Кредити юридичним особам поділяють на:
- кредити в поточну діяльність – це кредити надані позичальниками на задоволення тимчасових потреб в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення витрат;
- кредити в інвестиційну діяльність – це кредити, надані позичальникам на задоволення їх тимчасової потреби в коштах при здійсненні інвестицій.
Кредити надаються тільки на комерційних засадах з додержанням таких умов:
> оцінки банком кредитоспроможності позичальника, його фінансової стабільності, ліквідності та рентабельності діяльності;
> кредитуються тільки ті види діяльності позичальника, які передбачені його статутом;
> позичальник повинен мати власне майно і брати участь у фінансуванні об'єкта, що кредитується, певною сумою власного капіталу.
Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичальником кредитної угоди (договору). До укладання кредитного договору банк повинен:
> ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника;
> здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування;
> визначити ступінь ризику для банку;
> визначити структуру майбутнього кредиту (сума, строк, процентна ставка тощо).
Основні етапи кредитного процесу: розгляд заявки на отримання кредиту; аналіз фінансового стану позичальника; розробка умов кредитування та укладання кредитного договору; визначення порядку забезпечення повернення кредиту; процедура надання кредиту; процедура погашення кредиту; контроль за кредитною операцією.
3. Форми забезпечення повернення банківських позичок (застава, гарантія, пере відступлення боргу, іпотека страхова угода)
В Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати різні форми забезпечення кредитів.
1. Застава – це спосіб забезпечення зобов'язання, за яким боржник добровільно віддає майно в заставу і оформляє це угодою з кредитором. Заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога. Застава повиннa забезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором. Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички.
2. Гарантія (поручительство) – це угода, яка укладається між банком і гарантом шляхом видачі останнім гарантійного листа і прийняття даного листа до виконання банком. Строк дії гарантії встановлюється, як правило, на 10-15 діб більше від строку погашення позички, повернення якої забезпечене гарантією.
3.Перевідступлення (цесія) на користь банку вимог і рахунків позичальника до третьої особі означає передання банку-кредитору права спрямовувати виручку за цими вимогами і рахунками безпосередньо на погашення позички при настанні строку її повернення.
4.Іпотека – це різновид застави нерухомого майна (головним чином землі і будівель) з метою одержання позички в банку. Іпотека надає право банку переважного задоволення його вимог боржника в межах вартості зареєстрованої застави.
5.Страхування як форма забезпечення зобов'язань позичальника перед банком, здійснюється у формі страхування відповідальності, коли клієнт надає банку страхове свідоцтво (поліс) або інші документи, які підтверджують факт страхування ним кредитної операції. Банк повинен переконатися в платоспроможності страховика.
Формою забезпечення виконання зобов'язань є також стягнення пені і штрафів. Пенею є визначена законом або угодою сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, зокрема, у випадку прострочення виконання.