Необхідність, принципи та значення нормування товарних запасів

Центральною ланкою механізму управління товарними запасами на рівні торгового підприємства є нормування та планування їх обсягу. Ме­тою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначених умовах, місці та часі, створення потрібних матеріальних передумов для ритміч­ного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання. Нормування товарних запасів базується на розроблених нормах та нормативах. Норми товарних запасів використовуються торговими організаціями, підприємствами при:

- розробці планів товарного забезпечення, запасів та надходження товарів;

- визначенні обсягів оборотних коштів та потрібного розміру кре­диту для їх формування;

 

—регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формуванні понаднормативних запасів, неходо­вих, залежачих, надмірно завезених товарів;

—контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту, роз­рахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;

—удосконаленні статистичного та управлінського обліку та контролі товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Нормування товарних запасів базується на таких принципах:

1. Оптнмальиість.Нормативи повинні передбачати найменші роз­міри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесу обігу, задоволення попиту населення на товари. Критерії оптимальності визначаються по-різному, залежно від того, на якому рівні вирішується завдання управління запасами. Критеріями оптимальності можуть бути такі показники, як:

- рівень сукупних витрат обігу, пов'язаних із доставкою та збері­ганням товарів при умові найбільш повного задоволення попиту насе­лення на товари народного споживання;

- час обігу товарів при максимальній надійності постачання роз­дрібної торгівлі;

— ступінь концентрації запасів, нерегулярного оновлення в окремих ланках торгівлі;

- частка неходових та залежачих запасів у загальному обсязі.

2. Надійність.Реалізація цього принципу досягається за рахунок фор­мування страхових запасів з метою захисту торгового процесу від непе­редбачених коливань з боку попиту і виникнення попиту або пропозиції товарів у результаті порушення графіків завозу. Особливо важливо з со­ціального погляду забезпечити введення страхових запасів в обсягах, що повністю виключають можливість виникнення дефіциту щодо товарів першочергового попиту.

3. Науковість.Відповідно до цього принципу нормування товарних запасів має здійснюватися на базі застосування техніко-економічних та економіко-математичних методів, базуватися на виявлених у результаті аналізу основних закономірностях формування товарних запасів.

4. Реальність.При розробці нормативів слід враховувати матеріальні передумови формування їх розміру: обсяг товарних ресурсів, які можуть бути закуплені підприємством, складську площу та ємність, що забезпе­чують зберігання певної кількості товарів, їх технічну оснащеність; об­сяг власних оборотних коштів, який обумовлює реальні можливості на­копичення товарних запасів.

5. Ефективність.Нормування товарних запасів має забезпечити при­скорення їх обіговості, раціональне розміщення між оптовою та роздріб­ною ланкою у підприємствах та у місцях зберігання, скоротити сукупні витрати, пов'язані з доставкою та зберіганням товарів.

У процесі нормування повинен забезпечуватися не тільки власне економічний аспект, але й враховуватися соціальні аспекти проблеми рит­мічності та безперервності товаропостачання населенню. Зараз конкретне торгове підприємство може стати неспроможним сформувати необхід­ний товарний запас не через ситуацію відсутності пропозиції товарів, а через фінансові труднощі.

Нормування товарних запасів торгового підприємства суттєво відрізняється від організації та методики здійснення цього процесу в ін­ших галузях народного господарства. Причина різниці — у характері витрат.

Використання виробничих запасів суворо обумовлене виробничою програмою, їх можна врахувати, якщо знати план випуску продукції та норми використання сировини, матеріалів на одиницю виробу або вихід продукції з одиниці сировини. Ця обставина при ідеально налагодженій доставці дозволяє майже відмовитися від складських приміщень і бази постачання.

Використання товарних запасів у торгівлі носить непослідовний та важко прогнозований характер, оскільки це пов'язано з такою динаміч­ною категорією, як попит населення. Тому часті випадки, коли дефіцитні на момент замовлення товари в час надходження до торгової мережі підпа­дають під категорію, що користується слабким попитом і осідає у запа­сах, або, навпаки, товари з ряду неходових починають користуватися підвищеним попитом. Товарні запаси є функцією попиту індивідуальних споживачів (населення), схильних до великого впливу випадкових обста­вин, а це потребує систематичного вивчення.

Норматив товарних запасів має виступати як середня величина, що нівелює випадкові та другорядні відхилення як закономірність стохастичного характеру. Проблема полягає у вивченні та моделюванні зако­номірностей товарних запасів та створенні на цій основі науково обгрун­тованих нормативів.