Оптова торгівля— це форма економічних зв'язків між підприємствами й організаціями, які здійснюються з метою доведення товарів від підприємства-виробника до роздрібної торгівлі або підприємств-споживачів. Цей вид діяльності існує на початковому етапі товарного обігу і за своєю економічною суттю являє собою процеси продажу товарів для подальшого його перепродажу або переробки, а за матеріальним змістом — це додаткові виробничі процеси у формі обігу, пакування, транспортування тощо.
Оптову торгівлю виконують промислові підприємства, оптові фірми, товарні біржі, агенти із закупівлі та збуту, дилери, офіційні дистриб'ютори промислових підприємств та закордонних фірм. В умовах ринкової економіки формування товарного забезпечення товарообороту торгового підприємства здійснюється на ринку товарних ресурсів в оптовій ланці шляхом вибору постачальників потрібних товарів та укладання договорів (угод) щодо постачання товарів на торгове підприємство.
Пропозиція опту формується за рахунок таких надходжень товарів:
1. Продукції галузей народного господарства України, які виробляють товари народного споживання, а саме: сільського господарства, підприємств агропромислового комплексу, легкої, харчової, м'ясо-молочної промисловості, машинобудування тощо.
2. Продукції, що надходить з-за меж України за зовнішньоекономічними угодами та контрактами (імпортом).
За характером, тобто статусом, виділяють постачальників-виробників товарів та постачальників-посередників, які закуповують продукцію виробників та реалізують її оптовим покупцям.
Як правило, постачальники-посередники— це оптові підприємства загальнодержавного та регіонального рівня, різної спеціалізації (дистриб'ютори, підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери, а також організатори оптової торгівлі (оптові ярмарки, аукціони, товарні біржі, оптові та дрібнооптові ринки, магазини-склади та тощо).
Залежно від місцезнаходження оптовим комерційним партнером можуть бути господарські суб'єкти (резиденти) України та господарюючі суб'єкти інших країн (нерезиденти України).
За територіальною ознакою, місцезнаходженням оптові постачальники-резиденти можуть бути місцевими (внутрішньообласними) та поза-обласними. Окремо виділяють постачальників-нерезидентів — з країн-членів СНД (близького) та з-за його меж (далекого) зарубіжжя. Стосовно конкретної господарської системи оптові постачальники можуть бути внутрісистемними або позасистемними.
Господарська система, в яку входить оптове торгове підприємство та його постачальник, може бути оформлена організаційно у формі різних об'єднань, підприємств, асоціацій, концернів, холдингів тощо, або економічно (спільний власник, довірче підприємство).
Залежно від форми власності та організаційно-правової норми господарювання оптовим постачальником торгового підприємства може бути підприємство будь-якої форми власності та форми господарювання.
Залежно від тривалості встановлення комерційних зв'язків підприємства-постачальники ділять на постійних та разових.