Основним показником оптової торгівлі є оптовий товарооборот. Залежно від суб'єкта (джерела) продажу товарів він поділяється на оптовий товарооборот виробників і оптовий товарооборот торгових організацій.
Залежно від використання товарних ресурсів за призначенням, оптовий товарооборот набуває трьох видів:
—продаж товарів роздрібним, промисловим підприємствам, а також
на експорт;
—внутрішньосистемний продаж (одні оптові підприємства іншим);
—міждержавний продаж товарів на основі урядових угод.
Залежно від організації товаропросування, оптовий товарооборот поділяють на складський і транзитний.
При складському товарообороті товари відвантажуються зі складів оптових баз, де вони зберігаються і комплектуються в широкий торговий асортимент.
При транзитному товарообороті товаропросування відбувається безпосередньо в роздрібну торгову мережу оптовим покупцем, обминаючи склади оптових баз. Транзитний товарообіг, у свою чергу, поділяється на оплачений і неоплачений (організований без участі в розрахунках, тобто коли оптова база тільки організовує рух товарів, укладає угоди, уточнює специфікації та реквізити покупців, контролює терміни відвантаження, а розрахунки відбуваються між постачальником і одержувачем товарів). Обидва види оптового товарообороту (складський і транзитний) мають свої переваги і недоліки.
Складський товарооборот необхідний і доцільний при доставці товарів складного асортименту, коли потрібне складське накопичення широкого торговельного асортименту товарів, комплектування невеликих партій товарів відповідно до розміру магазинів і регулярна доставка їх у роздрібну мережу. Але це занадто дорогий спосіб товаропросування, і тому потрібно, щоб на шляху до роздрібної торгової мережі товар проходив не більше, ніж одну оптову ланку.
Транзитний товарооборот скорочує час переміщення товарів, тобто зменшує витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та утримання складської мережі, а також потребу у складських приміщеннях. Але транзитну норму відвантаження (вагон, контейнер, автомобіль) не кожен магазин може викупити і прийняти. На даному етапі ця економічна форма товаропросування зведена до мінімуму. Враховуючи той факт, що транзит звужує асортимент, економічно правильно він застосовується щодо товарів простого асортименту і товарів місцевого виробництва.
Отже, показниками оптового товарообороту виступають:
1. Обсяг товарообороту в сумі, в тому числі складський і транзитний. Всі якісні показники обчислюються відносно оптового товарообороту
з участю в розрахунках (тобто складський оборот плюс оплачений транзит).
2. Співвідношення роздрібного і оптового товарообороту (коефіцієнт ланковості товаропросування), що застосовується для оцінювання вкладу оптової торгівлі в роздрібний товарооборот. Коефіцієнт ланковості товаропросування розраховується шляхом зіставлення валового і роздрібного товарообороту (оптовий плюс роздрібний товарооборот, розділений на роздрібний товарооборот). Він показує кількість оптових та роздрібних ланок на шляху від виробника до покупця.
3. У системі споживчої кооперації застосовується показник процентного відношення оптово-складського товарообороту до роздрібного, який показує частину товарів, що пройшли на шляху до покупця через оптові бази і склади.
4. Для оптової торгівлі характерним є показник рівня централізованої доставки товарів силами постачальників і за їхні кошти. Він розраховується як частка відділення суми товарів, що продані й доставлені централізовано, на суму оптово-складського обороту і визначається у відсотках, показуючи частку централізованої доставки.
Централізовану доставку на цьому етапі забезпечують промислові підприємства, доставляючи у магазини хліб, молоко та інші товари з обмеженим терміном зберігання, а також бази і склади споживчих товариств та райспоживспілок. Через обмеженість фінансових ресурсів цей прогресивний спосіб доставки товарів застосовують лише бази райспоживспілок.
Світовий досвід підтверджує, що за централізованою доставкою -майбутнє, оскільки при цьому ефективно використовуються транспортні засоби, скорочуються витрати часу і коштів.
Основна мета аналізу оптового товарообороту — визначити, як оптова база виконує покладені на неї функції зі збуту товарів виробника і забезпечення товарами роздрібної торгової мережі. Особливістю аналізу оптового товарообороту є проведення його у зіставленні з роздрібним товарооборотом зони, яку обслуговує база.
У процесі аналізу розраховуються такі показники, як і при аналізі роздрібного товарообороту: відсоток виконання плану, темпи зростання товарообороту у діючих і порівняльних цінах. Розраховуються також і такі показники, які властиві тільки оптовій торгівлі. Методика аналізу оптового товарообороту така (табл. 8):
Таблиця 8.
Методика аналізу оптового товарообороту (тис.)
| Звітний | період | Звітний рік у % до минулого | |||
| Показники | Минулий період | План | Факт | Ступінь виконання | |
| 1. Оптово-складський товарооборот | |||||
| 2. Оплачений транзит | |||||
| 3. Усього оптовий товарооборот | |||||
| 4. Питома вага транзиту | • | ||||
| 5. Роздрібний товарооборот порівняльного кола товарів | |||||
| 6. Оптово-складський товарооборот у % до роздрібного | |||||
Загальна криза неплатежів, відсутність оборотних коштів і значний податковий тягар не сприяють розвитку як оптового, так і роздрібного товарообороту.
При аналізі оптового товарообороту важливим є аналіз співвідношення оптово-складського і роздрібного товарообороту. Початок такого аналізу вимагає інформації про структуру товарообороту.
На загальне співвідношення оптово-складського і роздрібного товарообороту впливає структура товарообороту і коефіцієнт ланковості окремих груп товарів. Такий аналіз здійснюється за такою формою (табл. 9).
Зміна структури товарообороту, а саме збільшення частки продтоварів, зменшує співвідношення оптово-складського товарообороту до роздрібного. Аналізуючи оптовий, товарооборот в асортименті, перевіряють виконання планів за кожною групою, зіставляють оптово-складський
Табпиця 9.