відпуску споживачам.
До неї відносять:
- готова продукція;
- роботи і послуги виробничого характеру;
- ремонтні роботи;
- капітальний ремонт свого підприємства;
- напівфабрикати і запчастини на сторону;
- продукція учбових майстерень, що реалізується підприємством на сторону;
- тара власного виробництва, якщо у відпускній ціні не врахована її вартість.
Товарна продукція розраховується за формулою:
, (1)
де Nі – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;
Ці – гуртова ціна і-го виду;
Р – вартість робіт і послуг на сторону.
Іншим рівнем оцінки виробничої програми є показник валової продукції (ВП), який представляє собою вартість готових виробів і напівфабрикатів (виготовлених як з власної сировини, так і з матеріалів замовників) з урахуванням встановлених на них виробничих цін.
До валової продукції належить уся продукція у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності.
До валової продукції включають вартість робіт промислового характеру, але вираховують вартість продукції власного виробництва, яка йде на промислово-виробничі потреби всередині конкретного підприємства.
Вона розраховується за формулою:
, (2)
де НЗВ – незавершене виробництво відповідно на початок і на кінець звітного періоду, тис. грн. ;
ВПвл - вартість продукції власного виробництва, тис. грн.
До показника реалізовано продукції (РП) включається вартість всіх відвантажених матеріалів, які були оплачені споживачами.
Розрахунок реалізованої продукції відбувається за наступною формулою:
, (3)
де ЗГП – залишки готової продукції відповідно на кінець і початок року, тис. грн.;
ВВ – залишки відвантаженої продукції, строк оплати яких не настав, тис. грн.
Як бачимо, в розрахунках реалізованої продукції враховується зміна залишків нереалізованої продукції на початок і кінець періоду. Залишки нереалізованої продукції включають у себе:
- залишки готової продукції на складах;
- неоформлені відвантаження;
- відвантажених товарів, строк оплати яких не настав;
- відвантажених товарів, не оплачених в строк покупцями.
З метою більш повної характеристики динаміки виробництва продукції роблять також розрахунки чистої продукції (ЧП). За вихідну базу для її обчислення беруть обсяг товарної продукції, з вартості якої виключають матеріальні витрати й суму амортизаційних відрахувань.
(4)
де МВ – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн..
АВ - сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.
Обсяг валової продукції підприємства можна розрахувати на основі даних про валовий оборот (ВО) і внутрішньозаводський виробничий оборот (ВНО) як різницю між ними, тобто за формулою:
(5)
Валовий оборот представляє собою сукупну вартість випуску продукції всіх видів продукції незалежно від того, використовуються вони в переробці на тому ж підприємстві чи призначені для відпуску споживачам, а також вартість робіт промислового характеру і послуг, наданих споживачам і власним цехам.
!!! однак на практиці до складу валового обороту включають тільки ту частину продукції допоміжних цехів і робіт промислового характеру, яка призначена для відпуску на сторону. В цьому разі продукція і послуги допоміжних цехів, призначені для внутрішньозаводського споживання, не повинні включатися до складу внутрішньозаводського обороту.
Під внутрішньозаводським виробничим оборотом (ВНО) розуміють вартість продукції і послуг цехів підприємства, споживаних для власних потреб підприємства.
Взаємозв’язок між валовою продукцією (ВП) і товарною продукцією (ТП) відображається формулою:
(6)
де НФкр, НФпр. – залишок напівфабрикатів відповідно на кінець і на початок звітного періоду.
Розділ 5 Мотивація і оплата праці