Під персоналом підприємства розуміють сукупність осіб, що працюють на певному підприємстві та вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання та навички в проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства, реалізацію його статутних завдань (закупівлю та реалізацію товару, виробництво продукції, надання послуг та інше).
Якість персоналу підприємства є одним з головних факторів, який обумовлює темпи розвитку підприємства, зростання його конкурентних переваг, якість обслуговування покупців та задоволення їх попиту, зростання ефективності діяльності підприємства в цілому.
Для характеристики сукупності працівників підприємства в сучасній економічній літературі та нормативних актах використовують різні терміни: трудові ресурси, персонал, кадри, трудовий колектив, трудовий потенціал. Хоча всі терміни можуть використовуватися, кожен із них характеризує працівників підприємства з певної позиції.
Так, термін "трудові ресурси"використовується з метою характеристики працівників підприємства як одного з елементів його ресурсного потенціалу. Як елемент загального ресурсного потенціалу трудові ресурси виступають у взаємодії з іншими видами ресурсів, мають певну ціну формування, яку підприємство має за мету мінімізувати; виконують певні функції, які вимірюються певною системою показників кількісного та якісного виміру. Як і відносно будь-якого іншого ресурсу, підприємство зацікавлене в максимізації результатів при мінімізації витрат, пов'язаних із формуванням та використанням трудових ресурсів.
Термін "трудовий колектив"має соціально-політичне забарвлення. Він використовується при характеристиці спеціальних та моральних потреб працівників підприємства, їх особливих цілей та економічних інтересів.
При використані терміна "кадри"найчастіше мають на увазі частину працюючих спеціалістів та висококваліфікованих працівників підприємства, які постійно працюють на цьому підприємстві.
Найбільш універсальним та загальним є термін "персонал підприємства",який ми будемо вживати надалі. Характеристика персоналу підприємства здійснюється за такими ознаками класифікації:
1. За характером участі у господарській діяльності підприємства всі його працівники поділяються на дві групи — персонал основного виду діяльності або виробничий персонал та персонал неосновного виду діяльності (невиробничий персонал). У торгівлі до складу першої групи відносяться всі працівники, зайняті закупівлею, транспортуванням, зберіганням, ^підготовкою та реалізацією товарів, виконанням інших господарських функції, пов'язаних із торгово-технологічною діяльністю підприємства та його функціонуванням в якості самостійного суб'єкта ринку.
Невиробничий персонал не пов'язаний з основною діяльністю підприємства, хоча належить до штату підприємства та фінансується за його рахунок. До складу цієї групи входять працівники, які працюють на об'єктах соціальної інфраструктури підприємства — в лікувально-профілактичних та рекреаційних закладах, об'єктах житлово-комунального господарства, навчальних закладах, дитячих комбінатах тощо. Наведене групування персоналу потрібне для визначення джерел та '-порядку оплати праці, узгодження їх розмірів із показниками діяльності.
2. Залежно від функцій у складі виробничого персоналу підприємств
торгівлі виділяють 4 категорії працівників: керівники, спеціалісти, службовці, робітники. До категорії "керівники"входять працівники, що займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів. До них відносяться директор (завідувач) та його заступники, начальники підрозділів апарату управління (бухгалтерії, планово-економічного, фінансового, комерційного відділів, відділу кадрів, маркетингу, технічної служби, завідувачі оперативними підрозділами (секціями, філіями, складами).
"Спеціалістами"вважаються працівники, які мають належну спе
ціальну підготовку та займаються інженерно-технічними, економічними,
комерційними та іншими спеціальними роботами — фінансисти, юри
сти, маркетологи.
До "службовців"належать працівники, які виконують суто технічні функції з оформлення документації, обліку та контролю, з господарського обслуговування.
Керівники, спеціалісти та службовці складають групу персоналу управління торгового підприємства.
3. Залежно від напряму спеціальної підготовки здійснюється розподіл
персоналу підприємства за професіями та спеціальностями.
Професія— це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність або спеціалізація— це більш вузький різновид трудової діяльності у межах певної професії.
Професійний склад персоналу підприємства залежить від специфіки галузі, товарної спеціалізації підприємства, ступеня самостійності, складності його організаційної структури.
Керівники і спеціалісти торгового підприємства, як правило, мають вищу освіту за такими професіями, як: економіст, економіст-організатор, бухгалтер, маркетолог, фінансист, товарознавець, юрист.
Працівники торгово-оперативного персоналу мають спеціальну підготовку за професіями: продавець, касир, продавець-касир, контролер-касир, консультант продовольчих або непродовольчих товарів.
4. Залежно від кваліфікаційного рівня персонал підприємства поділяють на групи: спеціалістів вищої та середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків, висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих та
некваліфікованих робітників.
Під кваліфікацією працівника розуміють сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь його підготовленості до виконання професійних функцій певної складності.
Рівень кваліфікації працівника характеризується рівнем освіти та досвідом практичної роботи на певній посаді, складністю робіт, що можуть ним виконуватися.
Конкретний рівень кваліфікації працівників підприємства визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників.
5. Залежно від посад, які займаються, персонал підприємства поділяється на певні групи відповідно до посадового розкладу підприємства. Посадовий розклад є внутрішнім документом підприємства і розробляється ним самостійно. Перелік посад, що вводиться на підприємстві, визначається, виходячи з господарської доцільності, та затверджується наказом по підприємству.
6. За статтю та віком відповідно до чинного порядку обліку на підприємствах торгівлі виділяють чоловіків віком до ЗО років, від ЗО до 60 років, понад 60 років; жінок — відповідно до ЗО років, від ЗО до 55 років, по
над 55 років.
7. За стажем роботи в торгівлі відповідно до чинної практики обліку передбачається групування працівників торгових підприємств із стажем роботи в торгівлі: до 1 року, від 1 до 3 років, від 3 до 10 років, понад 10 років. З конкретною метою управління персоналом це групування може бути деталізоване.
8. Залежно від відношення працівників до власності підприємства в складі персоналу виділяють працівників підприємства, що є співвласниками (засновниками, пайовиками, акціонерами), та найманих працівників, які не мають відношення до власності цього підприємства.
9. Залежно від характеру трудових відносин працівників підприємства поділяють на постійних і тимчасових. До складу постійних зараховують працівників, для яких робота на цьому підприємстві є основним
місцем, та працівників, що працюють за сумісництвом, тобто поєднують роботу на цьому підприємстві з роботою в інших місцях. До складу тимчасових працівників належать ті, що працюють на контрактних умовах.