НБУ створений на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР згідно з постановою Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Закону Української PCP «Про банки і банківську діяльність» від 23 березня 1991 р.
НБУ є державною власністю України і виступає виразником інтересів та завдань держави в сфері регулювання економіки; його правовий статус, функції, повноваження і принципи організації діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» (від 20 травня 1999 р.) та іншими законодавчими актами.
НБУ має статутний капітал, що формується за рахунок державних коштів.
НБУ – є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом державної власності й перебуває в його повному господарському веденні. НБУ виступає як самостійний економічний суб’єкт, що має здійснювати свої витрати за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках – за рахунок Державного бюджету України.
Головне призначення НБУ як центрального банку – це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки. Центральний банк впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей.
Правовий статус НБУ – це державний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності.
Філії (територіальні управління) НБУ не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від його імені в межах отриманих від нього повноважень. Завдання та функції філій НБУ визначаються Положенням, яке затверджує Правління НБУ.